Краснодон
| Краснодон | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
  |
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Україна |
||||
| Регіон | Луганська область | ||||
| Район/міськрада | Краснодонський район | ||||
| Рада | Краснодонська міська рада | ||||
| Код КОАТУУ | 4411400000 | ||||
| Засноване | 1914 р. як рудник Сорокине | ||||
| Статус міста | з 1938 року | ||||
| Населення | ▼44840 (01.01.2011)[1] | ||||
| Площа | 77,33 км² | ||||
| Густота населення | 580 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 94401-94408 | ||||
| Телефонний код | +380-6435 | ||||
| Координати | 48°17′57″ пн. ш. 39°44′59″ сх. д. / 48.29917° пн. ш. 39.74972° сх. д.Координати: 48°17′57″ пн. ш. 39°44′59″ сх. д. / 48.29917° пн. ш. 39.74972° сх. д. | ||||
| Водойма | Велика Кам'янка | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Краснодон | ||||
| До станції | 7 км | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - залізницею | 65 км | ||||
| - автошляхами | 48 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 94407, Луганська обл., м.Краснодон, пл.Леніна, 8 | ||||
| Міський голова | Баклагов Юрій Борисович | ||||
Краснодо́н (до 1938 року — Сорокине) — місто обласного значення в Луганській області, адміністративний центр Краснодонського району. Розташоване в південно-східній частині області за 50 км від Луганська на річці Велика Кам'янка.
Краснодонській міській раді підпорядковані 2 міста районного значення Молодогвардійськ та Суходільськ, 8 селищ міського типу і 4 селища.
Зміст |
Географія [ред.]
Географічні координати Краснодона: 48°17' пн. ш. 39°44' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа Краснодона — 77,33 км². Довжина міста Краснодона з півночі на південь — 8 км, зі сходу на захід — 7 км.
Місто розташоване в східній частині Донбасу, на кордоні з Російською Федерацією. Географічно належить до степової зони. Через місто протікає річка Велика Кам'янка.
Історія [ред.]
Краснодон було засновано у 1914 році як рудник Сорокине.[2] У 1916 році на руднику налічувалося 776 шахтарів, а на хуторі Сорокине вже проживали 3 105 осіб. У наступному році були обладнані нові шахти — одна вертикальна і три похилі. У 1917 році в селищі відкрилася перша школа. Медичне обслуговування забезпечували три шахтних медпункти, в яких працювали 8 лікарів і 16 фельдшерів.
Після закінчення громадянської війни зруйновані шахти були відновлені і модернізовані, почалося будівництво нових. До 1935 року трест «Сорокинвугілля» об'єднував 25 шахт, напередодні війни їх було вже понад 40.
Указом Президії Верховної Ради України від 28 жовтня 1938 року селище Сорокине було зараховане до категорії міст і перейменоване в Краснодон. До цього часу в ньому проживало 22 220 осіб. Навколо міста виникло декілька селищ міського типу: Краснодон, Первомайка, Ізварине, Урало-Кавказ та інші.
З 1930 року виходить районна газета «Ударник», згодом перейменована спочатку в «Соціалістичну Батьківщину», а потім у «Славу Краснодона».
У період німецької окупації у місті діяла підпільна молодіжна організація «Молода гвардія». Молодогвардійці проводили антинімецьку пропаганду, поширювали антинімецькі листівки, улаштували пожежу на біржі праці, під час якої було знищено списки людей, яких мали відправити до Німеччини на примусові роботи, проводили диверсії. Після звільнення міста за ініціативою краснодонців були зібрані кошти на танкову колону «Молода гвардія» та авіаескадрильї «Герої Краснодона». Фактично народ обклали додатковим «добровыльним» податком. У роки Німецько-радянської війни за героїзм і мужність понад 6 тисяч краснодонців були нагороджені орденами і медалями та 18 — удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
Населення [ред.]
Половину населення міста складають росіяни. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в населенні міста були присутні такі етнічні групи:
| 1979 | 1989 | 2001 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 47 868 | 52 885 | 50 560 | 48 026 | 47 237 | 46 625 | 46 065 | 45 532 | 45 127 |
Соціальна сфера [ред.]
Освіта [ред.]
У місті діють 24 середніх (школи), 6 позашкільних і 18 дошкільних навчальних заклади,[5] а також 3 вищі навчальні заклади III-IV рівня акредитації (Краснодонський факультет інженерії та менеджменту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, Краснодонська філія МАУП м. Києва, Краснодонський навчально-консультативний центр Донбаського гірничо-металургійного інституту);
5 навчальних закладів I-II рівня акредитації:
- Краснодонський гірничий технікум;
- Краснодонський професійний торгово-кулінарний ліцей;
- Краснодонський професійно гірничий ліцей;
- Молодогвардійський професійно будівельний ліцей;
- ПТУ № 14.
Охорона здоров'я [ред.]
У 2009 році, за підсумками рейтингової оцінки стану здоров'я населення, діяльності та ресурсного забезпечення охорони здоров'я, Краснодон зайняв дев'яте місце серед міст Луганської області, а забезпеченість стаціонарними ліжками складала 64,63 на 10 тис. нас. або 690 ліжок.[6]
Амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню здійснюють 14 амбулаторно-поліклінічних установ. У 6-ти амбулаторно-поліклінічних установах функціонують 12 денних стаціонарів.[6]
Система охорони здоров'я міста представлена мережею лікувально-профілактичних установ, серед яких:
- 5 лікарень;
- 9 амбулаторно-поліклінічних установ;
- 1 станція швидкої медичної допомоги
- 1 центр здоров'я
- 4 заклади обласного підпорядкування: Краснодонський обласний шкірно-венерологічний диспансер, Краснодонська обласна станція переливання крові, Краснодонський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій, Краснодонська обласна психіатрична лікарня;
- 4 фельдшерсько-акушерських пунктів.[6]
Засоби масової інформації [ред.]
Засоби масової інформації в регіоні представляє міська газета «Слава Краснодона» (засновниками якої є міська рада та трудовий колектив редакції) орган профспілок працівників вугільної промисловості газета «Шахтарський вісник», міський інформаційно-рекламний щотижневик «Краснодонские вести».
Роботу міськвиконкому, підприємств та організацій міста висвітлює по провідному радіо місцева телерадіокомпанія. Передачі проводяться два рази на тиждень загальним обсягом 40 хвилин. В газетах і по радіо дається інформація з питань економічного, промислового, культурного розвитку міста.
Політика [ред.]
В місті зареєстровано 50 міських організацій політичних партій та 60 громадських об'єднань. Реально діючими є СДПУ(о), Партія Регіонів, Партія промисловців та підприємців України, Соціалістична партія України, Комуністична партія України, Народно-демократична партія.
Економіка [ред.]
Основні галузі промисловості міста: вугільна, машинобудівна, харчова, будівельна, поліграфічна. Вугільна промисловість становить 74% всього обсягу. Підприємства машинобудування: закрите акціонерне товариство «Автоагрегат», що спеціалізується на випуску агрегатів до автомобілів ЗАЗ, АЗЛК, МАЗ, УРАЛ, і повному зборі автомобілів УАЗ. Завод «Юність», що виробляє мікрореле. Промислові підприємства: ВАТ «Краснодонвугілля», «ТОВ Інтерпрокат», ЗАТ Краснодонський м'ясокомбінат, «ТОВ Д&М Швейна Фабрика» та ін.
Транспорт [ред.]
Одну з основних ролей у розвитку міста відіграє транспортна інфраструктура. Транспортне обслуговування по Краснодонському регіону забезпечується електричним і автомобільним транспортом.
З 1987 року перевезення пасажирів електротранспортом у місті здійснює КП «Краснодонське тролейбусне управління», яке обслуговує 3 міських маршрути, протяжністю контактної мережі 36 км. Рухомий склад становить 15 одиниць пасажирських тролейбусів. Щоденний випуск машин становить 10-11 одиниць.[7]
У 2009 році загальна кількість перевезення пасажирів склала 10 142,5 тис. осіб в тому числі платних — 2 057,3 тис. осіб, безкоштовних 8 085,2 тис. осіб, а доходи від перевезення пасажирів склали 1 645,7 тис. грн.[7]
Зростанням темпів пасажирських перевезень забезпечили автобусному транспорту провідне місце у перевезенні населення в місті. Протяжність міської маршрутної мережі становить 626,1 км. До складу маршрутної мережі входять 36 маршрутів. Пасажироперевезення автобусним транспортом по Краснодонського регіону виконують ВАТ «Краснодонське АТП-10914», ТОВ «Луганськінтерресурс» і приватні перевізники.[7]
Культура [ред.]
Заклади культури [ред.]
- Музей «Молода гвардія» (вул. Комсомольська, 6) — міський музей заснований 13 листопада 1943 року згідно з постановою бюро Ворошиловградського обкому Компартії України. Експозиція музею складається з 12 залів де розташовані матеріали, які розповідають про виникнення та розвиток міста Краснодон, шкільні роки та захоплення молодогвардійців, початок Великої Вітчизняної війни та створення «Молодої гвардії».
- Палац культури імені Молодої гвардії (пл. Леніна, 5) — міський палац культури побудований у 1958 році з ініціативи активістів міської комсомольської організації.
- Краснодонська центральна міська бібліотека ім. А. Фадєєва (Мікроцентр, 17) — головна міська бібліотека відкрита в 1936 році. Інформаційний і культурний центр міста.
Релігія [ред.]
Офіційно у місті Краснодон зареєстровано 33 релігійні організації, з яких дванадцять православних організацій, шістнадцять протестантських, одна іудейська, три релігійні організації свідків Єгови.
Загальна кількість культових споруд — 32 (церкви та молитовні будинки). З них 14 є культовими, а 18 орендованими приміщеннями.[8] Культовими будівлями забезпечені православні церкви, громади євангельських християн-баптистів і частково — християн віри євангельської.
Пам'ятки [ред.]
- Меморіал на могилі молодогвардійців, скульптор А. Ф. Самусь.
Бібліотеки [ред.]
У межах Краснодона та Краснодонської міськради нараховується близько шести дитячих та дорослих бібліотек. У своєму арсеналі бібліотеки міста мають книжкові фонди. Бібліотечне обслуговування жителів міста здійснюють:
- Краснодонська центральна міська бібліотека ім. А. Фадєєва (Мікроцентр, 17);
- Бібліотека — філія № 1 (Шахтар, 11);
- Бібліотека — філія № 2 (БК «Молодої гвардії»);
- Бібліотека — філія № 3 (вул. Коцюбинського, 13);
- Бібліотека — філія № 4 (м. Суходільськ вул. Леніна, 17).
Фізична культура і спорт [ред.]
Центром фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи міста є спорткомплекс комунальної установи «Краснодонська Дитячо-юнацька спортивна школа». Також у місті діють спортивні відділення з боксу, греко-римської боротьби, художньої гімнастики та ін.
У ФОУ «Палац спорту» працює плавальний басейн, в якому займаються вихованці відділення плавання Дитячо-юнацької спортивної школи № 2, студентська молодь, фізкультурники трудових колективів, вихованці пришкільних таборів, діти та молодь, які стоять на профілактичному обліку. Працюють 2 спеціалізовані зали, де встановлені силові тренажери.
Щорічно у місті проводяться турніри пам'яті героїв «Молодої гвардії».
Міська символіка [ред.]
Міська символіка Краснодона затверджена 16 лютого 1999 року рішенням № 14/242 Краснодонської міської ради. У рішенні затверджувались герб Краснодона та прапор Краснодона. Автор прапора і герба міста Краснодона — художник Шпирко Ю. П.
Персоналії [ред.]
Уродженці Краснодона [ред.]
- Букаєв Валерій Олександрович — депутат ВР України, член фракції Партії регіонів.
- Дорошко Михайло Костянтинович — лауреат звання «Герой України».
- Степаненко Владислав Петрович — український кінооператор.
- Ткаченко Євген Романович — український актор, режисер. Заслужений артист УРСР (1985).
Пов'язані з Краснодоном [ред.]
- Антонів Василь Федорович — український і російський вчений-оториноларинголог, громадський діяч.
- Брюховецький Іван Якович — механізатор, Герой Соціалістичної Праці.
- Олег Кошовий — один з керівників підпільної організації «Молода гвардія» у місті Краснодон Луганської області під час Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.
- Листопад Антоніна Іванівна — українська поетеса.
- Світлична Надія Олексіївна — учасник руху шістдесятників, літературознавець, мемуарист, журналіст.
Примітки [ред.]
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
- ↑ http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Krasnodon&abcvar=14&bbcvar=20
- ↑ Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.464.
- ↑ City Population [1] — Comité d'État de statistiques d'Ukraine : Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2008 року» [Manuel statistique « Nombre d'habitants de l'Ukraine au 1 janvier 2008 »]. [2] ; «Статистичний збірник "Чисельність наявного населення України на 1 січня 2010 року» [Manuel statistique « Nombre d'habitants de l'Ukraine au 1 janvier 2010 »]. [3]
- ↑ Список установ освіти
- ↑ а б в Охорона здоров'я Краснодона
- ↑ а б в Транспорт Краснодона
- ↑ Релігійні організації Краснодона
Джерела та посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Краснодон |
- Краснодонська міська рада
- Історія міста Краснодон(рос.)
- Облікова карточка Краснодонської міської ради на сайті ВРУ
- Краснодон. Информаційний сайт міста
|
|||||||||||
|
|||||||||||
.jpg){kind=small}
|
|||||
|
||||||||||
