Сорокинський район (Луганська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Краснодонський район)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сорокинський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Луганська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УРСР),
Україна Україна
Область: Луганська область
Код КОАТУУ: 4421400000
Утворений: 1936 р.
Населення: 29 042
(на 1.01.2019)
Площа: 1400 км²
Густота: 21.4 осіб/км²
Тел. код: +380-6462
Поштові індекси: 94415—94493
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Сорокине
Селищні ради: 5
Сільські ради: 10
Смт: 6
Села: 47
Селища: 5
Районна влада
Голова ради: Кравцов Олександр Володимирович
Голова РДА: Докучаєв Юрій Олексійович[1]
Вебсторінка: Сорокинська РДА
Адреса: 94400, Луганська обл., м. Сорокине, пл. Леніна, 3
Мапа
Мапа

Сорокинський район у Вікісховищі

Соро́кинський райо́н (до 2016 — Краснодонський) — колишній район України у південно-східній частині Луганської області. Районний центр — місто Сорокине.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Населення становить 29 966 осіб (на 1 серпня 2013). Район перетинають залізниці РодаковеЛиха, ДовжанськаНовокондрашівська; мережа автодоріг, у тому числі E40М04 (ЛуганськСорокинеРостов-на-Дону). Площа — 1,4 тис. км². На території району функціонують 24 колективних сільгосппідприємств, 10 акціонерних товариств, 124 селянських (фермерських) підприємства та інші. В економіці провідна роль належить сільськогосподарському виробництву м'ясо-молочного й овочівницького напрямку.

Географія[ред. | ред. код]

Район розташований у південно-східній частині Луганської області і межує на півночі зі Станично-Луганським районом, на сході — з Каменським районом, Росія), на півдні — зі Довжанським, на заході — з Лутугинським районами Луганської області.

Район займає 138 тисяч га, 97 тисяч га — сільськогосподарських угідь, з них — 68,6 тисяч га — ораних земель.

Відстань від районного центра до обласного — 48 км, від кордону Краснодонського району до міста Луганська близько 3 км. Між обласним та районним центрами існує автомобільна траса. Є залізнична гілка, що проходить через населені пункти району: Новосвітлівка, Сімейкіне, Новоолександрівка.

Корисні копалини: кам'яне вугілля, глина, пісок, пісковик, мергель, «дикий камінь». У 1995 році в селі Кружилівка Пархоменківської сільської ради відкрито газове родовище. У його надрах виявлені запаси газу — 5 млрд м³.

Рельєф району — гориста рівнина. Ґрунтовий покрив кам'янистих схилів хрящуватий, рідше — суглинний. Верхній ґрунтовий шар складає чорнозем.

Територією району протікає 5 річок:

Флора[ред. | ред. код]

На території району зустрічаються рослини, занесені до Червоної книги України[2]:

Історія[ред. | ред. код]

Сорокинський район як адміністративна одиниця вперше було утворено у 1923 році[3] (з 1927 Краснодонський), а в сучасних кордонах — із грудня 1966 року.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 5 селищних рад та 10 сільських рад, які об'єднують 58 населених пунктів і підпорядковані Сорокинській районній раді. Адміністративний центр — місто Сорокине, яке є містом обласного значення та не входить до складу району[4].

У районі 58 адміністративно-територіальних одиниць, з них:

селищних та сільських рад: 15, з них:

  • селищних — 5: Великологівська, Мирненська, Новоолександрівська, Сімейкінська, Новосвітлівська
  • сільських — 10: Верхньогарасимівська, Верхньошевирівська, Білоскелюватська, Давидо-Микольська, Новоганнівська, Пархоменківська. Самсонівська, Поріченська, Хрящуватенська.

Список сіл району[ред. | ред. код]

Назва Входження
Андріївка Новоганнівська сільська рада
Батир Верхньошевирівська сільська рада
Берегове Пархоменківська сільська рада
Біленьке Великосуходільська сільська рада
Білоскелювате Білоскелюватська сільська рада
Валіївка Хрящуватенська сільська рада
Великий Суходіл Великосуходільська сільська рада
Верхня Краснянка Великологівська селищна рада
Верхньогарасимівка Верхньогарасимівська сільська рада
Верхньодеревечка Верхньошевирівська сільська рада
Верхньошевирівка Верхньошевирівська сільська рада
Видно-Софіївка Хрящуватенська сільська рада
Вишневий Діл Хрящуватенська сільська рада
Власівка Верхньогарасимівська сільська рада
Водоток Давидо-Микільська сільська рада
Габун Білоскелюватська сільська рада
Глибоке Сімейкинська селищна рада
Давидо-Микільське Давидо-Микільська сільська рада
Дружне Білоскелюватська сільська рада
Дубівка Новоолександрівська селищна рада
Іванівка Давидо-Микільська сільська рада
Іллівка Пархоменківська сільська рада
Катеринівка Новосвітлівська селищна рада
Комісарівка Хрящуватенська сільська рада
Королівка Поріченська сільська рада
Красне Новоганнівська сільська рада
Красний Яр Сімейкинська селищна рада
Кружилівка Пархоменківська сільська рада
Липове Білоскелюватська сільська рада
Лисе Новосвітлівська селищна рада
Малий Суходіл Великосуходільська сільська рада
Микишівка Верхньогарасимівська сільська рада
Нижня Гарасимівка Верхньогарасимівська сільська рада
Нижньодеревечка Верхньошевирівська сільська рада
Новоганнівка Новоганнівська сільська рада
Новокиївка Пархоменківська сільська рада
Огульчанськ Пархоменківська сільська рада
Нижня Шевирівка Верхньошевирівська сільська рада
Пантеліївка Давидо-Микільська сільська рада
Макарів Яр Пархоменківська сільська рада
Підгірне Великосуходільська сільська рада
Попівка Великосуходільська сільська рада
Поріччя Поріченська сільська рада
Придорожне Самсонівська сільська рада
Малокалинове Верхньошевирівська сільська рада
Радісне Білоскелюватська сільська рада
Горіхова Балка Сімейкинська селищна рада
Самсонівка Самсонівська сільська рада
Тернове Хрящуватенська сільська рада
Хорошилове Пархоменківська сільська рада
Хрящівка Пархоменківська сільська рада
Хрящувате Хрящуватенська сільська рада

Населення[ред. | ред. код]

Наявне населення за станом на 1 січня 2005 року — 31,550 тис. осіб, або 13 % від населення області, у тому числі:

  • селищне — 10 100 осіб;
  • сільське — 21 458 осіб.

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:[5]

За даними перепису 2001 року населення села становило 32 848 осіб, з них 27,26 % зазначили рідною мову українську, 72,32 % — російську, а 0,42 % — іншу.[6]

Мовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %

російська українська білоруська вірменська циганська
Сорокинський район 72,3 27,3 0,1 0,1 0,1
смт Великий Лог 94,4 5,3
смт Мирне 92,1 7,4 0,4
смт Новоолександрівка 54,5 45,6
смт Новоствітлівка 45,1 54,4 0,2 0,0
смт Сімейкине 88,2 11,5
смт Талове 94,9 4,6 0,3 0,2
Білоскелюватська сільрада 60,8 39,0 0,2
Верхньогарасиміська сільрада 95,0 4,6 0,0 0,4
Верхньошевирівська сільрада 93,3 6,2 0,1 0,2
Давидо-Микільська сільрада 54,6 45,4
Новоганнівська сільрада 21,1 77,3 0,4
Пархоменівська сільрада 47,9 51,7 0,2
Поріченська сільрада 97,7 2,2
Великосуходільська сільрада 89,3 10,3 0,2
Самсонівська сільрада 82,8 17,2
Хрящуватенська сільрада 76,9 22,9 0,2

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Президента України від 29 вересня 2014 року № 1046/2014-рп «Про звільнення Ю.Докучаєва з посади голови Краснодонської районної державної адміністрації Луганської області»
  2. (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.
  3. Постанова ВУЦВК 18-19 (307) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Донеччини»
  4. Адміністративно-територіальний устрій Сорокинського району на сайті Верховної Ради України
  5. Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
  6. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Луганська область. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 19 серпня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Станично-Луганський район
Луганськ
Росія Росія Росія Росія
Лутугинський район Росія Росія
Лутугинський район Довжанський район Росія Росія