Красноокнянський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Красноокнянський район
Krasnooknyanskiy rayon gerb.png Krasnooknyanskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Одеська область Одеська область
Код КОАТУУ: 5123100000
Утворений: 1923
Населення: 20 387 (на 1.08.2013)
Площа: 1013 км²
Густота: 20.2 осіб/км²
Тел. код: +380-4861
Поштові індекси: 66600—66652
Населені пункти та ради
Районний центр: Красні Окни
Селищні ради: 1
Сільські ради: 14
Смт: 1
Села: 52
Селища: 2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 67900, Одеська обл., Красноокнянський р-н, смт. Красні Окни, вул. Комарова, 2, 2-10-31
Веб-сторінка: Красноокнянська РДА
Голова РДА: Лемищук Микола Васильович
Голова ради: Білий Сергій Миколайович

Красноокня́нський райо́н розташований на північному заході Одеської області. Районний центр: Красні Окни.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Район займає територію площею 10,1 тис. км² (101287 га).

Район межує на півдні і заході з республікою Молдова, на півночі — з Котовським, на сході — з Ананьївським і Фрунзівським районами Одеської області.

Адміністративним, господарським і культурним центром району є селище міського типу Красні Окни (до 1919 року Окни — з молдавської «джерела»), розташоване за 200 км від обласного центру — м. Одеса на річці Ягорлик.

З 1992 року район набув статусу прикордонного, протяжність державного кордону становить 122 км, прикордонна смуга охоплює територію 9 сільських рад, на території яких розміщено 3 відділення прикордонної служби: Відділення прикордонної служби «Чорна», «Ткаченка», «Гулянка», прикордонна застава в с. Новосеменівка та міжнародний митний пост «Платонове — Гоянул Ноу», місцеві пункти пропуску «Федосіївка — Жура», «Дубове-Дубеу» В районному центрі розташована мобілільна резервна застава «Красні Окни» Котовського прикордонного загону.

Відповідно до агрокліматичного районування Одеської області більша частина Красноокнянського району належить до помірно—теплого (північного) агрокліматичного району. Територія району розташована в північній частині Причорноморської низини в межах помірного плато міжріччя Дністро—Південний Буг. Всю територію району за характером рельєфу можна умовно розділити долиною ріки Ягорлик на дві частини: західну та східну. Східна частина характеризується спокійнішим пологим, широко — хвилястим рельєфом з добре вираженим плато. Західна частина району підвищена і хвиляста. Ґрунтове покриття району різнобарвне. Переважають потужні середньогумусні чорноземи на песових породах.

Демографія[ред.ред. код]

Населення району мешкає в 54 сільських населених пунктах та селищі міського типу, що входять до 14 сільських та 1 селищної рад. Чисельність наявного населення станом на 01.04. 2009 року становило 20,899 тис. ос., в тому числі сільського — 15,454 тис. ос., міського — 5,445 тис. ос.

Національний склад населення

  • українців — 67,6%,
  • росіян — 13,4%,
  • молдаван — 13,2%,
  • інші національності — 5,8%.

Трудові ресурси району становлять 11,6 тис. ос. (54% від загальної кількості населення), пенсіонерів — 5,796 тис. ос. (28,8% із них: 4595 — за віком, 875 — за інвалідністю, 99 — отримують соціальні пенсії, 542 — за особливі заслуги перед Батьківщиною, в тому числі 79 жінок).

Соціальний захист населення

Кількість будинків-інтернатів — 1

Кількість будинків пристарілих — 1

Кількість пенсіонерів — 5796

Кількість зареєстрованих безробітних — 891

Опис природних ресурсів[ред.ред. код]

На території Красноокнянського району знаходяться такі природні ресурси:

  • лісові масиви — 3,810 тис. га
  • кар'єри
  • поклади вапняку

Історична довідка[ред.ред. код]

Окни засновуються в останній четверті XVIII століття. Назва села походить від молдавського «окни», що означає джерело, струмок, що не замерзає взимку. Через всю територію району проходить середньо-сарматський горизонт, який вклинюється на поверхню у вигляді джерел. Територія багата на такі джерела. Центр району — смт. Красні Окни розташоване на р. Ягорлик (притока Дністра), яка бере початок на території Бирзули (Котовськ).

На жаль, в історичній літературі немає точної дати заселення. Лише в одному із документів, датованому 1779 роком, є згадка про існування 41 поселення, які сплачували податок в Дубосарське воєводство. Старожили переконані, що в це число 41 входило і с. Окни, оскільки на цих землях господарював молдавський боярин Стурдзе.

Вірогідніші відомості про Окни можна зустріти в документах за 1791 рік.

В 1791 році, після укладання Ясського договору, Лівобережна Україна була звільнена від турецько—татарського гноблення. Родючі землі між Південним Бугом і Дністром Катерина ІІ щедро роздавала поміщикам, духовенству, офіцерам та воїнам російської армії, які відзначились в російсько—турецьких війнах. В результаті трьох поділів Польщі польські магнати теж змушені були залишити українські землі — «торгові ворота» Сходу із Заходом.

Перші поселенці (35 сімей) в Окнах були із Подільської губернії, які втекли від кріпацтва і поселилися на березі р. Ягорлик. На цей час село входило до Ананьївського повіту і називалось «молдавським». Через 2 роки в селі проживало уже 238 чоловік, серед яких чимало було українців, молдован, поляків.

З 1795 року село ділиться на дві частини річкою Ягорлик: одна частина входить в Подільську губернію, друга — до Ананьївського повіту Херсонської губернії. Ця частина в 1842 році передана у власність дочки Стурдзе — княгині Гагаріній. Князь Гагарін мав ділянку і на березі Чорного моря: нинішній санаторій «Аркадія» — його сімейна дача, де постійно проживали два старші сини.

Селяни жили убого, займалися землеробством, садівництвом, виноградарством, тваринництвом (переважно вівчарством). Все життя вони гнули спини в наймах, бо своєї землі майже не мали. Заможніше жили поселенці з Чехії, Німеччини, Болгарії і інші. Вони заснували села на родючих чорноземах, на рівнині та поближче до трактових доріг. Чехи заснували село, яке належало дочці Гагаріна Софії, звідси і назва села Софенталь — Софіїна земля. На землях поблизу трактової дороги Балта—Бирзула—Одеса, що належали другій дочці Гагаріна Марії, поселилися німці, а село назвали Маріїнберг — Маріїна гора.

Для зв'язку з Одесою та Молдавією була поштова дорога, одна її станція розташовувалася біля нинішнього села Олександрівка — «Ямська пошта». Тут зупинявся О. С. Пушкін коли їхав на заслання в Кишинів.

Реформа 1861 року сприяла подальшому заселенню Причорномор'я.

В 1865 році почала працювати залізниця від Балти до Одеси, що сприяло посиленому притоку селян і ремісників з різних губерній Росії. До Окон прибуває велика група ремісників єврейського походження — кравців, шорників та ковалів.

Однак, Окни другої половини XIX ст. залишилися заштатним містечком: глинобитні будинки, покриті очеретом, соломою, черепицею. Лише в центрі села — 5 двоповерхівок, в яких проживали заможні сім'ї купців. В одному з них народився відомий співак Йосип Кобзон, але родина виїхала з Окон коли йому було 1,5 роки.

В кінці XIX ст. на початку ХХ майже в усіх селах окнянщини розпочинається боротьба за землю, за права людини. У 1903—1904 роках соціал-демократична партія Одеси надсилає свого представника Розу Розенберг, яка сприяла утворенню в Окнах групи сприяння РСДРП.

В 1918 році за ініціативою ревкому сход громадян ухвалив рішення забрати у князя Гагаріна маєток, худобу, землі.

У 1918—1919 роках створюються умови для зміцнення влади Рад, створено військовий комітет і червоноармійський загін для боротьби з австрійсько-німецькими окупаційними військами та петлюрівськими і денікінськими формуваннями. 25 листопада 1919 року партизани Гросулова (Велика Михайлівка), Захар'євки (Фрунзівка) і Окон звільнили Окни від окупантів. На честь перемоги і відновлення Радянської влади село почало називатися Красними Окнами.

В 1923 році утворено Красноокнянський район. Красноокнянський район був утворений у 1923 році. В 1953 році межі району розширилися внаслідок розформування сусіднього Чорнянського району.

З 1964 року район був ліквідований і приєднаний до Котовського району, а з 01.01. 1967 року знову став адміністративною одиницею.

При безпосередній участі партійної і комсомольської ячейок, комітету незаможних селян у райцентрі 19 травня 1923 року організовано перше сільгосптовариство з обробітку землі ТОЗ «Надія». Почалася масова реорганізація у сільському господарстві: створювалися ТОЗи, СОЗи, комуни, а в 1929 році — перший колгосп, МТС.

За часів радянської влади в районі запрацювали підприємства місцевої промисловості, були створені розгалужені мережі медичних, освітніх та культурно-масових закладів, побутового обслуговування.

Жителі села відчували турботу про себе, задоволення своїх побутових та культурних потреб і прагнули працювати краще. Але розпочалась Німецько-радянська війна.

В перший день війни льотчик Олександр Покришкін на боротьбу з ворогом піднявся в повітря з Маяківського військового летовища.

22 червня 1941 року вступив в запеклий бій з німецько-фашистськими загарбниками командир танка Т-34, житель Красних Окон, М. Крець.

В боях під Ростовом, Сталінградом, на Курській дузі, на підступах до Кенігсберга громив ворога вчитель з Красноокнянщини, командир взводу морської піхоти, а потім мотострілецького батальйону Швець А. Я., нагороджений орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни І ступеня та медаллю «За відвагу».

Красноокнянці гвардії капітан Зюльковський В. П., старший лейтенант Канський В. Є., старший сержант Міллер П. К., командир партизанського загону на Чернігівщині Каленик М. Є. за бойові заслуги удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

3 квітня 1944 року військами Другого Українського фронту Красні Окни звільнено від німецько-фашистських загарбників.

В пам'ять про героїчне минуле краю в районі споруджено 18 меморіалів, 27 пам'ятників та обелісків, останки загиблих воїнів поховані в 25 братських та 2 одиночних могилах.

На знак глибокої подяки воїнам—визволителям їхніми іменами названі вулиці селища — імені лейтенанта В. Д. Терехова, який загинув 2 квітня 1944 року при визволені Красних Окон, та імені генерал-лейтенанта І. М. Манагарова, командуючого 53 армією — визволительки Красноокнянщини.

Долаючи величезні труднощі, красноокнянці взялися до відбудови. Із року в рік зміцнювалась матеріально—технічна база. В Красних Окнах, які в 1959 році стали селищем міського типу активно розвивається промислове та житлове будівництво.

Серед тих, хто прославив район трудовими досягненнями, голова колгоспу ім. ХХІІ з'їзду КПРС, Герой Соціалістичної Праці Кушнір В. Д. та голова колгоспу «Маяк», двічі Герой Соціалістичної Праці Шолар М. Д. Вдячні жителі району вшанували пам'ять героїв—трударів, встановивши пам'ятний бюст та пам'ятну дошку.

Транспорт[ред.ред. код]

Район має розгалужену систему автошляхів, що зв'язують його з іншими населеними пунктами області та республікою Молдова. Довжина автошляхів загального користування становить 241,1 км. Через територію району пролягає міжнародна траса «Кіровоград—Платонове», яка зв'язує Росію, Україну, Молдову.

Залізниці через Красноокнянський район не прокладено. Найближча залізнична станція «Чубівка» знаходиться на відстані 18 км від райцентру.

Промисловість[ред.ред. код]

Основні показники діяльності промисловості:

Промисловість району представлена підприємствами харчової, добувної промисловості,

Промисловими підприємствами за 3 місяців 2009 року вироблено товарної продукції в діючих цінах на суму 453900 грн.

Промисловість району представляють діючі підприємства: ПП «Комбікормовий завод», підприємства з видобутку каменю — вапняку ТОВ "Шахта «Довжанка» та ТОВ "Шахта «Горячівка», ковбасний цех МСП «ДАЦИС», цех безалкогольних напоїв ПП «СТУ».

Підприємствами району зовнішньоекономічна діяльність не здійснюється.

На території району функціонує 178 торговельних об'єктів роздрібної торгівлі; 21 — громадського харчування; 92- побутового обслуговування.

Фінансове обслуговування і надання кредитів для населення, установ та організацій району здійснюють:

— відділення ЗАТ "Южне ГРУ «Приватбанк»

— територіальне відокремлене відділення № 9 АКБ «Імексбанк»

— відділення ОБУ № 2830 ВАТ «Державний ощадний банк України»

В економіці району провідна роль належить сільськогосподарському виробництву. В цій галузі станом на 01.01.2009 року зареєстровано 10 сільськогосподарських виробничих кооперативів, 5 — приватних сільськогосподарських підприємств, 5 — товариств з обмеженою відповідальністю та 69 фермерських господарств, в тому числі асоціація фермерських господарств «Тростянець».

Чисельність власників майнових паїв становить 8930 осіб, до розподілу майна пайового фонду затверджено 6,2 млн грн., середня вартість майнового паю становить 694 грн.

Кількість громадян, які отримали право на земельну частку (пай) становить 10730 осіб, з них 10337 громадян (96,3%) одержали державні акти на право приватної власності на землю. Середній розмір земельного паю у районі становить 4,3 га.

Пріоритетним напрямком у розвитку сільського господарства є землеробство.

Сільське господарство

Загальна площа с \г земель, у тому числі — 61804 га

Загальна направленість с\г виробництва

Обсяги виробництва с\г продукції на 2008 р., у тому числі

— зернових — 39296 т.

— соняшників — 10800 т.

— цукрових буряків — 4793 т.

— овочів — -----.

— м'яса — 205 т.

В структурі посівних площ 50-55% займають зернові культури. У 2008 році склалися сприятливі погодні умови і фактична урожайність зернових склала — 40,0ц/га, кукурудзи −64.3ц/га, соняшник — 19,2ц/га, цукрового буряка — 158ц/га.

Тваринництво краще розвинено в західній частині району, чому сприяє хвилястий і підвищений рельєф, де ефективно використовуються площі під пасовища та природні сінокоси (в структурі сільськогосподарських угідь площа сінокосів та пасовищ займає відповідно 3% та 23%), а тому не витрачаються кошти на закупівлю кормів.

В районі функціонує 1 племзавод з розведення овець в СВК «Ягорлик», 3 племрепродуктори СВК «Правда» з розведення ВРХ молочного напрямку продуктивності, в ПСП «Колос» — з розведення ВРХ м'ясного напрямку продуктивності. СТОВ «Мрія» — з розведення свиней.

Кількість юридичних осіб — 253

Кількість фізичних осіб — 707

Загальна кількість зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності

в 1 кварталі 2009 році — 18 осіб.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Медичні послуги населенню надають центральна районна лікарня, Маяківська сільська лікарська амбулаторія, Чорнянська амбулаторія сімейного типу та 26 фельдшерських акушерських пунктів.

Культурно-просвітню роботу проводять: дитяча музична школа, Красноокнянський районний Будинок культури, 6 сільських Будинків культури, 22 сільських клуби, центральна районна бібліотека, районна дитяча бібліотека та 26 сільських бібліотек.

В районі діють 18 релігійних громад. З них 6 православних та 12 протестантських. В с. Гулянка діє УПЦ Київського патріархату, решта — православні організації відносяться до Одеської єпархії Московського патріархату. Релігійні громади католицької парафії на території району не діють.

Прихильники протестантизму в районі представлені 12-ма громадами та 3-ма напрямками: Християни Віри Євангельської(9), Свідки Ієгови(1) та Адвентисти сьомого дня(2). Громади Християн Віри Євангельської діють на території Антонівської, Маяківської, Федосіївської, Цеханівської, Чорнянської сільських рад та Красноокнянської селищної. Громади Адвентистів сьомого дня діють в с. Новосамарка та в смт. Красні Окни, Свідки Ієгови — в с. Гулянка. В Антонівці, Гулянці, Малаївцях, Топалі, Чорній та Красних Окнах — православні церкви. Прибічники Християн Віри Євангельської села Ставрове не маючи власної організації проводять ритуальні збори в м. Котовськ.

Пам'ятки та пам'ятники[ред.ред. код]

В пам'ять про загиблих в роки Другої Світової війни створено 19 меморіалів, встановлено 27 пам'ятників і обелісків, останки загиблих поховані в 25 братських і 2 одиночних могилах.

В листопаді 2007 року в смт Красні Окни встановлено пам'ятний знак жертвам Голодомору. На протязі 2008 року встановлено 15 пам'ятних знаків (хрестів) жертвам Голодомору в 15 населених пунктах.

Освіта[ред.ред. код]

В районі діють 20 загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчається 2.8 тис. учнів, 2 позашкільних та 14 дошкільних закладів, в яких виховуються 568 дітей.

Крім того, в районі функціонує ПТАУ −50, в якому навчається 150 учнів.

Перелік навчальних закладів і наукових закладів у тому числі

— школи 1-2 ступеня — 8

— школи 1-3 ступеня — 12

— гімназії — 1

— ліцеї — 1

— загальноосвітні школи-інтернати — 1

Спортивні школи — 1

ПТУ — 1

Загальна кількість дошкільних установ — 14

Кількість місць у дошкільних установ — 568

Медицина[ред.ред. код]

Загальна кількість медичних установ — 29

Лікарень — 1

Фельдшерсько-акушерських пунктів — 26

Поліклінік — 1

Пологових будинків — 1

Фізкультура і спорт

Кількість ДЮСШ — 1

Кількість команд з різних видів спорту — 59

Кількість колективів фізкультури підприємств та навчальних закладів — 38

Кількість спортивних баз — 56

Культура та мистецтво[ред.ред. код]

Перелік закладів культури і мистецтва:

Сільські клубні заклади,

районний будинок культури,

централізована бібліотечна система,

тріо «Світанок»

дитяча музична школа.

Загальна кількість клубів і будинків культури: 30 клубних закладів у сільській місцевості, 1 будинок культури в місті. Загальна кількість посадкових місць — 5000.

Кількість бібліотек: 2 районні бібліотеки, 26 в сільській місцевості. Загальний книжковий фонд бібліотек — 438877.

Кількість працівників культури — 112, з них з вищою освітою — 7

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]