Красні ворота (станція метро)

Красні ворота
Сокольницька лінія
Московський метрополітен
Загальні дані
Тип	Пілонна трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення	31 м
Проектна назва	Красноворотська площа, Красноворотська
Стара назва	Червоні ворота (до 29 травня 1962), Лермонтовська (до 25 серпня 1986)
Кількість платформ	1
Тип платформ(и)	острівна
Форма платформ(и)	пряма
Дата відкриття	15 травня 1935
Архітектор(и)	І. А. Фомін , співавтор Н. Н. Андріканіс
Архітектор(и) вестибюлів	Н. А. Ладовський (південний), А. Н. Душкін (північний)
Інженер(и)-конструктор(и)	А. Ф. Денищенко
Станція споруджена	Шахта №21-22 (БМУ-5) і Будівництво №8 (БМУ-8) Мосметробуда
Виходи до	обидві сторони Садового кільця, площа Красні ворота, Каланчевськая вулиця, Нова Басманна вулиця, Боярський провулок, Хоромний тупик
Час відкриття	05:25
Час закриття	01:00
Код станції	007

Красні ворота — станція Московського метрополітену, Сокольницької лінії. Відкрита 15 травня 1935.

Розташована між станціями «Комсомольська» і «Чисті пруди» . Знаходиться на території Красносільського району Центрального адміністративного округу Москви

Історія

Станція відкрита 15 травня 1935, у складі першої пускової черги Московського метрополітену — «Сокольники» - «Парк культури» з відгалуженням «Охотний ряд» - «Смоленська». Названа по площі Красні Ворота.

Під час Німецько-радянської війни на станції був обладнаний командний пункт керівництва і оперативно-диспетчерського апарату Народного комісаріату шляхів сполучення. У зв'язку з цим поїзда на цій станції не зупинялися, перон відгородили від колій високою фанерною стіною.

Проект станції був удостоєний Гран-прі на Міжнародній всесвітній виставці у Парижі.

На станції у 1952, почав роботу перший в московському метро турнікет, а 28 липня 1959 вперше випробуваний турнікет, заснований на принципі вільного проходу.

Вестибюлі і пересадки

• 

  Північний вестибюль. 1 грудня 2009
• 

  Світильники північного проміжного вестибюля. 1 грудня 2009
• 

  Малий ескалатор північного вестибюля. 1 грудня 2009

Станція має два наземних вестибюля , розташованих по різні боки Садового кільця, крім Садового кільця, через них дає можна вийти на Нову Басманну вулицю, площу Красні ворота, Каланчевську вулицю, Боярський провулок.

Перший (південний, що знаходиться всередині Садового кільця) вестибюль був споруджений у 1938 (архітектор — Н А Ладовський); зовні має чотири вкладених один в одну арки, під якими знаходиться вхід.

Північний вестибюль (архітектор — А Н Душкін) було відкрито 31 липня 1954 при будівництві 138 м висотного будинку на Лермонтовській площі, вестибюль знаходиться всередині будівлі.

Технічні характеристики

Конструкція станції — пілонна трисклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 31 м). Автори проекту — І. А. Фомін І Н. Н. Андріканіс. Споруджена за індивідуальним проектом гірничим способом з оздобленням з монолітного бетону.

Оздоблення

У декорі станції повторюється мотив воріт — декоративні ніші в пілонах, склепінні проходи між пілонами, проходи до ескалаторів, склепіння центрального залу.

Основні поверхні пілонів оздоблені мрамуризованим вапняком червоно-бурого і м'ясисто-червоного кольору у приглушених барвах з грузинського родовища Стара Шроша . Декоративні ніші на пілонах оброблені світлим, сіруватим, грубозернистим уральським мармуром родовища Коєлга.

Колійні стіни оздоблені золотаво-жовтим, жовтувато-рожевим кримським вапняком мрамуризованого родовища Біюк-Янка.

Підлога центрального залу викладено в шаховому порядку плитами з чорного і сірого граніту (раніше покриття було викладено керамічною плиткою).

Ресурси Інтернету

• «Красные ворота» на сайте metro.molot.ru(рос.)
• «Красные ворота» на официальном сайте Московского метрополитена(рос.)
• «Красные ворота» на сайте Артемия Лебедева metro.ru(рос.)
• «Красные ворота» в программе «Подземка» на Радио801(рос.)
• «Красные ворота» на сайте news.metro.ru(рос.)
• План-схема станции(рос.)
• «Красные ворота» на KartaMetro.info (рос.)
• «Красные ворота» на Яндекс. Картах.(рос.)