Краївщина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Краївщина
Краївщинська сільська рада
Краївщинська сільська рада
Краївщинська сільська рада
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Хорошівська селищна громада
Основні дані
Засноване 1653
Населення 471
Площа 22,87 км²
Густота населення 20,59 осіб/км²
Поштовий індекс 12120
Телефонний код +380 4145
Географічні дані
Географічні координати 50°44′15″ пн. ш. 28°21′09″ сх. д. / 50.73750° пн. ш. 28.35250° сх. д. / 50.73750; 28.35250Координати: 50°44′15″ пн. ш. 28°21′09″ сх. д. / 50.73750° пн. ш. 28.35250° сх. д. / 50.73750; 28.35250
Водойми р. Іршиця
Найближча залізнична станція Нова Борова
Відстань до
залізничної станції
27 км
Місцева влада
Адреса ради 12120, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Краївщина
Карта
Краївщина. Карта розташування: Україна
Краївщина
Краївщина
Краївщина. Карта розташування: Житомирська область
Краївщина
Краївщина
Мапа
Мапа

CMNS: Краївщина у Вікісховищі

Краї́вщина[1] (до 1754 року — Александрія) — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Населення становить 471 особу.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 50°44' пн. ш. 28°21' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 22,9 км².

Краївщина розташована в межах природно-географічного краю Полісся і за 22 км від районного центру — міста Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 27 км[2]. Через село протікає річка Іршиця.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване 1653 року під назвою Александрія. У книзі тарифу подимного податку Київського воєводства 1754 року село згадане під назвою Краєвщизна (пол. Kraiewszczyzna) і належить до вельможних Войнаровських[3]. В 1783 та 1790 роках відбулись дві візитації римо-католицької парафії в Краївщині, що свідчить про існування в селі католицької каплиці або невеличкого костелу, де відправлялись служби, та мешканців римо-католицького віровизнання[4].

На мапі 1911–1912 років Краївщина позначена як населений пункт з 215 дворами[5].

Упродовж німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 218 місцевих жителів, з них 111 осіб загинуло, 148 — нагороджено орденами і медалями[2].

На початку 1970-х років у селі функціонували центральна садиба колгоспу імені Горького, середня школа, клуб, бібліотека із книжковим фондом 8896 примірників, музей, фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення і дитячі ясла[2].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 471 особу, з них 99,58% зазначили рідною українську мову, а 0,42% — російську[6].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

  • Краївщинський НВК "ЗНЗ І-ІІІ ступенів - ДНЗ"[7]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У селі знаходиться пам'ятка архітектури — Михайлівська церква, яка була побудована в 1757 році[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795– 2006. [недоступне посилання]
  2. а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область, 1973, с. 213.
  3. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року. (Українська, польська.). Біла Церква: Олександр Пшонківський. 2015. с. 136. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 6 вересня 2019. 
  4. Archiwalia (Польська.). Архів оригіналу за 6 вересня 2019. 
  5. Управление военных топографов 1911—12 гг, лист XXIX-25 (Горошки) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  6. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 квітня 2015. 
  7. Список установ освіти[недоступне посилання з квітня 2019]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.

Посилання[ред. | ред. код]