Креативні індустрії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Креативні індустрії (англ. Creative industries) — сукупність поглядів, ідей, тенденцій і напрямів сучасного розвитку економіки, що характеризується органічним поєднанням та використанням знань, інформації та творчості (креативності). Деякі англомовні автори називають цей феномен "культурні індустрії" або "креативна економіка".

Британським департамент культури, медіа та спорту визначив креативні індустрії як: "такі індустрії, які походять з індивідуальної креативності, вміння і таланту, і які мають потенціал до багатства і створення робочих місць через генерування та використання інтелектуальної власності". ЮНЕСКО визначив креативні індустрії як індустрії, метою яких є "створення,виробництво і комерціалізацію творчих (креативного) змістів, які є нематеріальними і культурними за своєю природою. Такі змісти зазвичай захищені правом інтелектуальної власності і вони можуть набрати форми продукту чи послуги"[1].

Основні характеристики і тренди креативних індустрій:

  • індикатори руху від інформаційного до концептуального віку, де головною цінністю будуть ідеї (концепти): все менше людей будуть працювати на роботодавців, все більше на себе самих.
  • найбільш виразно і ефективно проявляються в середовищі окремого міста. Тобто це міський феномен.
  • стирають межі між наукою і мистецтвом, креативністю та інноваціями, між країнами.
  • ті міста, які зараз активно використовують креативні індустрії, використовували і використовують свою унікальність і приклали зусилля як мінімум одного покоління.
  • культура та креативність, ввічливість та інтелект, атмосферність і людська теплота - це ті ресурси, якими живляться креативні індустрії.
  • швидкий вільний доступ до Інтернету для забезпечення обміну і доступу до величезних інформаційних потоків.
  • дизайн та архітектура наповнені творчістю, зручністю, інноваційністю.
  • спирання на малий, а не на великий бізнес.
  • відкритість і теплота громадських місць.
  • органічна культурна та етнічна різноманітність, яка дозволяє створювати нові унікальні ідеї та бачення світу.


У секторі культурних індустрій виділяють ряд груп:

реклама, архітектура, художній та антикварний ринок, ремесла, дизайн, мода, виробництво кіно- та відеопродукції, програмування, в том числі створення розважальних та інтерактивних програм і комп’ютерних іграшок, музика, виконавчі мистецтва, видавнича справа, теле-, радіо- та Інтернет- трансляції[2].

Культурні індустрії охоплюють такі види діяльності:

аудіо-візуальна творчість (фільми, ТБ, радіо, нові медіа, музика); туризм; спорт; книги и преса; спадщина (музеї, бібліотеки, архіви та історичне середовище); перформативні мистецтва (театр, виконавське мистецтво і танок); візуальні мистецтва (галереї, архітектура, дизайн і ремесла)[3].

Згідно з статистичними даними ЄС, у 2003 році культурний і творчий сектор в європейському масштабі виробив продукції на суму понад 654 мільярдів євро. Це відповідно склало 2.6% ВНП ЄС. При цьому частка текстильної промисловості у ВНП становить 0.5%, а харчова промисловість, разом з виробництвом тютюну і напоїв - 1.9 %. При цьому загальне зростання сектору у 1999-2003 роках перевищило 19.7%, що було на 12.3% вище, ніж ріст загальної економіки. Станом на 2004 рік у секторі було зайнято 5.8 мільйонів людей, що становить 3.1% загальної зайнятості.[4]

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]