Креатинфосфокіназа
Креатинфосфокіназа (КФК або креатинкіназа) — фермент, що міститься в поперечно-посмугованих м'язах, менше у гладких м'язах (матці, шлунково-кишкового тракту) і головному мозку. Також КФК знаходиться в клітинах щитовидної залози та легень. Креатинкіназа забезпечує енергією клітини (особливо м'язів). У серцевому м'язі — міокарді — міститься особливий вид креатинкінази — креатинкіназа МВ.
Зміст |
Ферментативність [ред.]
Норма [ред.]
Норми креатинкінази МВ в крові — 0 — 24 Од/л.
У КФК є 3 ізоформи. В нормі вони мають наступне співвідношення:
- I (BB) — 0 — сліди,
- II (MB) — 4-6%,
- III (MM) — 94-96%.
| Стать | Вік | Рівень креатинкінази, Од/л |
|---|---|---|
| Діти | 2—5 днів | < 652 |
| 5 днів - 6 місяців | < 295 | |
| 6—12 місяців | < 203 | |
| 12 міс-3 роки | < 228 | |
| 3 роки-6 років | < 149 | |
| Жінки | 6—12 років | < 154 |
| 12—17 років | < 123 | |
| > 17 років | < 167 | |
| Чоловіки | 6—12 років | < 247 |
| 12—17 років | < 270 | |
| > 17 років | < 190 |
Патологія [ред.]
При пошкодженні міоцитів чи інших клітин спостерігається вихід ферменту з них — підвищення активності креатинкінази в крові. Тому визначення креатинфосфокінази і креатинкінази МВ в крові широко застосовується в ранній діагностиці інфаркту міокарда. Вже через 2-4 години після гострого нападу рівень креатинкінази МВ в крові значно підвищується. Аналіз креатинкінази МВ дозволяє із 100% точністю діагностувати інфаркт міокарда.
Збільшення II (MB) ізоформи відбувається протягом першої доби після інфаркту міокарда і 100% підтверджує цей діагноз, проте вже через 2-3 діб відбувається нормалізація активності ферменту, і через 2-3 дні після розвитку інфаркту такий аналіз вже не призначається.
Лабораторна діагностика [ред.]
Підвищення рівня КФК [ред.]
Підвищення КФК в крові відбувається при наступних патологіях:
- інфаркт міокарда;
- міокардит;
- міокардіодистрофія;
- ревмокардит;
- серцева недостатність;
- тахікардія;
- порушення мозкового кровообігу;
- ураження скелетних м'язів — травма, дерматоміозит, міодистрофія, міопатія, поліміозит;
- правець;
- великі оперативні втручання;
- важке фізичне навантаження; (фізіологічне не патологічне)
- гіпотиреоз;
- епілепсія;
- травми голови;
- гостра алкогольна інтоксикація;
- алкогольний делірій (біла гарячка);
- внутрішньом'язове введення наркотичних засобів, седативних та антибактеріальних препаратів;
- захворювання центральної-нервової системи (шизофренія, маніакально-депресивний психоз, епілепсія, черепно-мозкові травми);
- злоякісні пухлини (рак сечового міхура, молочної залози, кишечника, легені, матки, простати, печінки).
