Крейда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Крейдові скелі
Миколаївська церква на крейдовій горі (Святогірськ)


Кре́йда (рос. мел, англ. chalk, whiting; нім. Kreide f) - складна речовина як і вапняк належить до осадових гірських порід/

Загальний опис[ред.ред. код]

Крейда – осадова напівзв'язна мазка малозцементована гірська карбонатна порода, що на 90-99 % представлена кальцитом, який складається з кальцитових залишків морських планктонних водоростей та дрібних частинок черепашок найпростіших організмів. Утворюється на дні морів внаслідок нагромадження органічних решток (переважно черепашок) і осадження СаСО3 з морської води.

Колір білий. Крейда містить значно менше домішок і значно м'якша за вапняк. Розглядаючи порошок крейди під мікроскопом, можна легко спостерігати окремі дрібнесенькі черепашки.

Виділяють також крейду бріансонську (стеарит), іспанську (стеарит), озерну (гажа), французьку (тальк), червону (суміш гематиту з глиною) та інш.

Крейда зустрічається в багатьох місцях і утворює великі поклади. Крейду розробляють на Донбасі, у Придніпров’ї, Придністров’ї та в інших районах України.

Розчин крейди, який використовується у будівельній справі

Використання[ред.ред. код]

Використовують у сільському господарстві, паперовій і гумовій промисловості, у будівництві тощо.

Застосовується також як малярна фарба для побілки приміщень, для виготовлення замазок, зубних паст і порошків, як наповнювач ґуми і паперу (зокрема так званого крейдового паперу) тощо. Значні кількості її йдуть для виробництва вапна.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]