Кременецький замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кременецький замок
Колишня брама Кременецького замку на горі Бонні
Колишня брама Кременецького замку на горі Бонні
Статус: пам'ятка архітектури національного значення
Країна: Україна
Місце розташування: місто Кременець (Тернопільська область)
Географічні координати: 50°05′42″ пн. ш. 25°43′51″ сх. д. / 50.09500° пн. ш. 25.73083° сх. д. / 50.09500; 25.73083Координати: 50°05′42″ пн. ш. 25°43′51″ сх. д. / 50.09500° пн. ш. 25.73083° сх. д. / 50.09500; 25.73083
Початок будівництва: XIII століття, XIV століття
Завершення будівництва: XVI століття
Стан: в руїнах

Кременецький замок — фортифікаційна оборонна споруда в м. Кременець Тернопільської області. Побудований на стрімкій горі Бона (397 м над рів­нем моря) з каменю-вапняку.

Дитинець — у її західній найнеприступнішій частині (ширина — 65, довжина — 135 м).

Гора обнесена високим кам'яним муром (у 13 ст. — дерев'яним з частоколом).

Історія[ред.ред. код]

Кременецький замок відомий як неприступна твердиня, яку свого часу безрезультатно намагалися здобути:

  • 1226 — угорський король Андрій ІІ,
  • 12401241 — хан Батий — (Кременецький — один з трьох замків, які узагалі вціліли під час монгольської навали на території всієї Русі),
  • 1255 — Куремса.
  • 1261 замок був знесений за нака­зом князя Василька на вимогу Бурундая. Зано­во збудували 14-16 ст. литовські князі Любарт, Вітовт, Свидригайло.
  • 16 ст. проведено описи замку. Кременецький замок мав 2 мости, 3 вежі: Надворітню, Черлену, Над новим домом, князівський палац, приміщення для гарнізону, гауптвахту, городні, церкву св. Михаїла.
  • 16 ст. розпочато будівництво колодязя, але не закінчено. На мурах уздовж гори — кри­та гонтами галерея з бійницями для гармат. Природна недоступність, запаси зброї, пороху, води давали змогу довго тримати облогу.
  • 1569 Кременецький замок перейшов до королеви Бони. Замок перебудовується в ренесансовому стилі, підсилюється його обороноздатність.
  • Після 6-тижневої облоги восени 1648 його здобули козаки Максима Кри­воноса. Вбитих під час штурму, за легендою, по­ховали на П'ятницькому цвин­тарі. Згодом за­мок втратив значення, більше його не відбудо­вували.
  • 2011 розпочато поступову відбудову замку місцевою владою.

Архітектура[ред.ред. код]

Збереглися квадратна надбрамна вежа з 2-х ярусів, готична арка-заїзд, частково — бічні оборонні мури товщиною 2, 3, висотою 8-12 м, вежа Над новим домом.

Встановлено 2 таблиці: охоронна як пам'ятка архітектури та меморіальна на честь битви з ордами Батия.

Галерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]