Кременчуцький сталеливарний завод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кременчуцький сталеливарний завод
Тип ВАТ
Форма власності відкрите акціонерне товариство
Галузь металургія
Спеціалізація стальне лиття
Засновано 1962
Закриття (ліквідація) 2014
Штаб-квартира Полтавська обл., Кременчук, вул. Івана Приходька 141 [1]
Ключові особи Черненко Дмитро Олексійович (голова управління) [2]
Продукція стальне лиття для вантажних вагонів і великовантажних автомобілів, стальні зливки
Співробітники 2485 осіб (1 серпня 2014)[3]
steel.pl.ua
Мапа

ВАТ «Кременчу́цький сталелива́рний заво́д» — завод у Кременчуці, створений в 1966 році, з 1990 став відкритим акціонерним товариством[4].

ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» – українське підприємство, основним видом діяльності якого є виробництво литих запчастин для вантажних вагонів, автозчепного механізму, деталей для автомобілів марки «КрАЗ», відливків для власного виробництва та інших підприємств важкої промисловості.


Історія[ред. | ред. код]

Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 18 травня 1960 р. № 740 в червні 1962 р. було почато будівництво Кременчуцького заводу литва і штампувань. 30 грудня 1970 р. "зварена" перша сталь і випущена перша плавка. 15 березня 1971 р. відправлена перша партія (37 штук) балки шкворневої (зараз — балка надресорна) на Крюківський вагонобудівний завод.

Завод будувався поетапно, з поступовим нарощуванням потужностей. У грудні 1973 р. введений комплекс вітчизняної розробки потужністю 33 тис. тонн сталевого литва в рік на базі лінії ЛХ- 6000. У 1975 р. введений пусковий комплекс потужністю 30 тис. тонн на базі німецької формувальної лінії "Künkel-Wagner".

За 1977 рік було зроблено 68518 тонн сталевого литва.

З цілого ряду причин будівництво штампувального виробництва було скасоване ще на стадії проектування заводу. Тому у вересні 1978 р. підприємство було перейменоване відповідно до його профілю виробництва в Кременчуцький сталеливарний завод.

У липні 1978 введений пусковий комплекс на 10 тис. тонн литва в рік і друга черга формувальної лінії "Künkel-Wagner".

У 1982 році випуск литва склав 89128 тонн.

З 1967 року завод почав робити товари народного споживання : металеві гаражі для легкових автомобілів, настінні вішалки, стійки для волейбольних сіток. У 1970 р. на ділянці кокільного литва почали виготовляти литий алюмінієвий посуд. З 1980 р. освоїли технологію емалевого покриття. У 1988 р. організована чавуноливарна ділянка, на якій розпочали випуск пічного литва і сантехнічної арматури. У 1992 р. введена в експлуатацію ділянка напилення стеклофаянсовой посуду.

13 березня 1995г. завод став відкритим акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод".

У 2002 році підприємство освоїло випуск каркасів візка моделі 18-100 для вантажних вагонів.

У 2003г. було придбано і введено в експлуатацію стрижневе устаткування фірми "Laempe" (Німеччина).

18 грудня 2003 року ПАО "Кременчуцький сталеливарний завод" став лауреатом національного конкурсу "Вища проба" за високу якість і конкурентоспроможність сталевого литва для потреб вагонобудування.

У 2004 році на підприємстві встановлена третя формувальна лінія фірми "Künkel-Wagner" (Німеччина) з річним обсягом виробництва середнього і дрібного литва 32 тис. тонн. Після запуску у виробництво третьої формувальної лінії потужність підприємства складає 138 тис. тонн литва в рік.

У 2006 році розроблена і впроваджена СМК відповідно до вимог керівництва по забезпеченню якості Асоціації Американських Залізниць (AAR) М - 1003.

У 2006 році на підприємстві були проведені заходи по удосконаленню технології виробництва і забезпеченню якості литва, що випускалося. Так, в сталеплавильному цеху впроваджений комплекс заходів, що забезпечує виплавку сталі відповідно до підвищених вимог ПАО "РЖД". Впроваджено позапічне розкислювання сталі порошковим дротом за допомогою трайб-аппарата, що дозволило істотно підвищити якість сталі. Встановлена інформаційна система на базі персональних комп'ютерів між лабораторією і сталеварами, що дозволяє повністю контролювати процес плавки і своєчасно вносити необхідні корективи. Впроваджені нові блокові вогнетриви для набору жолобів, що істотно підвищили їх стійкість.

У січні 2007 року AAR видав сертифікат, що підтверджує, що розроблена СМК на ПАО "Кременчуцький сталеливарний завод" відповідає вимогам програми по забезпеченню якості.

У 2007 році ПАО "Кременчуцький сталеливарний завод" визнаний лауреатом всеукраїнського конкурсу "100 кращих товарів України".

У квітні 2008 року представниками AAR були проведені наглядовий аудит за СМК і технічний нагляд за виробництвом балки надрессорной моделі 473В+. Результати аудиту підтвердили відповідність системи, що діє на підприємстві, керівництву М- 1003 і здібності поставляти вироби, якість яких задовольняє вимогам u1087 споживача.

З метою забезпечення контролю якості продукції, що випускається, на підприємстві впроваджені неруйнівні методи контролю. Придбані і встановлені установки магнитопорошковой дефектоскопії.

В обрубного цеху ливарного виробництва проведена реконструкція термічної нормалізаційної печі із застосуванням волокнистих вогнетривких матеріалів і нових видів пристроїв газопальників.

Систематично проводяться заходи, спрямовані на поліпшення умов праці обрубувачів. У фасоннолитейном цеху проведена реконструкція стрижневої ділянки з розширенням номенклатури стрижнів, що виготовляються по cold- box - amin - процесу на автоматах німецької фірми "Laempe", що дозволяє значно поліпшити розмірну точність литва.[5]

2014 року Кременчуцький сталеливарний завод зупинив свою діяльність вперше через те, що він був залежний від Росії щодо виробництва. До цього часу завод складав 30% ринку країн СНД у своєму сегменті, який пов'язаний з литтям для залізничної галузі.

В кінці 2015 року завод частково і ненадовго відновив роботу, щоб продовжити отримання сертифікатів якості.

У листопаді 2016 року перед запуском заводу після довгої перерви, директор підприємства Віктор Самусенко в інтерв'ю "Кременчуцькій газеті" спростував чутки про те, що обладнання заводу було вирізано на брухт.

У грудні 2016 року після двох років простою КСЗ знову розпочав свою діяльність.

Однак у березні 2020 року підприємство знову зупинило свою роботу.[6]

Структура[ред. | ред. код]

На заводі функціонують наступні цехи[4]:

  • сталеплавильний;
  • фасоноливарний;
  • обрубний цех ливарного виробництва;
  • цех металургійної оснастки;
  • автотранспортний;
  • залізничний;
  • ремонтно-механічний;
  • енерго-силовий;
  • киснево-компресорний.

Продукція[ред. | ред. код]

Підприємство виготовляє наступну продукцію[4]:

  • Картер заднього мосту
  • Каркас двухосной візка вантажного вагона (модель 18-100)
  • Балка надресорна
  • Рама бокова
  • Автозчеплення СА-3
  • Корпус автозчеплення
  • Замок
  • Замкотримач
  • Запобіжник
  • Підйомник
  • Валик підйомника
  • Тяговий хомут
  • Упор передній
  • Упор задній
  • Корпус букси
  • Корпус поглинаючого апарату Ш-2В-90
  • Корпус поглинаючого апарату ПМК-110А
  • Клин «Ханіна»
  • Триангели

Керівництво[ред. | ред. код]

  • 58.2 % акцій ВАТ «КСЗ» належить групі акціонерів, в яку входить, зокрема, ЗАТ "Холдингова компанія «Теко-Дніпрометиз» (фінансова група «ТАС»), що має близько 28 % акцій заводу та, за даними преси, група «Приват».
  • 39.13 % акцій сталеливарного заводу належать іншій групі акціонерів. Зокрема, 19.41 % акцій ВАТ «КСЗ» володіє ЗАТ «Систем Кепітал Менеджмент», 9,25 % — акціонерна страхова компанія «Форум», 5.63 % — ВАТ "ВЗНКІФ «Унібудінвест», 4.84 % — ТОВ «Укркомплектплюс».
  • 2,67 % ВАТ «КСЗ» належить фізичним особам.

Статутний фонд ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» становить 132 млн 123.518 тис. грн.

Керівник: Самусенко Віктор Володимирович — голова правління

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кременчуцький сталеливарний завод, ВАТ[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Кременчуцький сталеливарний завод, ВАТ
  3. http://poltava.to/news/31399/
  4. а б в ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод»[недоступне посилання з липня 2019]
  5. [1]
  6. Христофоров, Владислав (21 лютого 2022). У Кременчуці після двох років простою відновив роботу сталеливарний завод. Національний Промисловий Портал (укр.). Процитовано 18 квітня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]