Креховичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Креховичі
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Громада Брошнів-Осадська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26060030040013643
Основні дані
Засноване 1419 рік
Населення 2375 (20.01.2017)
Площа 21,211 км²
Густота населення 116,4 осіб/км²
Поштовий індекс 77610
Телефонний код +380 03474
Географічні дані
Географічні координати 49°00′03″ пн. ш. 24°09′08″ сх. д. / 49.00083° пн. ш. 24.15222° сх. д. / 49.00083; 24.15222Координати: 49°00′03″ пн. ш. 24°09′08″ сх. д. / 49.00083° пн. ш. 24.15222° сх. д. / 49.00083; 24.15222
Водойми р. Сівка, п. Саджава
Найближча залізнична станція Рожнятів
Місцева влада
Адреса ради смт. Брошнів-Осада, Калуський р-н, Івано-Франківська обл.
Карта
Креховичі. Карта розташування: Україна
Креховичі
Креховичі
Креховичі. Карта розташування: Івано-Франківська область
Креховичі
Креховичі
Мапа
Мапа

CMNS: Креховичі у Вікісховищі

Крехо́вичі — село Калуського району, Брошнів-Осадської ОТГ, Івано-Франківської області.

Географія[ред. | ред. код]

У селі потік Саджава впадає у річку Сівку. Історична назва потоку — Чачава (пол. Czaczawa[1])

Історія[ред. | ред. код]

Креховичі засновано в 1419 році дрібним польським шляхтичем, який одержав тут землю. Шляхтич по прізвищу звався Креховичем, власне від його прізвища і пішла назва села. (джерело ?)

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі[2].

1 січня 1875 року введена в дію Залізниця Ерцгерцога Альбрехта і в селі відкрита Рожнятів.

У 1896—1897 роках була побудована вузькоколійна залізнична лінія Креховичі — Луги. Початкова колія була шириною 760 мм. На лінії було 4 великих мости (три через р. Чечва і один — через р. Ілемка). Основну лінію (Креховичі — Липовиця) закрито в 1970-х роках, решту — в 1999 році, а повністю розібрано в 2000 році. Використовувався мотовоз ТУ2М-011812.

На початку XX ст. в селі працював тартак, де у 1921 році відбувся страйк, який організували Й. Д. Байда, Д. В. Гуцул, М. С.Полянський. Страйкарі добилися підвищення заробітної плати.

У 1939 році в селі проживало 2900 мешканців (2200 українців, 430 поляків, 80 латинників, 180 євреїв і 10 німців та інших національностей)[3].

Під час Другої світової війни, а саме у 1942 році в селі діяв загін УПА в кількості 22 чоловік. В 1944 році після відновлення радянської влади багатьох жителів села звинуватили у націоналізмі та підтримці нацистського режиму і було депортовано до Сибіру та на Далекий Схід.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Долинському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Тростянець і Креховичі.[4]

30.07.2017 село увійшло до складу Брошнів-Осадської селищної громади, яка проводить облаштування села.[5]

Церква[ред. | ред. код]

Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці села Креховичі згадується 1684 року про сплату 5 злотих катедратика (столового податку)[6], далі — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

  • Пам'ятник на місці загибелі 22 грудня 1944 р. чотирьох підпільників ОУН.
  • Могила на цвинтарі загиблих на околиці села в 1946 р. вояків УПА Савіцького Володимира Петровича 1924 р. і Лагойди Василя Степановича 1924 р.
  • Могила на цвинтарі невідомих вояків УПА
  • Могила чотирьох вояків УПА — Козак Михайло Степанович (1919—1945), Залеський Ілля Степанович (1908—1945), Креховецький Микола Михайлович (1922—1945), Легун Іван Михайлович (1920—1945)

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. maps/avstrijskoj-monarxii/4472.jpg
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 167 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  4. Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
  5. У двох селах на Калущині заасфальтують дорогу
  6. Скочиляс І. Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр. // Записки НТШ. Праці Історично-філософської секції. — Львів: НТШ, 2008. — Т. ХХХХ. — С. 623—625.
  7. Указ президента України 868—2019. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 12 березня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]