Кривий Ріг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Цей термін має також інші значення. Див. Кривий Ріг (значення).
Кривий Ріг
Герб Кривого Рогу Прапор Кривого Рогу
Кривий Ріг на карті України
Кривий Ріг на карті України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Дніпропетровська область
Район/міськрада Криворізька міська рада
Код КОАТУУ 1211000000
Засноване 8 травня (27 квітня за ст. ст.) 1775
Агломерація Криворізька агломерація
Статус міста з 1919 року
Поділ міста 7 районів
Населення 709 014
Площа 410 км²
Густота населення 1 729 осіб/км²
Поштові індекси 50000-50479
Телефонний код +380-56(4)
Координати 47°54′37″ пн. ш. 33°23′30″ сх. д.
Водойма Саксагань, Інгулець
Назва мешканців криворіжанин, криворіжанка, криворіжці
Міста-побратими Нижній Тагіл Росія Росія
День міста третя неділя травня
Відстань
Найближча залізнична станція Кривий Ріг
До обл./респ. центру
 - фізична 137 км
 - залізницею 168 км
 - автошляхами 151 км
До Києва
 - фізична 346 км
 - залізницею 448 км
 - автошляхами 416 км
Міська влада
Адреса 50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Радянська, 1, 440-05-15
Веб-сторінка Міська рада Кривого Рогу
Міський голова Любоненко Юрій Вікторович

Криви́й Ріг (рос. Криво́й Рог, англ. Kryvyi Rih) — місто в Дніпропетровській області України. Населення близько 709 тис. жителів. Великий індустріальний та культурний центр України; центр Криворізької агломерації. У червні 2009 року Кривий Ріг посів 39-у позицію у списку 55-и найкращих для життя міст України за версією тижневика «Фокус». [1]

Зміст

[ред.] Походження назви

Кривий ріг — це викривлена вузька частина суходолу. Це значення слова «ріг» відзначав ще академік В. Ф. Зуєв, який побував у Кривому Розі в 1781 році і залишив для історії перший опис поселення та навколишньої місцевості:

«Ім'я ріг тут скрізь означає кам'яний мис, який створює ріка або своїм вигином, або сходячись з іншою; так тут Кривий Ріг не що інше значить, як мис, що вийшов між Саксаганом і Інгульцем, який ріка Саксагань обходить навкруг, довжиною верст на п'ять, а між двома колінами перешийок не буде й чверті версти, а тому й називається Кривим Рогом».[2]

Є інша версія походження назви:

"Давно це було, коли гриміла по Україні слава про Січ Запорозьку… На схилі літ хоробрий козак Ріг побудував для себе оселю якраз на тому місці, де Інгулець та Саксагань зливаються. Став потихеньку господарювати. І хто не їхав мимо, завертав до старого Рога. А оскільки в боях позбувся козак правого ока, прозвали його в народі Кривим. Бувало, повертались чумаки з Криму: «А чи не заїхати нам до Кривого Рога, чи далі поїхати?» Поважали чумаки Рога за гостинність, чуйність, відвертість, а ще за цікаві розповіді. Йшли роки, навколо хати козака почали з'являтися інші оселі. Згодом тут виросло село. Вже і козака Рога не стало, а назва так і лишилася — Кривий Ріг".

Можливо, основою для створення легенди послужило існування реальної особи — козака Івана Ждана (Рога), який в 1666—1667 роках обирався кошовим отаманом Запорізької Січі.

[ред.] Географія

[ред.] Географічне положення

Фізична карта України

Місто розташоване у степовій зоні України, на злитті річок Інгулець і Саксагань, які входять до басейну Дніпра. Територія околиць розчленована численними балками (Зелена, Березнеговата, Червона, Макортова, Галахова, Лозоватка, Грушевата, Петрикова, Красна, Роковата, Суха, Гливата, Дубова, Вовча, Суслова, Кобальска, Калетіна, Крутий Яр та інші).

В місцях виходу корінних порід схили річкових долин круті.

В період танення снігу і після дощів по днищах балок протікають тимчасові водостоки. Стік р. Інгулець зарегульований Карачунівським водосховищем, стік р. Саксагань — Кресівським водосховищем, а також Дзержинським і Маккортовським водосховищами.

Абсолютні позначки поверхні водоймищ коливаються від 30 до 160 м. Переважні позначки поверхні складають 50-100 м абс., мінімальні — характерні для заплавних ділянок річкових долин і складають 30-45 м абс.

[ред.] Клімат

Клімат — степовий, атлантично-континентальний, який характеризується спекотним посушливим літом і помірно м'якою з частими відлигами зимою.

Середня тривалість безморозного періоду складає 182 дня, найбільша — 224 дня.

Більша частина опадів випадає під час теплої половини року (квітень-жовтень) — 268 мм. Добовий максимум опадів (90 мм) спостерігався у червні 1913 року.

Кількість днів із сніжним покровом — 69. Стійкого снігового покрову майже не буває. Середня з найбільших за зиму висота снігу складає 10 см, максимальна — 30 см.

Переважні напрямки вітру: в теплий період року — північний (18,4 % днів), в холодний період — східний (17,6 % днів).

Максимальна швидкість вітру — 24 м/с щорічно, 28-29 м/с один раз на 5-10 років, 30-31 м/с один раз на 15-20 років.

Середньомісячна температура в Кривому Розі протягом року [3]

січень лютий березень квітень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень
-4 -3 2 9 16 19 20 20 15 8 2 -1

[ред.] Гідрологія

Човникова станція на злитті Саксагані та Інгульця

Долина Інгульця в межах міста переважно V-подібна, схили долин заввишки 25-35 м круті, місцями положисті, розсічені балками та ярами. Пойма ріки шириною 60-120 м. Русло Інгульця звивисте, але нерозгалужене, шириною 40-60 м, глибиною на перекатах 0,2-0,6 м, на плесах — до 5,0 м. Швидкість течії річки на плесах незначна, на перекатах 0,2-0,5 м/с.

Долина ріки Саксагані у межах міста переважно трапецеїдальна, заплава відкрита, лугова суха. Переважна ширина заплави 100—200 м. У період весняного повіддя заплава затоплюється на глибину 1,0-1,5 м. Русло ріки нерозгалужене, переважна ширина його (за винятком ділянок водоймищ) 20-40 м. Швидкість течії незначна. Природній режим ріки сильно змінено регулюючим впливом гребель, скиданням шахтних і промислових вод, а також забором води на технічні потреби. Найбільші витрати води Саксагані досягають 240 м³/с.

На ділянці «шахта „Саксагань“—Чорногорка» ріка переведена в підземний колектор.

До міста підведено два канала:

[ред.] Геологія

Місто Кривий Ріг розташоване в центральній частині Українського кристалічного масиву. В геологічній побудові міста та його околиць беруть участь четвертинні суглинки, товщиною 3-25 м, що підстилаються неогеновими глинами, пісками або трещинуватими вапняками, товщиною 5-11 м.

Над неогеновими відкладеннями залягають докембрійські кристалічні породи (граніти), що виходять на поверхню в долинах річок.

В межах району виділяються два водоносних горизонти — відкладень четвертинного віку і кристалічних порід докембрію та продукти їхньої руйнації.

[ред.] Ґрунти

Ґрунти міста і його околиць — чорноземи звичайні, лучно-чорноземні, чорноземи солонцюваті, лучно-солонцюваті і лучно-болотні.

Чорноземи звичайні — головна генетична група ґрунтів у приміській зоні. Вони забезпечені живильними речовинами, містять 4,5-4,9 % гумусу і поширені на вододілах.

Лучно-чорноземні ґрунти характеризуються високими показниками запасів гумусу (5,9 %) і поширені на заплавних терасах рік.

Лучно-солонцюваті ґрунти поширені на заплаві рік. Кількість солей в них 0,3-0,5 %, глибина залягання — 10-60 см. Агрономічна цінність лугових солонцюватих ґрунтів дуже низька.

Ґрунти приміської зони за умови штучного поливу придатні для вирощування усіх видів зелених насаджень, характерних для степової зони України.

[ред.] Історія

[ред.] Давня історія

Первісні люди на території сучасного Криворіжжя з'явилися ще за кам'яного віку. Про це свідчать гостроконечник, знайдений при розкопках у селі Родіонівка, сокири, виявлені в міжріччях Саксагані та Інгульця.

Більш розвиненими були племена так званої катакомбної культури, які з'явилися на території Криворіжжя у першій половині ІІ тисячоліття до н. е. Вони займалися в основному скотарством. У XV—XII століттях до н. е. з'являються скотарсько-землеробські племена зрубної культури, важлива роль у господарській діяльності яких належить саме землеробству. Досягає розквіту в цей період і бронзово-ливарне ремесло. А на початку І тисячоліття до н. е. на території всього Придніпров'я з'являються вироби з заліза. Особливого поширення вони набули у Північному Причорномор'ї, де з'явилися у VII ст. до н. е. кочові скіфські племена. У IX—VII століттях до н. е. на Криворіжжі жили кіммерійці.

У II ст. н. е. в степи Криворіжжя зі своїми стадами рушили сармати. Археологічні дослідження [4] доводять наявність торгівельних зв'язків між сарматами, що населяли в той час дану територію, і стародавніми греками, зокрема, з островом Родос, розташованому в східній частині Середземномор'я. На території сучасного Криворіжжя знайдено також поселення скотарів та землеробів так званої черняхівської культури. Найвідомішими похованнями того періоду є поховання біля смт. Христофорівка.

[ред.] Середньовіччя

На початку н. е. Причорномор'я населяли землеробські племена — слов'яни (анти). Південні окраїни східнослов'янських земель займали територію, яку займає нині Криворіжжя.

В IX—XII ст. на східнослов'янських землях існувала вже могутня держава — Київська Русь. В період феодальної роздробленості територія сучасного Криворіжжя, як і все Південне Причорномор'я, називалось Диким полем. В цей історичний період дана територія була майже не заселена.

[ред.] Козацька доба

Поштова станція Кривий Ріг була побудувана за розпорядженням кошового отамана Петра Калнишевського

У середині XVI ст. була створена Запорізька Січ. Починаючи з XVII ст. починається заселяння цих земель козаками. В 1734 р. було створено Інгульську паланку, у переліку приналежних їй сіл і зимівників згаданий і Кривий Ріг. В 1771 р. у Кривому Розі розташовується Ставка Коша Запорізької Січі. Залишки фортифікаційних споруд знаходилися при кургані Царьова Могила (в даний час не збереглися).

В 1774 р. академік Гюльденштедт відвідав район Кривого Рогу і зробив його перший науковий опис. Він згадує про розробки чорно-слюдистого сланцю в районі злиття рік Інгулець і Саксагань.

Після завершення в 1774 році російсько-турецької війни російська влада відкрили новий поштовий тракт, що зв'язав м. Кременчук із Кінбурном і Очаківом, де стояли російські війська. Саме 8 травня (27 квітня за старим стилем) 1775 р в «Розписі заснованих поштових станцій по річці Інгулець від Кременчука до Херсона» з'являється перша офіційна письмова згадка про Кривий Ріг.

Місце для майбутньої поштової станції затвердив останній кошовий отаман Запорізької Січі Петро Калнишевський. За його наказом службу на станції розпочали козацький писар Феодосій Кудлик і п'ятеро підзвітних йому козаків.

[ред.] Новий час

Пам'ятник Олександру Полю в м. Кривий Ріг

В другій половині XVIII ст. з'явилися перші спроби ґрунтовно обстежити надра Криворіжжя, хоча промислові розробки родовищ ще не здійснювалися.

В 1817 р. Кривий Ріг згадується у «Переліку (Списку) казенних селищ Херсонського й Олександрійського повітів, які у 1816—1817 р.р. були звернені у військові поселення».

В 1857 р. військове поселення Кривий Ріг переведено до розряду сіл.

Наприкінці 50-х років XIX ст. з'явилися перші поселення на правому березі Саксагані (в районі Кандибиної та Іванової балок). І вже в середині XIX ст. село Кривий Ріг перетворилося на значимий сільськогосподарський і торговельний центр Півдня України. Тому в 1860 р. воно стало містечком.

В 1865 р. у Кривий Ріг прибув колишній професор Гірничого інституту пан Барбот-де-Марпі, який протягом 1866—1867 р.р. займався вивченням корисних копалин басейну. А в 1866 р. О. М. Поль, проводячи археологічні дослідження балки Дубова, виявив виходи покладів багатої залізної руди.

Одна з візитівок Кривого Рогу — головпоштамт

13 квітня 1874 р. Імператорським Російським технічним товариством призначена комісія під головуванням О. О. Іосса задля «дослідження благонадійності родовища залізних руд і інших мінеральних багатств, відкритих в околицях села Кривий Ріг».

Після доведеної наявності на Криворіжжі величезних запасів залізної руди, в 1881 р. був заснований перший на Криворіжжі Саксаганський рудник, що належав «Товариству криворізьких залізних руд». Розпочався важливий період у промисловому розвитку Криворіжжя.

[ред.] Новітній час

Наприкінці 1917-го та на початку 1918 рр. на Криворіжжі була встановлена Радянська влада.

З 1919 року Кривий Ріг — повітове місто у складі Катеринославської губернії.

В січні 1920 р. в с. Лозуватка розміщався штаб кавалерійської бригади Г.І.Котовського.

Напис на стіні однієї з будівель — обіцянка Червоній Армії стахановською працею на шахтах віддячити за звільнення міста від німецько-фашистських загарбників

За часів Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими військами (з 14 серпня 1941 р. по 22 лютого 1944 р.).

Перед окупацією майже все промислове обладнання з заводів та шахт міста було евакуйовано до м. Нижній Тагіл; більшість шахт було підірвано, аби не залишати окупантам можливості видобувати залізну руду.

[ред.] Символи міста

[ред.] Герб

Герб Кривого Рогу
Докладніше у статті: Герб Кривого Рогу

Сучасний герб Кривого Рогу затверджений рішенням № 30 ІІІ сесії XXIII скликання від 20 травня 1998 р. Щит розтятий зеленим та червоним. В щиті срібна козацька порохівниця, над нею золотий дубовий трилисник з двома жолудями. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний міською короною.

[ред.] Прапор

Прапор Кривого Рогу

Хоругва затверджена рішенням № 30 ІІІ сесії XXIII скликання від 20 травня 1998 р. Квадратне полотнище розтяте на зелену і червону частини, в яких біла козацька порохівниця, над нею жовтий дубовий трилисник з двома жолудями.

[ред.] Печатка

Печатка Кривого Рогу

Печатка затверджена рішенням 30 ІІІ сесії XXIII скликання від 20 травня 1998 р. В центі печатки контур козацької порохівниці, над якою дубовий трилисник з двома жолудями. Напис по колу — «Печатка міста Кривого Рогу».

Автори герба, прапора та печатки:

[ред.] Гімн

автори: І. Шевченко та В. Удовенко

Рідний мій Кривий Ріг — моє місто невтомне,
В світі інших таких не зустрінеш ніде.
На просторих майданах, у шахтах і домнах
Все кипить, все міняється, стрімко росте!

Приспів:
Кривий Ріг — моє місто,
Це тобі моя пісня,
Хай летить вона в небо високе твоє.
Ти — перлина держави,
Її гордість і слава,
Я вклоняюся долі, що ти в мене є!

Не коривсь, Кривий Ріг, ворогам ти ніяким,
Скільки б землю твою не топтали вони.
Переможну весну принесли в сорок п'ятім
Твої віддані дочки і мужні сини!

Приспів

Де навічно злились Інгулець з Саксаганню,
Полонить ніжно душу святе почуття.
Кривий Ріг, ти моє незрадливе кохання,
Вірю я у щасливе твоє майбуття!

Приспів

[ред.] Адміністративно-територіальний устрій

Райони Кривого Рогу: 1 — Тернівський, 2 — Жовтневий, 3 — Саксаганський, 4 — Центрально-Міський, 5 — Довгинцівський, 6 — Дзержинський, 7 — Інгулецький

До складу Кривого Рогу входять:

7 районів:

пр. Миру, 42
Дніпропетровське шосе, 11
вул. Шурупова, 2
пл. 60-ліття СРСР, 1
вул. Мелешкіна, 32
вул. Короленко, 1а
вул. Леніна, 27

4 селища:

2 села:

[ред.] Населення

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року наявне населення в місті складало 712,5[5] тис. осіб (в 1989 р. — 769,1 тис. осіб). З них міського населення — 709,0 тис. осіб (99,5 %), сільського — 3,5 тис. осіб (0,5 %). В порівнянні з 1989 роком частка міського населення зросла (99,2 %). Статевий розподіл наступний: чоловіків — 326,7 тис. осіб, жінок — 385,8 тис. осіб, що складає відповідно 45,8 % та 54,2 %. У 1989 році співвідношення складало 46,5 % проти 53,5 %.

[ред.] Культура

[ред.] Театри

[ред.] Музеї

  • Криворізький міський історико-краєзнавчий музей
    • філія в с. Веселі Терни
    • філія Меморіальний музей-квартира заслуженого художника України Г.І.Синиці

[ред.] Освіта та наука

[ред.] Наукові установи

[ред.] Вищі заклади освіти ІІІ та IV рівнів акредитації

Криворізький державний педагогічний університет
Криворізький економічний інститут Київського Національного економічного університету

[ред.] Вищі заклади освіти ІІ-го рівня акредитації

[ред.] Вищі заклади освіти І-го рівня акредитації

Музичне училище
  • Український політехнічний технікум
  • Криворізький технікум Національної металургійної академії України
  • Криворізький коксохімічний технікум Національної металургійної академії України
  • Інгулецький технікум Криворізького технічного університету
  • Гірничий технікум Криворізького технічного університету
  • Політехнічний технікум Криворізького технічного університету
  • Криворізький державний комерційно-економічний технікум
  • Гірничо-електромеханічний технікум Криворізького технічного університету
  • Тернівський технікум Криворізького технічного університету
  • Криворізький будівельний технікум
  • Криворізький автотранспортний технікум Криворізького технічного університету
  • Криворізьке міське музичне училище

[ред.] Середня освіта

[ред.] Промисловість

Шахта «Зоря» в м. Кривий Ріг

Сучасний Кривий Ріг — це велике індустріальне місто, центр Криворізького залізорудного басейну — найважливішої сировинної бази металургії України.

Криворізький індустріальний регіон відіграє провідну роль в економіці України та є основною сировинною базою для розвитку чорної металургії, має стратегічне значення для економічної незалежності та безпеки держави.

У загальному внутрішньому валовому продукті України частка продукції Кривого Рогу складає близько 6,4 %, в експортному потенціалі країни — 7 %.

Економічний потенціал міста представляють близько 6 тисяч підприємств. Промисловість міста налічує 87 великих підприємств різних галузей: чорної металургії, машинобудівної, будматеріалів, хімічної, поліграфічної, деревообробної, легкої, харчової тощо.

У Криворізькому басейні розташовано 8 з 11 підприємств України з видобутку та переробки залізорудної сировини, а також підприємства з обслуговування основного виробництва. Тому головною містоутворюючою галуззю, яка стійко визначає профіль міста у територіальному розподілі праці, є чорна металургія. В Кривому Розі розташовано один з найбільших в світі металургійних комбінатів — АрселорМіттал Кривий Ріг, п'ять гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) — Північний ГЗК (ПівнГЗК), Південний ГЗК (ПівдГЗК), Центральний ГЗК (ЦГЗК), Новокриворізький ГЗК (НКГЗК), Інгулецький ГЗК (ІнГЗК), три рудоремонтних заводи та інші. Переважна номенклатура: залізна руда, концентрат, агломерат, обкотиші, чавун, сталь, готовий прокат (арматура, кутик, катанка). Питома вага гірничо-металургійного комплексу складає 86 % загальних обсягів промислового виробництва в місті.

Єдиний у країні Криворізький суриковий завод виробляє залізний сурик, який користується великим попитом в Україні та за її межами.

Виробництво непродовольчих товарів народного споживання в місті здійснюють більше 40 підприємств різних форм власності, які виготовляють товари легкої промисловості культурно-побутового й господарського призначення, а також будівельної групи.

Продукти харчування у місті виробляють 16 сільськогосподарських підприємств харчової і переробної промисловості та близько 80 інших суб'єктів підприємництва (ковбасні вироби, майонез, хліб та хлібобулочні вироби, пиво, безалкогольні напої, олія, кондитерські вироби тощо).

Будівельний комплекс представлений організаціями різної спеціалізації: цементно-гірничим комбінатом, заводами з виробництва залізобетону, місцевих будматеріалів та іншими.

[ред.] Туризм

Інфраструктура туризму міста Кривого Рогу складається з п'яти центрів туризму, 41 гуртка туристичного напрямку при навчальних загальноосвітніх позашкільних закладах; музеїв: міського історико-краєзнавчого та його філій, 28 музеїв та 48 музейних кімнат загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчальних закладів; Криворізького бюро екскурсій та подорожей ЗАТ «Дніпро-туризм» та 17 зареєстрованих приватних туристичних агенцій.

Готелі Кривого Рогу:

  • Готель «Кривий Ріг»
  • Готель «Братислава»
  • Готель «Саксагань»
  • Готельний комплекс «Аврора»
  • Готель «Вікторія»
  • Готельний комплекс «Домашній затишок»
  • Готель «Україна»
  • Готель «Центральний»
  • Готель «Ювілейний»

[ред.] Транспорт

Транспортні маршрути м. Кривого Рогу

[ред.] Автомобільний транспорт

Міські перевезення автомобільним транспортом здійснюють 4 автопідприємства, які мають власний рухомий склад, матеріально-технічну базу, та 654 приватних автоперевізників. Щоденно на 113 маршрутах міста працюють близько 1200 автобусів різної місткості, якими перевозиться до 200 тис. пасажирів.

[ред.] Електротранспорт

Докладніше у статті: Криворізький трамвай
Докладніше у статті: Криворізький тролейбус

Першу чергу трамвайної лінії в Кривому Розі було відкрито в 1935 році. Її довжина складала 8 км. Вже на кінець 1937 року вона була подовжена до 20 км. Рух тролейбусу відкрито 25 грудня 1957 року.

На сьогодні для забезпечення міських пасажирських перевезень щодня на 22 тролейбусних маршрутах працює до 70 тролейбусів, на 17 трамвайних — 62 вагони.

[ред.] Швидкісний трамвай

Докладніше у статті: Криворізький швидкісний трамвай

Довжина лінії становить 17,7 км, на ній розташовані 11 станцій, з них під землею — 6,8 км із 4 станціями. Діють 2 маршрути: «Кільцева» — «Майдан Праці» і «Кільцева» — «Зарічна». На лінії одне депо, розташоване поблизу станції «Майдан Праці».

Станції:

[ред.] Залізничний транспорт

Залізничний вокзал «Кривий Ріг — Головний»

Криворізька дирекція «Укрзалізниці» щорічно забезпечує до 17 % загальнодержавного обсягу всіх залізничних вантажоперевезень. У списку її клієнтів такі гіганти металургійної промисловості як ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», п'ять криворізьких ГЗК, ВАТ КЗРК, ВАТ «Суха балка», Нікопольський завод феросплавів, Нікопольський південнотрубний завод. У цілому, добові обсяги вантажоперевезень становлять близько 200 тисяч тон.

[ред.] Повітряний транспорт

Перші рейси із Кривого Рогу в Харків і Одесу почали виконувати ще в далекому 1926 році. Через півстоліття в місті був побудований аеропорт «Змичка» із ґрунтовою злітно-посадковою смугою. Невеликими літаками АН-2, ЛИ-2, ИЛ-14 і АН-24 щорічно перевозилося близько шести тисяч пасажирів.

Сучасну повітряну гавань місто отримало в січні 1979 року, коли поблизу від села Лозуватка завершилося будівництво бетонної злітно-посадкової смуги з комплексом авіаційних служб, аеровокзалом, пропускна здатність якого становила 400 чоловік за годину. Працював Криворізький аеропорт цілодобово. Він приймав літаки всіх типів.

В 1986 році, коли почалося будівництво Криворізького залізорудного комбінату окислених руд (спільне будівництво Румунії, Чехословаччини, НДР і Радянського Союзу), аеропорт одержав статус міжнародного. Після розвалу СРСР експлуатацію аеропорту здійснює комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Кривій Ріг».

У структурі аеропорту діє кілька самостійних служб. Це прикордонний КПП і лінійний пункт міліції, митниця, санітарно-карантинна, ветеринарна, фіто-карантинна та екологічна служби, а також Криворізька служба обслуговування повітряного руху державного підприємства «Украерорух», фахівці якого дають команду на зліт і посадку літаків.

[ред.] Спорт

Наявна інфраструктура спортивних шкіл Кривого Рогу складається з 17 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, з них 4 дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву з футболу, спортивної акробатики, гандболу та плавання. В даних школах займається більше 11тисяч спортсменів. В спортивних школах міста культивується 24 види спорту (20 — олімпійські види та 4 — неолімпійські види спорту).

Станом на початок 2007 року в місті функціонує 17 спортивних клубів з олімпійських видів спорту:

[ред.] Відомі мешканці міста

[ред.] Примітки

  1. ↑ 55 лучших городов для жизни в Украине (рос.)
  2. ↑ Путешественные записки Василья Зуева от С.-Петербурга до Херсона. в 1781 и 1782 году. — СПб, 1787.
  3. ↑ За даними сайту www.weatherbase.com
  4. ↑ В Кривом Роге обнаружены уникальные археологические находки эпохи сарматов (рос.)
  5. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року - Чисельність наявного населення та його розподіл за статтю. Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг (міськрада)

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:
Гляньте Кривий Ріг у
Вікісловнику, вільному словнику.
п • о • р
Перевізька (Інгульська) паланка

Паланкове містечко: Перевізка і Кам'янка (Кам'янська Січ)

Квакове, Білі Криниці, Давидів Брід, Блакитна, Шестірня, Пономарева, Кривий Ріг, Милове, Золота Балка, Осокорівка, Тернівка, Ракова, Бургунка, Дрімайлівка, Тягинка, Рогачинка, Каїри, Таванська Переправа та інші.

 
п • о • р
Кривий Ріг
Райони: Дзержинський • Довгинцівський • Жовтневий • Інгулецький • Саксаганський • Тернівський • Центрально-Міський
Села: Новоіванівка • Тернуватий Кут
Селища: Авангард • Гірницьке • Коломійцеве • Степне
п • о • р
Дніпропетровська область
Райони: Апостолівський • Васильківський • Верхньодніпровський • Дніпропетровський • Криворізький • Криничанський • Магдалинівський • Межівський • Нікопольський • Новомосковський • Павлоградський • Петриківський • Петропавлівський • Покровський • П'ятихатський • Синельниківський • Солонянський • Софіївський • Томаківський • Царичанський • Широківський • Юр'ївський
Міста обласного значення: Вільногірськ • Дніпродзержинськ • Дніпропетровськ • Жовті Води • Кривий Ріг • Марганець • Нікополь • Новомосковськ • Орджонікідзе • Павлоград • Першотравенськ • Синельникове • Тернівка
п • о • р
  Міста і смт Дніпропетровської області
Міста: Апостолове · Вільногірськ · Верхівцеве · Верхньодніпровськ · Дніпродзержинськ · Дніпропетровськ · Жовті Води · Зеленодольськ · Кривий Ріг · Марганець · Нікополь · Новомосковськ · Орджонікідзе · Павлоград · Перещепине · Першотравенськ · Підгородне · П'ятихатки · Синельникове · Тернівка
Смт: Авіаторське · Аули · Брагинівка · Васильківка · Вишневе · Гвардійське · Гірницьке · Губиниха · Демурине · Дніпровське · Іларіонове · Карнаухівка · Кіровське · Кринички · Курилівка · Лихівка · Магдалинівка · Мар'ївка · Межова · Меліоративне · Миколаївка (Петриківський район) · Миколаївка (Широківський район) · Новомиколаївка · Новопокровка · Петриківка · Петропавлівка · Письменне · Покровське · Просяна · Радушне · Роздори · Сад · Славгород · Солоне · Софіївка · Томаківка · Христофорівка · Царичанка · Чаплине · Червоногригорівка · Черкаське · Чортомлик · Широке · Щорськ · Ювілейне · Юр'ївка
п • о • р
50 найбільших міст України за населенням
   
Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%A0%D1%96%D0%B3
Особисті інструменти