Криволука (Чортківський район)
| село Криволука | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Білобожницька сільська громада |
| Облікова картка | Криволука |
| Основні дані | |
| Населення | 182 (на 1.01.2018)[1] |
| Територія | 2.311 км² |
| Густота населення | 96.93 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48532 |
| Телефонний код | +380 3552 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°58′36″ пн. ш. 25°32′00″ сх. д. / 48.97667° пн. ш. 25.53333° сх. д.Координати: 48°58′36″ пн. ш. 25°32′00″ сх. д. / 48.97667° пн. ш. 25.53333° сх. д. |
| Відстань до районного центру |
26 км |
| Найближча залізнична станція | Джурин |
| Відстань до залізничної станції |
11 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48530, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Білобожниця, вул. Лесі Українки, 34 |
| Карта | |
  Криволука | |
 Криволука | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Криволука́ — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Білобожницька сільська громада. Було підпорядковане Палашівській сільській раді.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади.[2]
Географія[ред. | ред. код]
Розташування[ред. | ред. код]
Розташоване за 26 км від районного центру і 11 км від найближчої залізничної станції Джурин.
Територія — 2,3 кв². Дворів — 123.
Історія[ред. | ред. код]
Село Криволука серед сусідніх сіл згадується у грамоті 7 червня 1471 р.[3]
Відоме від кінця XVII ст., у селі був оборонний замок.
1785 — в Криволуці проживали 230 осіб.
У селі в 1900 р. — 784 жителі, 1910—845, 1921—717, 1931—791 житель; у 1921 р. — 136, 1931—174 двори. Збереглися записи, що 1902 р. велика земельна власність належала Марії Богуцькій. За Австро-Угорщини діяла 1-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі — 1-класна утраквістична (двомовна).
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 16 жителів села:
- Михайло Білобровка (нар. 1919),
- Микола Дідюк (нар. 1911),
- Михайло Дідюк (нар. 1917),
- Степан Дідюк(нар. 1918),
- Яким Дідюк (нар. 1903),
- Василь Кожушок (нар. 1910),
- Василь Козак (нар. 1906),
- Іван Козак (нар. 1914),
- Володимир Костюк (нар. 1914),
- Василь Красій (нар. 1907).
- Петро Логуш (нар. 1912),
- Михайло Синишин (нар. 1910),
- Василь Смаглій (нар. 1909),
- Степан Тивоняк (нар. 1923),
- Антон Чайковський (нар. 1909),
- Іван Чайковський (нар. 1905).
В УПА воювали Іван та Михайло Атаманчуки, Іван Бариляк, Іван Красій, Степан Букалюк, Юрій Букалюк, Микола Микитюк, Михайло Микитюк, Василь Сідляк та інші.
З 26 листопада 2020 року Криволука належить до Білобожницької сільської громади.[4]
Релігія[ред. | ред. код]
- церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (ПЦУ[5]; 1898; дерев'яна)
Місцем паломництва в Криволуці є цілюще джерело, біля якого побудовано капличку.[6]
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Насипано символічну могилу Борцям за волю України і також, встановлено пам'ятний хрест на місці козацької могили.
Населення[ред. | ред. код]
| Чисельність населення, чол. | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1785 | 1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 2014 | 2018 |
| 230 | 784 | 845 | 717 | 791 | 189 | 182[1] |
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
У 1930-х рр. діяли філії «Просвіти», «Сільського господаря», «Союзу Українок» та інших товариств, а також кооператива.
Нині працюють школа, клуб, бібліотека, ФАП, торговий заклад, селянська спілка Криволуцька, ПАП «Криволука», ПАП «Захід».
Під час геологічних робіт поблизу села виявлено невеликі поклади нафти.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Василь Дідюк (1915—2003) — громадсько-політичний діяч, журналіст, письменник, редактор у Канаді, який передав у ДАТО, де створено його особовий фонд, понад 2000 одиниць книг і періодики зі своєї бібліотеки, тернопільський письменник та літературознавець Петро Сорока видав книжку «Нарис життя і творчості Василя Дідюка» (1996);
- Іван Дідюк (1917—2005) — лікар, громадський діяч, меценат;
- Іван Сторчак (1996—2017) — український військовик, учасник російсько-української війни[7];
- Харитон Довгалюк (1918—2006) — священик, літератор, інженер, громадський діяч.
Джерела[ред. | ред. код]
- Уніят В., Федечко М. Криволука // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 486—487. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Гошуляк О., Чорпіта Я. Криволука // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 236. — ISBN 966-528-199-2.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці -
Капличка -
Школа -
Автобусна зупинка -
Символічна могила Борцям за волю України -
Пам'ятний хрест
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 4 січня 2019.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Підтвердна грамота подільського земського судді Сигізмунда з Новосілець та підсудка Івана з Борисківців про запис червоногородським старостою Михайлом із Бучача 600 гривен привінка та 200 гривен дарунку до 600 гривен приданого своєї дружини Єлизавети, дочки жидачівського старости Юрші з Ходорівстава, та забезпечення всієї цієї суми на містечку Язлівці та селах Заліссі, Поморцях, Репеничах, Цвітовій, Суснівцях, Кошилівцях, Лузі, Берем’янах, Полівцях, Пацевому й Кривій Ланці. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ Габруський, Л. На Чортківщині ОТГ провели свої перші сесії // Голос народу. — 2020. — № 49 (3 грудня). — С. 2. — (Життя громад).
- ↑ Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
- ↑ Матвійчук Л., Білоус, О. Криволуцька капличка // Голос народу. — 2012. — № 29 (13 липня). — С. 4. — (Наші святині).
- ↑ Тернопільщина втатила ще одного бійця АТО [Архівовано 13 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Depo.ua. — 2017. — 13 серпня.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||