Крижевецька єпархія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кафедральний собор Пресвятої Тройці в Крижевцях

Крижевецька єпархія — єпархія Хорватської греко-католицької церкви з осідком у Крижевцях.

Територія[ред.ред. код]

До Крижевецької єпархії належать греко-католики, що проживають на території Хорватії, Словенії, Боснії та Герцеговини. Головний осідок єпархії, від якого вона бере свою назву, знаходиться в м. Крижевці, де знаходиться кафедральний собор Пресвятої Тройці. З 1966 року єпископ Крижевецький проживає в Загребі, де також знаходиться греко-католицька духовна семінарія, заснована в 1681 році.

Історія[ред.ред. код]

Апостольський вікаріат для католиків візантійського обряду в Королівстві Хорватія заснував Папа Римський Павло V своїм декретом Divinae Maiestatis arbitrio від 21 листопада 1611 року. Осідок вікаріату знаходився в монастирі Марча.

22 червня 1777 року папа Пій VI буллою Charitas illa підніс вікаріат до рангу єпархії, осідком якої встановив місто Крижевці. Єпископ Крижевецький спочатку підпорядковувався Естергомському римо-католицькому митрополитові, а з 11 грудня 1852 року Крижевецька єпархія належить до Загребської митрополії.

Після розпаду соціалістичної Югославії та появи на колишній її території нових незалежних держав з території Крижевецької єпархії у 2001 році виокремлено апостольський екзархат у Македонії, який вважається окремою Македонською греко-католицькою церквою, а у 2003 році — апостольський екзархат у Сербії і Чорногорії, який разом з Крижевецькою єпархією належить до Хорватської греко-католицької церкви.

Сучасний стан[ред.ред. код]

За даними ватиканського статистичного щорічника Annuario Pontificio за 2010 рік Крижевецька єпархія у 2009 році налічувала 21509 вірних, 44 парафії, 28 священиків, 58 монахинь. З 2009 року єпархією керує єпископ Нікола Кекіч.

Список єпископів[ред.ред. код]

  • Симеон Вратанья (1611—1630)
  • Максим Предоєвич (1630—1642)
  • Гавриїл Предоєвич (1642—1644)
  • Василій Предоєвич (1644—1648)
  • Сава Станіславич (1648—1661)
  • Гавриїл Міякич (1662—1670)
  • Павло Зорчич (1671—1685)
  • Марко Зорчич (1685—1688)
  • Ісая Попович (1689—1699)
  • Гавриїл Турчинович (1700—1707)
  • Гргур Югович (1707—1709)
  • Рафаїл Маркович (1710—1726)
  • Гргур Вучинич (1727—1732)
  • Сильвестр Іванович (1734—1735)
  • Теофіл Пашич (1738—1746)
  • Гавриїл Палкович (1751—1759)
  • Василій Божичкович (1759—1785)
  • Йосафат Басташич (1787—1793)
  • Сильвестр Бубанович (1794—1810)
  • Константин Станич (1810—1830)
  • Гавриїл Смичклас (1834—1856)
  • Дьордь Смичклас (1857—1881)
  • 1881—1883 — вакантна
  • Ілля Хранилович (1883—1889)
  • 1889—1891 — вакантна
  • Юлій Дрогобецький (1891—1920)
  • Діонисій Няраді (1920—1940)
  • Янко Шимрак (1941—1952) (до червня 1942 — апостольський адміністратор)
  • Гавриїл Букатко (1952—1961) (у 1950—1952 — адміністратор)
  • Йоаким Сегеді (1963—1983)
  • Славомир Мікловш (1983—2009)
  • Нікола Кекіч (з 2009 по сьогодні)

Посилання[ред.ред. код]