Крижопільський район
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
|
|||||
 |
|||||
| Основні дані | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Країна: | Україна | ||||
| Область/АРК: | Вінницька область | ||||
| Код КОАТУУ: | 521900000 | ||||
| Утворений: | березень 1923 | ||||
| Населення: | 40 870 | ||||
| Площа: | 880 км² | ||||
| Густота населення: | 46,44 осіб/км² | ||||
| Телефонний код: | 380-4340 | ||||
| Поштові індекси: | 24600—24643 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | смт. Крижопіль | ||||
| Кількість селищних рад: | 1 | ||||
| Кількість сільських рад: | 19 | ||||
| Кількість смт: | 1 | ||||
| Кількість сіл: | 36 | ||||
| Кількість селищ: | 8 | ||||
 |
|||||
| Районна влада | |||||
| Адреса адміністрації: | 24600 смт. Крижопіль, вул. Карла Маркса, 61, 2-18-34 | ||||
| Голова РДА: | Балдинюк Василь Михайлович | ||||
| Голова районної ради: | Гаєвський Володимир Прокопович | ||||
Крижо́пільський райо́н Вінницької області міє площу 884 кв. км і населення. Центр Крижопіль.
Зміст |
[ред.] Історія
Виникнення населеного пункту та залізничної станції пов’язано з будівництвом залізниці Київ-Одеса, яке розпочалося влітку 1866 року. Свою назву станція дістала від села “Крижопіль”, розташованого за 17 км від селища. Назва “Крижопіль” можливо, походить від географічного положення села. Саме тут пролягає кряж, що править за вододіл між басейнами Південного Бугу та Дністра. Слово “кряж” і “поле” утворюють “Кряжопіль”, що очевидно видозмінилось згодом у Крижопіль. З часу заснування і до 1923 року Крижопіль належав до Чоботарської волості Ольгопільського повіту.
В серпні 1870 року через станцію почався регулярний рух поїздів. Станцію спорудили на землі поміщика Рубчинського. Першими забудовниками селища були робітники залізниці. Поселення стало перевалочним торговельним пунктом.
[ред.] Географія
Крижопільський район розташований в південній частині Вінницької області. До його складу входять смт.Крижопіль та 43 сільських населених пункти.
Площа району становить 88,4 тис.га. Розміщений в межах недостатньо вологої теплової агрокліматичної зони. Клімат - помірно-континентальний, пануючий напрям вітру – північно-західний. Основні грунти темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені (57% площі району), на решті території – ясно-сірі лісові та сірі лісові.
Лісів – 10,7 тис. га (дуб, граб, липа, клен та інші). Крім того, в районі 1440 га лісосмуг та інших полезахисних насаджень.
На основних ділянках – різнотравно-бобово-злакова рослинність.
Найбільші річки – Кам’янка, Марківка, Дохна.
Район межує: з північної сторони – з Тульчинським, з західної – з Томашпільським, з південно-західної – з Ямпільським, з південної – Піщанським, із східної – з Тростянецьким районами Вінницької області.
[ред.] Промисловий комплекс
Промисловий комплекс Крижопільського району представляють чотири підприємства, які займаються переважно переробкою сільськогосподарської продукції. За останні п’ять років чітко визначилась тенденція щорічного нарощування ними виробничого потенціалу. В структурі ВВП району за 2006 рік промислова продукція в порівняльних цінах становила 219,5 млн. грн., або 55,1 %. Найпотужнішими з них є ВАТ “Крижопільський цукровий завод ” та ЗАТ “Торговий дім “Соколівський цукор”, якими щодоби перероблялось 8,2 тис. тонн сировини.
Не працює “Крижопільський сироробний завод”. На сьогодні новим інвестором вишукуються шляхи відновлення виробництва, проводиться реконструкція та модернізація основних засобів.
З реформуванням економіки вивільнилась значна кількість працюючих, які знайшли застосування в малому і середньому бізнесі. В районі діє 123 малих підприємства і 1720 фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності. Питома вага працюючих в малому бізнесі до населення, зайнятого в суспільному виробництві району складає 23,7%. Тут зайнято більше 3 тис. осіб.
[ред.] Сільське господарство
Нинішній агропромисловий комплекс району представляє собою 11 сільськогосподарських формувань, 97 фермерських господарства. Крім цього 988 громадян ведуть своє господарство одноосібно. В галузі працює понад 3,3 тис. чол., в тому числі 548 спеціалістів. Площа сільськогосподарських угідь району за всіма категоріями власників землі та землекористувачів складає 69,1 тис. га, із них: орні землі – 57,3 тис. га, пасовища – 7,8 тис. га, сіножаті – 0,7 тис. га, сади – 963 га.
Одним з найпотужніших підприємств комплексу є ЗАТ “Продовольча компанія “Поділля”, яка об’єднала в собі 15 філій, розташованих на території чотирьох районів Вінницької області. 7 філій цієї компанії ведуть виробництво на території району, в обробітку яких знаходиться 28,5 тис. га сільськогосподарських угідь.
Валовий збір зернових складає 100 тис. тонн, при середній урожайності озимої пшениці 49 цнт./га, ярої пшениці - 39 цнт./га, ярого ячменю - 34 цнт./га, кукурудзи - 57 цнт./га. Цукрових буряків по 450 цнт/га, валове виробництво якого склало 453 тис. тонн. Збільшились посіви таких стратегічних культур, як ріпак і соя.
[ред.] Будівництво
В районі будівельні та ремонтно-будівельні роботи здійснюють 5 організацій. Найбільші з них: Крижопільське державне районне дорожнє підприємство “Райавтодор”, ВАТ “Крижопільське ПМК - 109”, ТОВ “Прометей”.
[ред.] Транспортно-комунікаційна мережа
Загальна протяжність автомобільних шляхів по Крижопільському району складає 607 км, в т.ч. з твердим покриттям – 436,9 км. В даний час щільність автомобільних шляхів на 100 кв. км становить 75,9 км, в тому числі з твердим покриттям – 54,6, що дозволяє зв’язати автобусним сполученням майже 87% населених пунктів району. Регулярно здійснюються рейси автобусів до обласного центру, районних центрів: Могилів-Подільський, Тростянець, Бершадь, Тульчин, Піщанка, Умань. До послуг населення вантажні та пасажирські перевезення в районі здійснює ВАТ “Крижопільське АТП - 10539”.
Територію району перетинає залізничний шлях Жмеринка-Одеса, довжина якого становить 19 км з проміжною станцією Крижопіль. Довжина залізничних під’їзних шляхів промислових підприємств та організацій складає в цілому по району 40 км.
По території району проходять магістральний нафтопровід “Одеса - Броди”. З 2003 року розпочато газифікацію населених пунктів району. Протяжність газотранспортних магістралей складає 43, км., газифіковано чотири населених пункти.
Лінії електропередач і зв’язку по району складають відповідно 750 і 2082 км. Всі населені пункти району електрифіковано та телефонізовано. Крім центральної районної телефонної станції, є 25 сільських АТС. Всього в районі нараховується 5,8 тис. абонентів.
[ред.] Соціально-культурна сфера
В районні функціонує 27 загальноосвітніх шкіл, в яких навчається 4218 учнів та 21 дитяча дошкільна установа, де виховується 982 дітей. На зміцнення матеріальної бази закладів освіти використано 511 тис.грн., збудовано спортивний майданчик з штучним покриттям на суму 118 тис. грн. Розширилась мережа дитячих навчальних закладів.
Працює 1 дитяча юнацько-спортивна школа та Центр позашкільної роботи з дітьми та підлітками, в якому навчаються близько 300 дітей, 2 школи естетичного виховання, в яких навчається 270 учнів. Середню спеціальну освіту надають три училища: Крижопільський будівельний ліцей (смт.Крижопіль), ПТУ-24 (с. Городківка), ВПУ-31 (с. Заболотне).
Медичне обслуговування населення району здійснюють центральна районні лікарня, 7 амбулаторій, що працюють по принципу сімейної медицини, 13 фельдшерсько-акушерських пункти та 9 фельдшерських пункти. Мережа лікарняних закладів району нараховує 215 ліжок. Щоденно здійснюється в середньому 600 амбулаторних відвідувань. Кількість лікарів на 10000 жителів становить - 54,2. Функціонує 37 аптечних закладів та аптечний пункт.
На території району знаходиться два санаторія: ТОВ Дитячий санаторій “Зелена діброва”; Заболотненський обласний психоневрологічний санаторій ім.академіка Д.К.Заболотного та Крижопільський дитячий оздоровчий заклад “Мрія”.
Мережа закладів культури нараховує 57 об’єктів, в тому числі 1 районний будинок культури, 19 сільських будинків культури, 8 клубів працює 174 гуртки художньої творчості та 7 народних колективів. Двічі (1999, 2001рр.) колективи художньої самодіяльності району ставали переможцями обласного огляду народної творчості. Функціонує центральна районна бібліотека та районна бібліотека для дітей, 25 сільських бібліотек-філіалів.
Існує 3 музеї на громадських засадах, 33 пам’ятки історії і культури, серед яких найвідоміші: Казанська церква (1619р.) та Костьол Пресвятої Діви Марії (1747р.) в с.Городківка, церква Іоанна Богослова (1747р.) в с.Радянське, садиба Бжозовських (поч.ХІХст.) в с.Соколівка. Для занять фізичною культурою і спортом в районі функціонує стадіон в смт Крижополі, 17 спортивних залів, 54 спортмайданчики, 11 стрілецьких тирів.
[ред.] Релігійна обстановка
В районі діють 36 релігійних організацій семи конфесій християнських віросповідань. З них: Української православної церкви Московського патріархату – 23, Римсько-католицької церкви – 4, протестантських віросповідань – 9. Зареєстровано 1 монастир (чоловічий римсько-католицької церкви).
Ведеться будівництво храму Української православної церкви Московського патріархату та костьолу Римо-католицької церкви в районному центрі.
[ред.] Відомі земляки
Крижопільщина пишається іменами Героїв Радянського Союзу Олега Бичковського та Романа Сміщука, яким у селищі встановлено погруддя, двічі Героя Соціалістичної Праці Тетяни Марцин, Героїв Соціалістичної Праці Фросини Мотель та Карпа Голотюка з Голубечого, Ольги Десяк із с.Тернівка, Микити Діброви з с.Красносілка, Дем’яна Остапчука з с.Городківка.
Крижопільську землю прославили Д.К.Заболотний – лікар-мікробіолог, ім’ям якого названо село Заболотне (Крижопільський район) (раніше с.Чоботарка). У селі збереглася оселя, де жив всесвітньо відомий учений, працює меморіальний музей.
Серед відомих людей, уродженців району – письменники Андрій М’ястківський та Микола Рябий, письменник і політичний діяч Володимир Яворівський, народний депутат України кількох скликань Володимир Лановий.
У духовну скарбницю вписане ім’я уродженця с.Городківка Володимира Кожухаря – відомого диригента симфонічного оркестру м.Санкт-Петербурга.
[ред.] Джерела
|
|
|
|---|---|
| Смт: | Крижопіль |
| Села: | Андріяшівка • Вербка • Висока Гребля • Вільшанка • Гарячківка • Голубече • Городківка • Дахталія • Джугастра • Долинка • Доярня • Жабокрич • Заболотне • Залісся • Зеленянка • Іллівка • Кісниця • Красне • Красносілка • Крикливець • Кринички • Куниче • Левків • Леонівка • Мар'янівка • Одаї • Павлівка • Петрунівка • Радянське • Савчине • Соколівка • Сонячне • Теклівка • Тернівка • Шарапанівка • Шуми |
| Селища: | Вербецьке • Вигода • Горби • Кавків Яр • Мар'янівське • Рудник • Суха Долина • Файгород |
|
|
||
|---|---|---|
| Райони: | Барський • Бершадський • Вінницький • Гайсинський • Жмеринський • Іллінецький • Калинівський • Козятинський • Крижопільський • Липовецький • Літинський • Могилів-Подільський • Мурованокуриловецький • Немирівський • Оратівський • Піщанський • Погребищенський • Теплицький • Тиврівський • Томашпільський • Тростянецький • Тульчинський • Хмільницький • Чернівецький • Чечельницький • Шаргородський • Ямпільський |  |
| Міста обласного значення: | Вінниця • Жмеринка • Козятин • Ладижин • Могилів-Подільський • Хмільник | |
