Кримські татари

Кримські татари Qırımtatarlar
Кримські татари і мулла. Густав-Феодор Паулі (1817 - 1867)
Загальна кількість	500,000 - 2,000,000
Найбільші розселення	Україна ( АР Крим):    260,000  Узбекистан:    150,000  Туреччина:    3,000,000  Румунія:    24,000  Болгарія:    3,000
Близькі етнічні групи	Караїми, Кримчаки
Мова	Кримськотатарська
Релігія	Іслам

Одна з низки статей Кримські татари Діаспора Болгарія ·  Румунія ·  Туреччина США ·  Узбекистан Релігія Іслам ·  Сунізм Близькі етноси Караїми ·  Кримчаки ·  Уруми Мови та діалекти Кримськотатарська ·  Турецька Караїмська ·  Кримчацька ·  Урумська Історія Половці Ханство (1441–1783) Таврійська область (1783–1796) Таврійська губернія (1802–1917) Народна Республіка (1917–1918) АСРР (1921–1945) Заслання (1945–1989) Автономна Республіка (з 1992) Найвидатніші постаті Ісмаїл Гаспринський Номан Челебіджіхан Мустафа Джемілєв Письменники Символи Прапор ·  Герб ·  Гімн Інше Сюрґюн ·  Хани Криму Курултай ·  Меджліс Національна партія (1917, 2006) Радіо «Майдан» ·  Телеканал «АТР» Наврез · Къардашлыкъ

Кри́мські тата́ри (крим. qırımtatarlar, в однині qırımtatar) — народ, що історично сформувався в Криму. Розмовляють кримськотатарською мовою, яка належить до тюркської групи алтайської мовної сім'ї.

Проживають в основному в Криму (близько 260 тис.) та прилеглих районах континентальної України, а також у Туреччині, Узбекистані (близько 150 тис.), Румунії (24 тис.), Болгарії (3 тис.), Росії (переважно Краснодарський край). За даними місцевих кримськотатарських організацій кримськотатарська діаспора в Туреччині налічує сотні тисяч осіб, однак точні дані її чисельності відсутні, оскільки в Туреччині не публікуються дані про національний склад населення країни. Загальна кількість жителів, чиї предки в різний час іммігрували в країну з Криму, оцінюється в Туреччині в 4-6 млн., однак більша частина цих людей асимілювалася і вважає себе не кримськими татарами, а турками кримського походження.

Переважна більшість кримських татар — мусульмани-суніти, належать до ханафітського мазхабу.

Назва

• кримські татари (Qırımtatarlar, Къырымтатарлар) — уживається в українських та польських хроніках, козацьких літописах 17-18 століть. Сьогодні вживається переважно в україномовних та іншомовних академічних виданнях, що присвячені вивченню цього етносу.
• татари — уживалася в європейських хроніках середньовіччя і нового часу. Траплялась в українських академічних виданнях та художніх творах.
• татарва — уживалася в українських та польських хроніках, козацьких літописах 17 — 18 століть. Часто трапляється в українських народних піснях.
• кримці — уживається переважно в хроніках та документи Московії, зрідка в українських піснях та історичній літературі.
• кримчаки — трапляється зрідка українських художніх творах.
• мурзаки — уживалася в українських козацьких літописах 17-18 століть.
• бусурмани — часто трапляється в українських народних піснях. Вживається щодо всіх мусульман, однак у відповідному контексті позначає кримських татар.

В Росії назва «кримські татари» закріпилася за часів Російської імперії, коли практично всі тюркомовні народи держави йменувалися татарами: карачаєвці (гірські татари), азербайджанці (закавказькі або азербайджанські татари), кумики (дагестанські татари), хакаси (абаканські татари), ногайці (ногайські татари) тощо.

Історія

Кримські татари сформувалися як народ у Криму і вважають себе нащадками різноманітних народів, що приходили до Криму в різні історичні епохи. Основні етнічні групи, що населяли в різні часи Крим і взяли участь у формуванні кримськотатарського народу — це таври, скіфи, сармати, алани, греки, готи, римляни, хозари, печеніги, італійці, черкеси, турки. Дуже важлива роль в етногенезі кримських татар належить західним кипчакам, що відомі у Київській Русі під назвою половці, а в західній Європі під назвою кумани або комани. Консолідація цього різноманітного етнічного конгломерату в єдиний кримськотатарський народ проходила протягом століть. З'єднуючими засадами в цьому процесі були спільність території, тюркська мова та ісламська релігія.

Кримське Ханство

Остаточно процес формування народу завершився в період Кримського Ханства. Держава кримських татар — Кримське Ханство існувала з 1441 по 1783 рр. Протягом більшої частини своєї історії воно перебувало у залежності від Османської Імперії та було її союзником. Правлячою династією в Криму був рід Ґераїв, який заснував перший хан Криму Хаджі I Ґерай. Доба Кримського Ханства — це період розквіту кримськотатарської культури, мистецтва та літератури. Класик кримськотатарської поезії тієї доби — Ашик Умер. Серед інших поетів особливо відомі Махмуд Киримли та хан Гази II Ґерай Бора. Головна з архітектурних пам'яток того часу, що збереглися — ханський палац у столиці середньовічного Криму — Бахчисараї.

Російська імперія

Продавці овочів. Початок ХХ ст.

Інтер'єр кімнати для молодят. Початок ХХ ст.

У 1783 році внаслідок перемоги Росії над Османською Імперією Крим був спочатку окупований, а потім анексований Росією. Це було початком доби в історії кримських татар, яку вони називають «Чорне століття». Гноблення з боку російської адміністрації та експропріації землі у кримськотатарських селян спричинили масову еміграцію кримських татар до Османської Імперії. Саме їхні нащадки зараз складають кримськотатарську діаспору у Туреччині, Болгарії та Румунії.

Дві головні хвилі еміграції припали на 1790-ті та 1850-ті роки. Це стало причиною занепаду сільського господарства і практично повного знелюднення степової частини Криму. Саме в цей час Крим залишила більша частина кримськотатарської еліти. Поруч із цим ішла колонізація Криму за рахунок залучення російським урядом переселенців з теренів метрополії. Все це призвело до того, що з мільйона кримських татар, які мешкали в Криму на момент анексії його Росією, наприкінці XIX століття залишилося менше 200 тис., що становило близько чверті всього кримського населення.

Кримськотатарське відродження

Прапор кримських татар

Кримськотатарське відродження пов'язане з ім'ям видатного діяча культури Ісмаїла Гаспринського (1851-1914). Він доклав великих зусиль, спрямовані на відродження та виживання кримськотатарського народу. Він фактично створив нову літературну кримськотатарську мову. Гаспринський почав видавати першу кримськотатарську газету «Терджіман» («Перекладач»), яка незабаром стала відомою далеко за межами Криму. Він також розробив нову методику шкільної освіти, завдяки чому сформувалася нова генерація кримськотатарської інтелігенції.

Громадянська війна

Дуже важкі наслідки для кримськотатарського народу мала Громадянська війна в Росії. В 1917 році після Лютневої революції був скликаний перший Курултай (з'їзд) кримськотатарського народу, що проголосив курс на створення незалежнї багатонаціональної Кримської народної республіки. Лозунгом голови першого Курултаю, національного лідера, якого найбільше шанують кримські татари, Номана Челебіджіхана були слова: «Крим — для всіх кримчан». Але Челебіджіхана розстріляли більшовики 23 лютого 1918 року, а інтереси кримських татар протягом війни не турбували ані «білих», ані «червоних». Внаслідок голодомору 1921-1923 років загинуло приблизно 15% кримських татар.

Радянська влада

Кримськотатарська хата в Алушті, Василь Кричевський, 1923

Частка кримських татар у населенні районів Криму за матеріалами всесоюзного перепису населения 1939 року

У 1921 році було створено Кримську АРСР у складі РРФСР. Державними мовами цієї республіки були російська та кримськотатарська, а її керівництво складалося переважно з кримських татар. Але після нетривалого підйому національного життя, який розпочався внаслідок створення республіки (відкриття національних шкіл, театру, випуск газет), були сталінські репресії 1937 року. Була репресована більша частина кримськотатарської інтелігенції, в тому числі відомий урядовець Велі Ібраімов та вчений Бекір Чобанзаде.

Депортація

Докладніше у статті Депортація кримських татар

У 1941 році Крим опинився під владою гітлерівців, які розв'язали терор проти мирного населення, а 1944 став роком головної трагедії у кримськотатарської історії. 18 травня 1944 року за наказом Сталіна весь кримськотатарський народ був звинувачений у колабораціонізмі та депортований з Криму. Трагедія отримала назву Сюрґюн (від крим. Sürgün — вигнанець). У злочині були задіяні 32000 енкаведистів. Загалом депортовано 193865 кримців, зокрема 151136 — до Узбецької РСР, 8597 — до Марійської АРСР, 4286 — до Казахської РСР, решта — до різних областей РРФСР.

Із травня по листопад 10105 кримських татар померли від голоду в Узбекистані (7% депортованих до Узбецької РСР). Близько 30000 (20%) вигнанців померли протягом півтора років за даними НКВС, за інформацією кримськотатарських активістів — 46% депортованих.

Кримські активісти закликають до визнання Сюрґюну геноцидом кримських татар.

Повернення

Частка кримських татар у населенні районів Криму за матеріалами перепису населення 2001 року

На відміну від інших депортованих у 1944 року народів, що їх було повернено на батьківщину після XX з'їзду КПРС у 1956 році, кримським татарам було заборонено переїздити до Криму до 1989 р. З 1960-х років у місцях, де мешкали депортовані кримські татари в Узбекистані, зародився та почав набирати силу національний рух за право повернення народу до Криму. Активну боротьбу за право повернення кримськотатарського народу вели Мустафа Джемілєв, Юрій Османов, Петро Григоренко та багато інших.

Масове повернення почалося у 1989 році, і сьогодні в Криму мешкає близько 270 тис. кримських татар, що становить 13% від загального населення. Найголовніші проблеми кримських татар сьогодні — це масове безробіття (рівень якого серед кримських татар набагато вищий, ніж середній рівень по Криму), проблеми з землею та розвитком інфраструктури, відбудованих з часу репатріації, кримськотатарських селищ.

Населення Криму	Поч. 18 ст.	1760-70	1795	1816	1835	1850	1858	1864	1897	1917	1920	1926	1934	1937	1939	1959	1979	1989	2001
Загалом, тис.	467	454,7	156,4	212,6	279,4	343,5	331,3	198,7	546,7	749,8	718,9	713,8	832	996,8	1 123,8	1 201,5	2 135,9	2 430,5	2 024,056
Кримські татари, %	95,1	92,6	87,6	85,9	83,5	77,8	73	50,3	35,6	28,7	26	25,1	23,8	20,7	19,4	-	0,7	1,6	12,1
Росіяни, %	-	-	4,3	4,8	4,4	6,6	12,6	28,5	33,1	41,2	44,1	42,2	44	47,7	49,6	71,4	68,4	67,1	58,3
Українці, %	-	-	1,3	3,7	3,1	7	4	-	11,8	8,6	7,4	10,9	10,9	12,9	13,7	22,3	25,6	25,8	24,3

Місце проживання кримських татар за переписом 2001 р.

Населення	Кількість
міського	84.116	33,9%
сільського	164.077	66,1%
Всього	248.193	100.0%

Новітня історія

У 1991 році був скликаний другий Курултай і створена система національного самоврядування кримських татар. Кожні п'ять років проходять вибори нового Курултаю (національного парламенту), в яких бере участь усе доросле кримськотатарське населення. Курултай формує виконавчий орган — Меджліс кримськотатарського народу (щось на кшталт національного уряду). З 1991 року незмінним головою Меджлісу є Мустафа Джемілєв.

Чисельність

Мешкають переважно в Криму (249 тис.), а також у Туреччині, Болгарії, Румунії, Узбекистані, Росії.

Розселення кримських татар в Україні, 2001 рік
Регіон	Чисельність (тис. чол)	Частка
Автономна республіка Крим	243,4	12,0%
м. Севастополь	1,8	0,5 %
Херсонська	2,0	0,2 %
Інші регіони	1
Всього	248,2	0,5 %

Динаміка чисельності кримських татар в Україні (1897, 1926, 1939 рр. дані по Криму)

1897	1926	1939	1959	1970	1979	1989	2001
189 821	179 094	218 879	193	3 554	6 636	46 807	248 193

Район / міськрада	Населення, 2001 р.	Кримських татар	%
Білогірський район	66.458	19.406	29,2%
Ленінський район	69.629	20.332	29,2%
Нижньогірський район	56.976	16.409	28,8%
Кіровський район	58.016	14.794	25,5%
Сімферопольський район	149.253	33.134	22,2%
Совєтський район	37.576	8.342	22,2%
Джанкойський район	82.328	17.783	21,6%
Первомайський район	40.376	8.681	21,5%
Бахчисарайський район	92.542	19.711	21,3%
Сакський район	80.964	14.169	17,5%
Красноперекопський район	31.843	5.477	17,2%
Красногвардійський район	93.782	15.662	16,7%
Роздольненський район	37.185	4.946	13,3%
Чорноморський район	34.112	4.332	12,7%
Судацька міськрада	29.448	2.520	17,4%
Джанкойська міськрада	42.861	3.472	8,1%
Сімферопольська міськрада	358.108	24.060	7,0%
Євпаторійська міськрада	117.565	7.310	6,9%
Алуштинська міськрада	52.215	3.080	5,9%
Сакська міськрада	28.522	1.710	5,8%
Феодосійська міськрада	108.788	5.004	4,6%
Армянська міськрада	26.876	900	3,5%
Красноперекопська міськрада	30.902	1.121	3,0%
Керченська міськрада	158.165	2.983	1,9%
Ялтинська міськрада	139.584	1.815	1,3%
АР Крим	2.024.074	243.400	12,0%
м. Севастополь	379.200	1.858	0,5%

Район / міськрада	Населення, 1897 р.	Кримських татар	%
Ялтинський повіт	73.260	43.256	59,0%
у тому числі Ялта	13.155	436	3,3%
Сімферопольський повіт	141.717	62.876	44,4%
у тому числі Сімферополь	49.078	9.669	19,7%
у тому числі Бахчисарай	12.959	11.148	86,0%
у тому числі Карасубазар	12.968	8.298	64,0%
Євпаторійський повіт	63.211	26.992	42,7%
у тому числіЄвпаторія	17.913	8.846	49,4%
Феодосійський повіт	115.858	44.431	38,3%
у тому числі Феодосія	24.096	4.526	18,8%
у тому числі Старий Крим	3.330	559	16,8%
Перекопський повіт	51.393	12.266	23,9%
у тому числі Перекоп	5.279	1.261	23,9%
Кримські повіти	445.439	189.821	42,6%
Керч-Єнікальське градоначальство	43.698	2.563	5,9%
Севастопольське градоначальство	57.455	1.910	3,3%

Мова

Частка населення, що назвало рідною мовою кримсько-татарську за переписом 2001 р.

Частка населення у сільрадах і містах Криму, що вказало кримськотатарську мову рідною за переписом 2001 р.

Татарська та кримськотатарська мови хоча й є спорідненими через належність до тюркської мовної групи, не є найближчими родичами. Найбільш близькими до кримськотатарскької мови є карачаєво-балкарська, кумицька та ногайська з кипчацьких мов та турецька й азербайджанська з огузьких.

Рідна мова за переписом 2001 року
Кримсько-татарська	92,0%
Російська	6,1%
Українська	0,1%
Інша	1,8%

Населені пункти Криму, у яких кримськотатарську мову назвали рідною більше 50% населення.

Населений пункт	Район	% татарськомовних
с. ТРИПРУДНЕ	СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН	91,7
с. ДИВНЕ	БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН	86,2
с. ТИМОФІЇВКА	ДЖАНКОЙСЬКИЙ РАЙОН	85,1
с. КЛЮЧОВЕ	КІРОВСЬКИЙ РАЙОН	81,7
с. ФОНТАНИ	СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН	81,7
с. ВІКТОРІВКА	БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН	81,4
с. МАКІВСЬКЕ	КІРОВСЬКИЙ РАЙОН	78,2
с. САРИ-БАШ	ПЕРВОМАЙСЬКИЙ РАЙОН	77,9
с. СЕВАСТЯНІВКА	БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН	76,6
с. РОЗЛИВИ	НИЖНЬОГІРСЬКИЙ РАЙОН	75,2
с. ЖИВОПИСНЕ	СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН	75
с-ще ГРОМОВКА	САКСЬКИЙ РАЙОН	71,4
с. РОДНИКИ	БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН	70,7
с. РІЧНЕ	СОВЄТСЬКИЙ РАЙОН	66,7
с. ВИШНЕВЕ	БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН	65,8
с. ГАННІВКА	БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН	65
с. НОВЕНЬКЕ	БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН	64,6
с. АНДРУСОВЕ	СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН	64,4
с. ХОДЖА САЛА	БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН	64,4
с. ЛЕНСЬКЕ	ЧОРНОМОРСЬКИЙ РАЙОН	64,3
с. ДОЛИННЕ	КІРОВСЬКИЙ РАЙОН	63,5
с. БІЛОКАМ'ЯНЕ	БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН	63
с. ПРОБУДЖЕННЯ	ДЖАНКОЙСЬКИЙ РАЙОН	61,8
с. ДАЧНЕ	БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН	61,5
с. ДРУЖНЕ	СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН	61
с. ДМИТРІВКА	ПЕРВОМАЙСЬКИЙ РАЙОН	60,5
с. КОСТЯНТИНІВКА	ДЖАНКОЙСЬКИЙ РАЙОН	60,1
с. ЧЕРВОНЕ	РОЗДОЛЬНЕНСЬКИЙ РАЙОН	60
с. НОВОФЕДОРІВКА	ДЖАНКОЙСЬКИЙ РАЙОН	59,1
с. ШАУМЯН	САКСЬКИЙ РАЙОН	58,9
с. ДВОРІЧЧЯ	НИЖНЬОГІРСЬКИЙ РАЙОН	58,6
с. ОПИТНЕ	БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН	58,6
с. УЛЬЯНІВКА	БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН	58,5
с. ВЕРШИННЕ	САКСЬКИЙ РАЙОН	58,3
с. КРАСНА ДОЛИНА	КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОН	58,3
с. ЯРКЕ	САКСЬКИЙ РАЙОН	58,1
с. ЗАЛИВНЕ	НИЖНЬОГІРСЬКИЙ РАЙОН	57,8
с. СИНЬОКАМ'ЯНКА	БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН	57,3
с-ще ВИДНЕ	КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОН	56,1
с. ВЕРХНЯ КУТУЗОВКА	АЛУШТА (міськрада)	55,8
с. ТРАКТОВЕ	КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОН	55,1
с. НИЖНЯ ГОЛУБИНКА	БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН	55
с. ТОПОЛІ	БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН	54
с. ЯКОВЛІВКА	БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН	53,7
с. МАРКОВЕ	СОВЄТСЬКИЙ РАЙОН	53,4
с. ТЕПЛІВКА	СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН	53,2
с. НАДЕЖДИНЕ	КРАСНОПЕРЕКОПСЬКИЙ РАЙОН	52,7
с. ЛІБКНЕХТІВКА	ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОН	52,5
с. РУСЬКЕ	БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН	52
с. АРМІЙСЬКЕ	ДЖАНКОЙСЬКИЙ РАЙОН	51,9
с. УКРАЇНКА	СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН	51,9
с. НОВОМИКІЛЬСЬКЕ	КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОН	51,6
с. МОЛОЧНЕ	КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОН	51,3
с. НІЖИНСЬКЕ	НИЖНЬОГІРСЬКИЙ РАЙОН	50,8
с. БОГАТИР	БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН	50,5
с. КОРОЛЬОВЕ	ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОН	50,4
с. ДОЗОРНЕ	БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН	50,3
с. БАГАТА УЩЕЛИНА	БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН	50

Дивіться також

• Кримськотатарська діаспора
• Кримські татари - Крим - Україна
• Українсько-кримськотатарські відносини
• Татари
• Тарас Федорович — козацький отаман татарського походження.
• Кардашлик — молодіжна кримськотатарська громадська організація
• Список кримських татар

Посилання

• Світ культури(крим.)(англ.)(рос.)
• Центр інформації та документації кримських татар(укр.)
• Міжнародна громадська організація кримців «Bizim Qırım»(крим.)(англ.)(укр.)
• Кримськотатарські народні казки та легенди в перекладі Данила Кононенка
• Добірка посилань (крим.)
• 60-ті роковини Сюрґюну(англ.)