Кримські татари
| Кримські татари Qırımtatarlar |
|
|---|---|
 |
|
|
Кримські татари і мулла. Густав-Феодор Паулі (1817 - 1867)
|
|
| Загальна кількість | 500,000 - 2,000,000 |
| Найбільші розселення |  Україна ( АР Крим):260,000
|
| Мова | Кримськотатарська |
| Релігія | Іслам |
| Близькі етнічні групи | Караїми, Кримчаки |
|
Кримські татари (крим. qırımtatarlar, однина «qırımtatar») — народ, що історично сформувався в Криму. Розмовляють кримськотатарською мовою, яка належить до тюркської групи алтайської мовної сім'ї.
Проживають в основному в Криму (близько 260 тис.) та прилеглих районах континентальної України, а також у Туреччині, Узбекистані (близько 150 тис.), Румунії (24 тис.), Болгарії (3 тис.), Росії (переважно Краснодарський край). За даними місцевих кримськотатарських організацій кримськотатарська діаспора в Туреччині налічує сотні тисяч осіб, однак точні дані її чисельності відсутні, оскільки в Туреччині не публікуються дані про національний склад населення країни. Загальна кількість жителів, чиї предки в різний час іммігрували в країну з Криму, оцінюється в Туреччині в 4-6 млн., однак більша частина цих людей асимілювалася і вважає себе не кримськими татарами, а турками кримського походження.[1]
Переважна більшість кримських татар — мусульмани-сунніти, належать до ханафітського мазхабу.
Зміст |
[ред.] Назва
-
- кримські татари (Qırımtatarlar, Къырымтатарлар) — Вживається в українських та польських хроніках, козацьких літописах 17-18 століть. Сьогодні вживається переважно в україномовних та іншомовних академічних виданнях, що присвячені вивченню цього етносу.
- татари — Вживалася в європейських хроніках середньовіччя і нового часу. Траплялась в українських академічних виданнях та художніх творах.
- татарва — Вживалася в українських та польських хроніках, козацьких літописах 17 — 18 століть. Часто трапляється в українських народних піснях.
- кримці — Вживається переважно в хроніках та документи Московії, зрідка в українських піснях та історичній літературі.
- кримчаки — Вживається зрідка українських художніх творах.
- мурзаки — Вживалася в українських козацьких літописах 17-18 століть.
- бусурмани — Часто трапляється в українських народних піснях. Вживається щодо всіх мусульман, однак у відповідному контексті позначає кримських татар.
В Росії назва «кримські татари» закріпилася за часів Російської імперії, коли практично всі тюркомовні народи держави йменувалися татарами: карачаєвці (гірські татари), азербайджанці (закавказькі або азербайджанські татари), кумики (дагестанські татари), хакаси (абаканські татари), ногайці (ногайські татари) тощо.
[ред.] Чисельність і територія
Мешкають переважно в Криму (245.2 тис.), а також у Туреччині, Болгарії, Румунії, Узбекистані, Росії.
| Район / міськрада | Населення, 1897 р.[2] | Кримських татар | % |
|---|---|---|---|
| Ялтинський повіт | 73.260 | 43.256 | 59,0% |
| в т.ч.Ялта | 13.155 | 436 | 3,3% |
| Сімферопольський повіт | 141.717 | 62.876 | 44,4% |
| в т.ч.Сімферополь | 49.078 | 9.669 | 19,7% |
| в т.ч.Бахчисарай | 12.959 | 11.148 | 86,0% |
| в т.ч.Карасубазар | 12.968 | 8.298 | 64,0% |
| Євпаторійський повіт | 63.211 | 26.992 | 42,7% |
| в т.ч.Євпаторія | 17.913 | 8.846 | 49,4% |
| Феодосійський повіт | 115.858 | 44.431 | 38,3% |
| в т.ч.Феодосія | 24.096 | 4.526 | 18,8% |
| в т.ч.Старий Крим | 3.330 | 559 | 16,8% |
| Перекопський повіт | 51.393 | 12.266 | 23,9% |
| в т.ч.Перекоп | 5.279 | 1.261 | 23,9% |
| Кримські повіти | 445.439 | 189.821 | 42,6% |
| Керч-Єнікальське градоначальство | 43.698 | 2.563 | 5,9% |
| Севастопольське градоначальство | 57.455 | 1.910 | 3,3% |
| Район / міськрада | Населення, 2001 р. | Кримських татар | % |
|---|---|---|---|
| Білогірський район | 66.458 | 19.406 | 29,2% |
| Ленінський район | 69.629 | 20.332 | 29,2% |
| Нижньогірський район | 56.976 | 16.409 | 28,8% |
| Кіровський район | 58.016 | 14.794 | 25,5% |
| Сімферопольський район | 149.253 | 33.134 | 22,2% |
| Совєтський район | 37.576 | 8.342 | 22,2% |
| Джанкойський район | 82.328 | 17.783 | 21,6% |
| Первомайський район | 40.376 | 8.681 | 21,5% |
| Бахчисарайський район | 92.542 | 19.711 | 21,3% |
| Сакський район | 80.964 | 14.169 | 17,5% |
| Красноперекопський район | 31.843 | 5.477 | 17,2% |
| Красногвардійський район | 93.782 | 15.662 | 16,7% |
| Роздольненський район | 37.185 | 4.946 | 13,3% |
| Чорноморський район | 34.112 | 4.332 | 12,7% |
| Судацька міськрада | 29.448 | 2.520 | 17,4% |
| Джанкойська міськрада | 42.861 | 3.472 | 8,1% |
| Сімферопольська міськрада | 358.108 | 24.060 | 7,0% |
| Євпаторійська міськрада | 117.565 | 7.310 | 6,9% |
| Алуштинська міськрада | 52.215 | 3.080 | 5,9% |
| Сакська міськрада | 28.522 | 1.710 | 5,8% |
| Феодосійська міськрада | 108.788 | 5.004 | 4,6% |
| Армянська міськрада | 26.876 | 900 | 3,5% |
| Красноперекопська міськрада | 30.902 | 1.121 | 3,0% |
| Керченська міськрада | 158.165 | 2.983 | 1,9% |
| Ялтинська міськрада | 139.584 | 1.815 | 1,3% |
| АР Крим | 2.024.074 | 243.400 | 12,0% |
| м. Севастополь | 379.200 | 1.858 | 0,5% |
[ред.] Історія
Кримські татари сформувалися як народ у Криму і вважають себе нащадками різноманітних народів, що приходили до Криму в різні історичні епохи. Основні етнічні групи, що населяли в різні часи Крим і взяли участь у формуванні кримськотатарського народу — це таври, скіфи, сармати, алани, греки, готи, римляни, хозари, печеніги, італійці, черкеси, турки. Дуже важлива роль в етногенезі кримських татар належить західним кипчакам, що відомі у Київській Русі під назвою половці, а в західній Європі під назвою кумани або комани. Консолідація цього різноманітного етнічного конгломерату в єдиний кримськотатарський народ проходила протягом століть. З'єднуючими засадами в цьому процесі були спільність території, тюркська мова та ісламська релігія.
[ред.] Кримське Ханство
Остаточно процес формування народу завершився в період Кримського Ханства. Держава кримських татар — Кримське Ханство існувала з 1441 по 1783 рр. Протягом більшої частини своєї історії воно перебувало у залежності від Османської Імперії та було її союзником. Правлячою династією в Криму був рід Ґераїв, який заснував перший хан Криму Хаджі I Ґерай. Доба Кримського Ханства — це період розквіту кримськотатарської культури, мистецтва та літератури. Класик кримськотатарської поезії тієї доби — Ашик Умер. Серед інших поетів особливо відомі Махмуд Киримли та хан Гази II Ґерай Бора. Головна з архітектурних пам'яток того часу, що збереглися — ханський палац у столиці середньовічного Криму — Бахчисараї.
[ред.] Російська імперія
У 1783 році внаслідок перемоги Росії над Османською Імперією Крим був спочатку окупований, а потім анексований Росією. Це було початком доби в історії кримських татар, яку вони називають «Чорне століття». Гноблення з боку російської адміністрації та експропріації землі у кримськотатарських селян спричинили масову еміграцію кримських татар до Османської Імперії. Саме їхні нащадки зараз складають кримськотатарську діаспору у Туреччині, Болгарії та Румунії.
Дві головні хвилі еміграції припали на 1790-ті та 1850-ті роки. Це стало причиною занепаду сільського господарства і практично повного знелюднення степової частини Криму. Саме в цей час Крим залишила більша частина кримськотатарської еліти. Поруч із цим ішла колонізація Криму за рахунок залучення російським урядом переселенців з теренів метрополії. Все це призвело до того, що з мільйона кримських татар, які мешкали в Криму на момент анексії його Росією, наприкінці XIX століття залишилося менше 200 тис., що становило близько чверті всього кримського населення.
[ред.] Кримськотатарське відродження
Кримськотатарське відродження пов'язане з ім'ям видатного діяча культури Ісмаїла Гаспринського. Він доклав великих зусиль, спрямовані на відродження та виживання кримськотатарського народу. Він фактично створив нову літературну кримськотатарську мову. Гаспринський почав видавати першу кримськотатарську газету «Терджіман» («Перекладач»), яка незабаром стала відомою далеко за межами Криму. Він також розробив нову методику шкільної освіти, завдяки чому сформувалася нова генерація кримськотатарської інтелігенції.
[ред.] Громадянська війна
Дуже важкі наслідки для кримськотатарського народу мала Громадянська війна в Росії. В 1917 році після Лютневої революції був скликаний перший Курултай (з'їзд) кримськотатарського народу, що проголосив курс на створення незалежнї багатонаціональної Кримської народної республіки. Лозунгом голови першого Курултаю, національного лідера, якого найбільше шанують кримські татари, Номана Челебіджіхана були слова: «Крим — для всіх кримчан». Але Челебіджіхана розстріляли більшовики 23 лютого 1918 року, а інтереси кримських татар протягом війни не турбували ані «білих», ані «червоних». Внаслідок голодомору 1921-1923 років загинуло приблизно 15% кримських татар.
[ред.] Радянська влада
У 1921 році було створено Кримську АРСР у складі РРФСР. Державними мовами цієї республіки були російська та кримськотатарська, а її керівництво складалося переважно з кримських татар. Але після нетривалого підйому національного життя, який розпочався внаслідок створення республіки (відкриття національних шкіл, театру, випуск газет), були сталінські репресії 1937 року. Була репресована більша частина кримськотатарської інтелігенції, в тому числі відомий урядовець Велі Ібраімов та вчений Бекір Чобанзаде.
[ред.] Депортація
- Детальніше у статті Депортація кримських татар
У 1941 році Крим опинився під владою гітлерівців, які розв'язали терор проти мирного населення, а 1944 став роком головної трагедії у кримськотатарської історії. 18 травня 1944 року за наказом Сталіна весь кримськотатарський народ був звинувачений у колабораціонізмі та депортований з Криму. Трагедія отримала назву Сюрґюн (від крим. Sürgün — вигнанець). У злочині були задіяні 32000 енкаведистів. Загалом депортовано 193865 кримців, зокрема 151136 — до Узбецької РСР, 8597 — до Марійської АРСР, 4286 — до Казахської РСР, решта — до різних областей РРФСР.
Із травня по листопад 10105 кримських татар померли від голоду в Узбекистані (7% депортованих до Узбецької РСР). Близько 30000 (20%) вигнанців померли протягом півтора років за даними НКВС, за інформацією кримськотатарських активістів — 46% депортованих.
Кримські активісти закликають до визнання Сюрґюну геноцидом кримських татар.[3][4]
[ред.] Повернення
На відміну від інших депортованих у 1944 року народів, що їх було повернено на батьківщину після XX з'їзду КПРС у 1956 році, кримським татарам було заборонено переїздити до Криму до 1989 р. З 1960-х років у місцях, де мешкали депортовані кримські татари в Узбекистані, зародився та почав набирати силу національний рух за повернення народу до Криму.
Масове повернення почалося у 1989 році, і сьогодні в Криму мешкає близько 270 тис. кримських татар, що складає 13% від загального населення. Найголовніші проблеми кримських татар сьогодні — це масове безробіття (рівень якого серед кримських татар набагато вищий, ніж середній рівень по Криму), проблеми з землею та розвитком інфраструктури, відбудованих з часу репатріації, кримськотатарських селищ.
| Населення Криму | Поч. 18 ст. | 1760-70 | 1795 | 1816 | 1835 | 1850 | 1858 | 1864 | 1897 | 1917 | 1920 | 1926 | 1934 | 1937 | 1939 | 1959 | 1979 | 1989 | 2001 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Загалом, тис. | 467 | 454,7 | 156,4 | 212,6 | 279,4 | 343,5 | 331,3 | 198,7 | 546,7 | 749,8 | 718,9 | 713,8 | 832 | 996,8 | 1 123,8 | 1 201,5 | 2 135,9 | 2 430,5 | 2 024,056 |
| Кримські татари, % | 95,1 | 92,6 | 87,6 | 85,9 | 83,5 | 77,8 | 73 | 50,3 | 35,6 | 28,7 | 26 | 25,1 | 23,8 | 20,7 | 19,4 | - | 0,7 | 1,6 | 12,1 |
| Росіяни, % | - | - | 4,3 | 4,8 | 4,4 | 6,6 | 12,6 | 28,5 | 33,1 | 41,2 | 44,1 | 42,2 | 44 | 47,7 | 49,6 | 71,4 | 68,4 | 67,1 | 58,3 |
| Українці, % | - | - | 1,3 | 3,7 | 3,1 | 7 | 4 | - | 11,8 | 8,6 | 7,4 | 10,9 | 10,9 | 12,9 | 13,7 | 22,3 | 25,6 | 25,8 | 24,3 |
[ред.] Новітня історія
У 1991 році був скликаний другий Курултай і створена система національного самоврядування кримських татар. Кожні п'ять років проходять вибори нового Курултаю (національного парламенту), в яких бере участь усе доросле кримськотатарське населення. Курултай формує виконавчий орган — Меджліс кримськотатарського народу (щось на кшталт національного уряду). З 1991 року незмінним головою Меджлісу є Мустафа Джемілєв.
[ред.] Мова
Татарська та кримськотатарська мови хоча й є спорідненими через належність до тюркської мовної групи, не є найближчими родичами. Найбільш близькими до кримськотатарскької мови є карачаєво-балкарська, кумицька та ногайська з кипчацьких мов та турецька й азербайджанська з огузьких.
[ред.] Дивіться також
- Кримськотатарська діаспора
- Кримські татари - Крим - Україна
- Українсько-кримськотатарські відносини
- Татари
- Тарас Федорович — козацький отаман татарського походження.
[ред.] Виноски
[ред.] Посилання
- Світ культури(крим.)(англ.)(рос.)
- Центр інформації та документації кримських татар(укр.)
- Міжнародна громадська організація кримців «Bizim Qırım»(крим.)(англ.)(укр.)
- Кримськотатарськi народнi казки та легенди в перекладі Данила Кононенка
- Добірка посилань (крим.)
- 60-ті роковини Сюрґюну(англ.)
|
|||||
