Кримінальне чтиво
| Кримінальне чтиво | |
|---|---|
| Pulp Fiction | |
| Жанр | кримінальна драма |
| Режисер | Квентін Тарантіно |
| Продюсер | Лоуренс Бендер |
| Сценарист | Квентін Тарантіно Евері Роджер |
| У головних ролях |
Джон Траволта Ума Турман Семюел Л. Джексон Брюс Вілліс |
| Оператор | Анджей Секула |
| Кінокомпанія | Miramax |
| Тривалість | 154 хв. |
| Країна | |
| Рік | 1994 |
| IMDb | ID 0110912 |
«Криміна́льне чти́во» (англ. «Pulp Fiction», США, 1994) — один із найвідоміших фільмів режисера Квентіна Тарантіно. Фільм постійно перебуває в першій п'ятірці списку найкращих 250-х фільмів на сайті IMDb. Картина вважається важливою віхою в історії кінематографа, що дала відчутний імпульс розвитку незалежного американського кіно[1].
У фільмі знялося ціле сузір'я акторів — зірок сучасного кіно: Ума Турман, Брюс Вілліс, Джон Траволта, Семюел Лірой Джексон, а також у камео сам Квентін Тарантіно.
Зміст |
Сюжет [ред.]
Двоє бандитів, Вінсент Вега і Джулс Вінфілд, проводять час у філософських бесідах в перерві між з'ясуваннями й «розв'язанням проблем» із боржниками свого кримінального боса Марселаса Волеса. Паралельно розгортається три історії.
У першій з них Вінсент наглядає за дружиною Марселаса Мією й рятує її від передозування наркотиками. У другій розповідається про Бутча Куліджа, боксера, котрого купив Волес, щоб здати бій, але Бутч обдурив його, не просто вигравши бій, а вбивши свого супротивника. Третя історія об'єднує перші дві — в кафе парочка молодих нещасливих грабіжників , що звуть одне одного "Пампкін" (Гарбузик) та "Хані Бані" (Медовий кролик), роблять спробу пограбування, але Джулс зупиняє їх.
Склад акторів [ред.]
- Джон Траволта — Вінсент Вега
- Семюел Л. Джексон — Джулс Вінфілд
- Ума Турман — Міа Волес
- Харві Кейтель — Вінстон Вулф
- Тім Рот — "Гарбузик"
- Аманда Пламмер — "Медовий кролик"
- Марія де Медейруш — Фабієн
- Вінг Реймс — Марселлас Волес
- Ерік Штольц — Ленц
- Розанна Аркетт — Джоді
- Крістофер Уокен — Капітан Кунс
- Брюс Вілліс — Бутч Кулідж
Український переклад/озвучення [ред.]
- У травні 2012 року[2] фільм було озвучено українською мовою студією Омікрон.
- У січні 2013 року фільм було озвучено українською мовою студією Так Треба Продакшн на замовлення телекомпанії ICTV .
Нагороди [ред.]
- Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю (1994)
- Премія «Оскар» за найкращий сценарій (1995)
- У 1995 році кінофільм отримав нагороду MTV Movie Awards у номінації «Найкращий фільм»[3]
Цікаві факти[4] [ред.]
- Біг Кахуна — вигадана назва бургера. Вперше його можна почути в «Скажених псах». Також цей бургер згадується у «Від заходу до світанку».
- Бюджет фільму склав $ 8 млн, із них $ 5 млн пішло на зарплату акторам.
- Вінсент Вега (Джон Траволта) — брат Вика Веги, більше відомого, як Містер Блондин (Майкл Медсен в «Скажених псах»).
- Намагаючись убити Бутча (Брюс Вілліс) Марселас Волес (Вінг Реймс) випадково поранив жінку, що стоїть поруч Бутча. Її роль виконала та сама акторка, персонаж якої викинув з машини Містер Рожевий в «Скажених псах».
- Попри те, що Тарантіно спеціально написав роль Джулса для Семюеля Л. Джексона, актор міг її не зіграти, тому що продюсерам дуже сподобалася проба Пола Калдерона на цю роль. Але в підсумку, Джексон зіграв Джулса, а Пол виконав роль бармена в барі Марселаса.
- Тривалий час Квентин Тарантіно ніяк не міг вирішити, кого він зіграє у фільмі — Джимі або Ланса. Врешті-решт він вибрав Джимі, тому що вирішив, що сцена з оживленням Мії занадто складна, і під час зйомки цієї сцени йому краще бути за камерою.
- Сцена у ресторані («Honey Boney» і «Pumpkin») була спеціально написана для Тіма Рота й Аманди Пламер.
- Дві новелі з трьох написано ще до виходу «Скажених псів». Після успіху «Скажених псів» і «Справжньої любові» Тарантіно вирішив дописати сценарій. Також він хотів, щоб три новелі поставили різні режисери.
- У сцені уколу адреналіну Джон Траволта витягує голку з грудей Уми Турман. При монтажі фільму сцену програли у зворотному напрямку. Тим самим досягнуто потрібного ефекту.
- Мія називає Вінсента ковбоєм, у відповідь Вінсент називає Мію дівчиною-ковбоєм. Цікаво те, що Джон Траволта зіграв у фільмі «Міський ковбой» (1980), а Ума Турман «Навіть дівчата-ковбої іноді сумують» (1993).
- Роль Вулфа була спеціально написана для Гарві Кейтеля.
- Коли Бутч йде до своєї квартири, на задньому фоні можна почути рекламу «Jack Rabbit Slim`s» по радіо. Ту саму рекламу можна почути у сцені катування в «Скажених псах».
- Буч курить сигарети «Red Apple». Такої ж марки цигарки курить персонаж Тіма Рота в «Чотирьох кімнатах».
- Спочатку роль Марселаса повинен був виконати Сід Хейг. Але в останній момент він відмовився від ролі.
- Спочатку передбачалося, що у Джулса будуть дреди. Гримери запропонували Семюелеві Л. Джексону безліч перук, серед яких також була й кучерява перука. Джексон приміряв цю перуку, й Тарантіно сподобалася Джексонова зачіска.
- Коли капітан Кунс віддає маленькому Бутчеві годинник його батька, він говорить про пілота на ім'я Вінокі, який переправив годинника в безпечне місце. Вінокі — ім'я персонажа Джона Гарфілда у фільмі Говарда Гоукса «Військово-повітряні сили» (1943). Гоукс є одним з улюблених режисерів Квентина Тарантино.
- Вілсон — ім'я боксера, якому має програти Бутч. Точно так само звали боксера, котрому навмисно програв Тері Мел у картині «У порту» (1954).
- На будівлі, в якій проходить боксерський двобій Бутча, висять оголошення наступних боїв: Кулідж проти Вілсона, і Вослер проти Мартінеза. Прізвища боксерів першого бою — натяк на президентів США Келвіна Куліджа й Вудроу Вілсона. Прізвища боксерів другого бою належать Раселу Вослеру та Джері Мартинезу, Тарантіновим друзям, з якими він разом працював у відеопрокаті.
- Бутчів прадідусь купив годинник у Ноквілі, штат Тенесі. У цьому ж місті народився Квентін Тарантіно.
- Якщо розмістити сцени фільму в хронологічному порядку, то першою буде сцена розмови в машині між Вінсентом і Джулсом; останньою — Бутч і Фабіяна сідають на Зедів мотоцикл; остання фраза фільму — «Зед мертвий, дитинко, Зед мертвий». Якщо розглядати хронологію подій щодо життя персонажів, то першою сценою стане сцена, в якій капітан Кунс розповідає маленькому Бутчу про золотий годинник.
Фабіяна говорить: «Будь-який час підходить для пирога». Таку саму фразу говорить Алабама в «Справжній любові» (1993), сценарій якої написав Квентін Тарантіно.
- У персонажа Гарві Кейтеля у фільмі точно така сама робота, як у його ж персонажа в фільмі «Убивці» (1993).
- У віддаленій сцені Вінсент говорить Мії, що одна з його фантазій полягає в тому, щоб його побила Емма Пил із серіала «Месники». *Пізніше, у 1998 році, Ума Турман виконала роль Емми Пил у повнометражній версії «Месників» (1998).
- У сценарії сказано, що Бутч виступає в напівлегкій вазі. Однак, у фільмі супротивник Бутча, Вілсон, важить 210 фунтів (приблизно 95,3 кг), отже, Бутч — важкоатлет.
- Зовнішній вигляд Мії Волес (Ума Турман) створено на основі персонажа Ганни Карини з «Банди аутсайдерів» (1964). «Банда аутсайдерів» — один з улюблених фільмів Квентіна Тарантіно.
- Фільм, який дивиться Ланс по телевізору незадовго до появи Вінсента й Мії, — «Молодий без нареченої» (1947).
- Спочатку Ума Турман відхилила пропозицію зіграти Мію Волес. Але Квентін Тарантіно настільки сильно бажав, щоб ця роль дісталася Умі, що він начитував їй сценарій по телефону. Врешті-решт, Турман погодилася.
- Так що ж лежить у чорній валізці? З цього приводу є кілька теорій:
- Це може бути золотий костюм Елвіса.
- Найбільш розповсюджена теорія — в кейсі перебуває душа Марселаса Волеса. На думку авторів цієї теорії, диявол забирає душу людини через потилицю. Коли ми бачимо Марселасову шию, то її покриває пластир саме в тому місці, звідки Диявол забирає душу. Можливо, що Марселас продав свою душу Дияволу, що й собі пояснює комбінацію цифр, що потрібна для відкриття кейса — 666. Примітно, що, за словами Квентіна Тарантіно, пластир на шиї Марселаса не має нічого спільного з цією теорією. Справа в тому, що у Вінга Реймса є шрам на шиї, і він просто хотів його прикрити за допомогою пластиря.
- А, може, там лежить тільки двадцятиватова лампочка?
- За словами Роджера Евері, співавтора сценарію, спочатку планувалося, що в кейсі будуть діаманти. Але потім сценаристи відмовилися від цієї ідеї, вважаючи її не оригінальною і не цікавою. Евері й Тарантіно вирішили, що за весь фільм глядачі жодного разу не побачать, що лежить у валізці — кожен глядач буде вільний самостійно вирішувати, що ж там може бути.
- В інтерв'ю з Говардом Стерном у 2003 році Квентіна Тарантіно запитали про вміст кейса. Він відповів: «Там лежить те, що глядач хоче, щоб там лежало».
- Фраза Мії Волес «Людині, якій подобається Елвіс, сподобається це місце» — заключна фраза вирізаної сцени, в якій Мія пояснює, що всіх людей можна поділити на людей, яким подобається Елвіс, і людей, яким подобається «Бітлз».
Коли Винсент і Ланс готуються зробити укол адреналіну Мії, на задньому плані можна помітити настільні ігри «Операція» (Operation) і «Життя» (Life).
- На Джимі одягнена футболка з логотипом детройтської газети «Orbit». Квентін Тарантіно дав інтерв'ю цьому виданню під час промо-кампанії «Скажених псів» (1992).
- Маленький Буч дивиться по телевізору «Клют Карго» (1959).
- «Шевроле Малібу» 1964 року, на якому роз'їжджав Вінсент Вега, належить Квентіну Тарантіно. Автомобіль був викрадений під час зйомок фільму.
- У початковій сцені з Зайченям і Гарбузиком, за кадром можна почути Джулса, що говорить про те, що він вирішив зав'язати.
- Есмеральда Віллалобос (Анджела Джоунс), водійка таксі, також з'являється в тридцятихвилинній короткометражці «Curdled» (1991), тільки там Джоунс зіграла чистильника. Квентін Тарантіно подивився цей фільм і вирішив включити в «Кримінальне чтиво» Есмеральду, тільки змінивши її професію з чистильника на водія таксі.
- Пем Грір могла виконати роль дружини Ланса. Її кандидатуру відхилив Квентін Тарантіно, тому що він не міг уявити її в цій ролі.
- Сюжет про передозування Мії та її оживлення за допомогою уколу адреналіна в серце — дослівне відтворення історії, розказаної в «American Boy: A Profile of Steven Prince» (1978), документальному фільмі, режисером якого був Мартін Скорсезе.
- Семюель Л. Джексон пробувався на роль містера Помаранчевого в «Скажених псах» (1992), але роль дісталася Тіму Роту. Однак, Тарантіно був настільки вражений грою Джексона, що написав роль Джулса спеціально для нього.
- Спочатку Квентін Тарантіно планував, що в сцені, де Гімпу сміється над прив'язаним до стільця Бутчем, гратиме «My Sharona» групи The Knack. Проте, права на використання пісні вже були продані для іншого фільму, «Реальність кусається» (1994).
- Фільм, який дивиться Фабіяна, до того як прокидається Бутч, — «В'єтнамські ангели» (1970).
- Існує стійкий міф, згідно з яким усі годинники у фільмі показують 4:20. Дійсно, всі годинники в ломбарді показують саме цей час. Проте, щонайменше, у двох сценах годинник показує інший час. У будинку Джіммі, коли він, Джулс і Вінсент п'ють каву на кухні, на годиннику 8:15. Друга сцена — коли Вінсент і Джулс забирають валізу, на годиннику 7:22. Примітно, що на сленгу 4:20 означає курити марихуану.
- Роль Бутча могла дістатися Сильвестру Сталлоне, Міккі Рурку та Метту Діллону.
- Джулсів гаманець насправді належить Квентіну Тарантіно. Напис на гаманці «Довбаний мудак» (Bad Motherfucker) — посилання на музичну тему з «Шафт» (1971).
- Квентін Тарантіно хотів, щоб у фільм повернувся персонаж Майкла Медсена (Вік Вега) зі «Скажених псів» (1992), тому роль, що згодом дісталася Джону Траволті, була написана спеціально для Майкла. Але він не зміг взяти участь у фільмі через контрактні зобов'язання на інших проектах. Тарантіно довелося змінити ім'я персонажа з Віка на Вінсент. Через кілька років після виходу «Кримінального чтива» Тарантіно хотів зняти фільм про братів Вега за участю Джона Траволти і Майкла Медсена, в якому дія відбувалася б до подій, показаних у «Кримінальному читві» і «Скажених псах» (1992). Розробка проекту затягнулася, і, врешті-решт, Тарантіно відмовився від цієї ідеї.
- Коли Бутч, тримаючи в руках самурайський меч, говорить Зеду: "Ти хочеш узяти гармату, чи не так Зеде? Ну ж бо, бери! Я хочу, щоб ти її взяв ". Те саме говорить шериф Чанс (Джон Вейн) в «Ріо Браво» (1959). «Ріо Браво» — один з улюблених фільмів Квентіна Тарантіно.
- Декорації для ресторану "Jack Rabbit Slim`s" були створені під враженням від фільмів Елвіса Преслі - "Автострада" (1968) і "Червона смуга 7000"(1965).
- Квентін Тарантіно писав сценарій фільму в Амстердамі, в основному, в номері готелю та кав'ярні «Betty Boop». Він жив в Амстердамі кілька місяців, а також залишив непогашений борг на суму $ 150 в одному з відеопрокатів. Швидше за все, таким довгим перебуванням в Амстердамі і пояснюється те, чому це місто так часто згадується в фільмі.
- У сценарії фільму є діалог між Вінсентом і Мією, який так і не було знято. Під час діалогу Вінсент усвідомлює, що в Амстердамі вони обидва одвідували один і той самий гашиш-бар, «Кобра», а на стіні цього бару висить малюнок Мії.
- Шрифт і колір тексту початкових титрів такий самий, як у «Жінці-поліцейській» (1974).
- Деніель Дей-Льюїс хотів зіграти Вінсента Вегу, але його кандидатуру відкинув Квентін Тарантіно.
- Роль Мії Волес могла дістатися Ізабеллі Роселіні, Мег Раян, Дерил Ганні, Джоан Кьюсак і Мішель Пфайфер.
- На Труді (Брона Галлахер) одягнена футболка, на якій зображено ірландську рок-групу «The Frames». Брона зіграла в «The Commitments» (1991) разом з Гленом Хенсардом, лідером даної групи. Вони стали друзями. Брона пообіцяла Глену, що якщо вона отримає роль у «Кримінальному чтиві», то вона з'явиться у фільмі в їхній футболці.
- Стіва Мартінеза (брата головного художника-оформлювача, Джеральда Мартінеза) у фінальних титрах зазначено в списку «Спеціальне спасибі». Річ у тому, що він намалював портрет Мії, який висить у будинку Марселаса.
- Сцену в ресторані (на початку і в кінці фільму) знято у справжньому ресторані. Будинок, де проходили зйомки, незабаром після виходу фільму було зруйновано.
- Коли Мія йде до вбиральні, щоб «підпудрити носика», вона каже: «Я сказала чорт! Чорт». Це посилання на пісню «The Pusher» з фільму «Безтурботний їздець» (1969).
- Коли Вінсент уходить у будинок Мії, то одні із задніх дверей трохи прочинено. Це було зроблено, для того щоб не було видно віддзеркалення камери.
- Спочатку передбачалося, що Стів Бушемі буде виконувати роль Джиммі, але через свої контрактні зобов'язання на інших проектах він не зміг цього зробити. Проте, він усе таки з'явився у фільмі в ролі-камео: Стів зіграв офіціанта, що приймає замовлення у Мії й Вінсента, в ресторані «Jack Rabbit Slim's».
- На початку фільму, коли розмовляють Гарбузик і Зайченятко, можна помітити Вінсента, що входить у туалет.
- З фільму видалено сцену, в якій Джулс намагається вирішити, що йому треба робити далі, в той час як Гарбузик і Зайченятко грабують ресторан. У цій сцені Джулс дістає пістолета, робить два постріли в Гарбузика. Потім він розвертається на сто вісімдесят градусів і тричі стріляє в Зайченятка. Після цього, ми знову бачимо Джулса, що розмовляє з Гарбузиком, і розуміємо, що вся стрілянина відбувалася в Джулсовій голові.
- Спочатку Вінсент мав двічі вистрілити в Марвіна — перший раз випадково, другий постріл зроблено для того, щоб позбавити його мук. Квентін Тарантіно вніс зміни в цю сцену (у фільмі Вінсент стріляє в Марвіна один раз), бо вважав, що такий поворот сюжету буде кумедніший.
- За словами Джона Траволти, деякі танцювальні викрутаси для сцени в "Jack Rabbit Slim`s "він запозичив у персонажа Адама Веста, Батусі, з «Бетмана»(1966).
- Ума Турман набирала натхнення для танцю в «Jack Rabbit Slim`s» у герцогині з «Котів-аристократів» (1970).
- Правильний хронологічний порядок епізодів фільму: Джулс і Вінсент; «Ситуація з Бонні»; Мія й Вінсент; «Золотий годинник».
- Забравши свій золотий годинник, Бутч їде автом і слухає пісню «Flowers on the Wall» у виконанні «The Statler Brothers». У цій пісні є слова про капітана Кенгуру, що є натяком на статуетку кенгуру в Бутчевім будинку, на якій висів годинник. Також у цій пісні є рядок «… радий бачити тебе …» (It`s good to see you). Ми чуємо її саме тоді, коли Марселас Волес переходить дорогу перед Бутчевим автом. У цей момент ми вперше бачимо Марселасове обличчя.
- Момент, коли Марселас переходить дорогу перед автом Бутча, дуже сильно нагадує сцену з «Психо» (1960), в якій начальник Меріон також переходить дорогу прямо перед її автом.
- Слово «fuck» використовується у фільмі 271 разів.
- Варто Вінсенту піти в туалет, як обов'язково трапляється щось погане.
- У першому варіанті сценарію Вінсент і Ланс роблять Мії укол не адреналіном, а солоною водою — це традиційний наркоманський трюк при передозуванні.
- Спочатку режисер інакше уявляв собі сцену вбивства Марвіна. Відповідно до початкового варіанту сценарію, Вінсент не вбив його випадковим пострілом, а лише прострелив горлянку, після чого Джулс і Вінсент вирішили не прирікати хлопця на довгу болісну смерть і застрелили його просто в авто. Але Філ Ламарр, виконавець ролі Марвіна, подумав, що після цього Вінсент і Джулс втратять повагу в очах глядачів, і поділився цим з режисером. Тарантіно погодився і зробив смерть від випадкового пострілу миттєвою.
- У сцені в ломбарді показано першу сцену анального зґвалтування за всю історію студії «Дисней», якій належала студія Miramax films.
- Назву Вінстона Вульфа запозичено в частого відвідувача відео-крамниці, в якій колись працював Тарантіно.
- Зіграти у фільмі також могли актори: Сільвестер Сталлоне і Денієль Дей-Льюїс у ролі Вінсента; Пол Калдерон в ролі Джулса; Сільвестер Сталлоне, Міккі Рурк та Мет Ділан у ролі Бутча; Мішель Пфайфер, Мег Раян, Джоан Кьюсак, Ізабелла Росселіні, Дерил Ганна в ролі Мії і Джонні Деп і Кристіян Слейтер у ролі Гарбузика.
- У першій сцені героїня Аманди Пламмер кричить: «Any of you fucking pricks move, and I'll execute every motherfucking last one of ya!» А в кінці фільму в тій самій сцені вона кричить уже трохи інакше: «Any of you fucking pricks move, and I'll execute every one of ya motherfuckers!»
- Коли Вінсент розстібає футляр зі шприцем на квартирі Ленса, добре видно, що шприць скляний. А коли показують ін'єкцію крупним планом, він уже чомусь пластмасовий.
- У дев'яностих роках героїн у Лос-Анджелесі продавали в кульках, а кокаїн — у пакетиках. Наркоторговець Ленс повідомив, що кульки в нього закінчилися, й тому продав герою Траволти героїн у пакетику. А Мія, витягнувши з Вінсентової кишені пакетика, вирішила що це кокаїн. Чому, власне, так відчайдушно його й занюхала.
- Прізвище водійки таксі Есмеральди Вілла-Лобос, насправді належить хорошим друзям Квентіна Тарантіно Денні і Менні Вілла-Лобос.
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
| Це незавершена стаття про кінематографію. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

