Кримінальне чтиво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кримінальне чтиво
Pulp Fiction
Pulp Fiction cover.jpg
Жанр кримінальна драма
Режисер Квентін Тарантіно
Продюсер Лоуренс Бендер
Сценарист Квентін Тарантіно
Евері Роджер
У головних
ролях
Джон Траволта
Ума Турман
Семюел Л. Джексон
Брюс Вілліс
Оператор Анджей Секула
Кінокомпанія Miramax
Тривалість  154 хв.
Мова  англійська
Країна  США США
Рік  1994
IMDb ID 0110912
Офіційна сторінка на Miramax

«Криміна́льне чти́во» (англ. Pulp Fiction) — художній фільм 1994 року виробництва США, одна найвідоміших робіт режисера Квентіна Тарантіно. Фільм постійно перебуває в першій п'ятірці списку найкращих 250-х фільмів на сайті IMDb. Картина вважається важливою віхою в історії кінематографа, що дала відчутний імпульс розвитку незалежного американського кіно[1].

У фільмі знялося ціле сузір'я акторів — зірок сучасного кіно: Ума Турман, Брюс Вілліс, Джон Траволта, Семюел Лірой Джексон, а також у камео сам Квентін Тарантіно.

Сюжет[ред.ред. код]

Двоє бандитів, Вінсент Вега і Джулс Вінфілд, проводять час у філософських бесідах в перерві між з'ясуваннями й «розв'язанням проблем» із боржниками свого кримінального боса Марселаса Волеса. Паралельно розгортається три історії.

У першій з них Вінсент наглядає за дружиною Марселаса Мією й рятує її від передозування наркотиками. У другій розповідається про Бутча Куліджа, боксера, котрого купив Волес, щоб здати бій, але Бутч обдурив його, не просто вигравши бій, а вбивши свого супротивника. Третя історія об'єднує перші дві — в кафе парочка молодих нещасливих грабіжників , що звуть одне одного "Пампкін" (Гарбузик) та "Хані Бані" (Медовий кролик), роблять спробу пограбування, але Джулс зупиняє їх.

Склад акторів[ред.ред. код]

Український переклад/озвучення[ред.ред. код]

  • У травні 2012 року[2] фільм було озвучено українською мовою студією Омікрон.
  • У січні 2013 року фільм було озвучено українською мовою студією Так Треба Продакшн на замовлення телекомпанії ICTV .

Нагороди[ред.ред. код]

Цікаві факти[4][ред.ред. код]

  • Біг Кахуна — вигадана назва бургера. Вперше його можна почути в «Скажених псах». Також цей бургер згадується у «Від заходу до світанку».
  • Бюджет фільму склав $ 8 млн, із них $ 5 млн пішло на зарплату акторам.
  • Вінсент Вега (Джон Траволта) — брат Вика Веги, більше відомого, як Містер Блондин (Майкл Медсен в «Скажених псах»).
  • Намагаючись убити Бутча (Брюс Вілліс) Марселас Волес (Вінг Реймс) випадково поранив жінку, що стоїть поруч Бутча. Її роль виконала та сама акторка, персонаж якої викинув з машини Містер Рожевий в «Скажених псах».
  • Попри те, що Тарантіно спеціально написав роль Джулса для Семюеля Л. Джексона, актор міг її не зіграти, тому що продюсерам дуже сподобалася проба Пола Калдерона на цю роль. Але в підсумку, Джексон зіграв Джулса, а Пол виконав роль бармена в барі Марселаса.
  • Тривалий час Квентин Тарантіно ніяк не міг вирішити, кого він зіграє у фільмі — Джимі або Ланса. Врешті-решт він вибрав Джимі, тому що вирішив, що сцена з оживленням Мії занадто складна, і під час зйомки цієї сцени йому краще бути за камерою.
  • Сцена у ресторані («Honey Boney» і «Pumpkin») була спеціально написана для Тіма Рота й Аманди Пламер.
  • Дві новелі з трьох написано ще до виходу «Скажених псів». Після успіху «Скажених псів» і «Справжньої любові» Тарантіно вирішив дописати сценарій. Також він хотів, щоб три новелі поставили різні режисери.
  • У сцені уколу адреналіну Джон Траволта витягує голку з грудей Уми Турман. При монтажі фільму сцену програли у зворотному напрямку. Тим самим досягнуто потрібного ефекту.
  • Мія називає Вінсента ковбоєм, у відповідь Вінсент називає Мію дівчиною-ковбоєм. Цікаво те, що Джон Траволта зіграв у фільмі «Міський ковбой» (1980), а Ума Турман «Навіть дівчата-ковбої іноді сумують» (1993).
  • Роль Вулфа була спеціально написана для Гарві Кейтеля.
  • Коли Бутч йде до своєї квартири, на задньому фоні можна почути рекламу «Jack Rabbit Slim`s» по радіо. Ту саму рекламу можна почути у сцені катування в «Скажених псах».
  • Буч курить сигарети «Red Apple». Такої ж марки цигарки курить персонаж Тіма Рота в «Чотирьох кімнатах».
  • Спочатку роль Марселаса повинен був виконати Сід Хейг. Але в останній момент він відмовився від ролі.
  • Спочатку передбачалося, що у Джулса будуть дреди. Гримери запропонували Семюелеві Л. Джексону безліч перук, серед яких також була й кучерява перука. Джексон приміряв цю перуку, й Тарантіно сподобалася Джексонова зачіска.
  • Коли капітан Кунс віддає маленькому Бутчеві годинник його батька, він говорить про пілота на ім'я Вінокі, який переправив годинника в безпечне місце. Вінокі — ім'я персонажа Джона Гарфілда у фільмі Говарда Гоукса «Військово-повітряні сили» (1943). Гоукс є одним з улюблених режисерів Квентина Тарантино.
Легендарний танець у виконанні Джона Траволти та Уми Турман
  • Вілсон — ім'я боксера, якому має програти Бутч. Точно так само звали боксера, котрому навмисно програв Тері Мел у картині «У порту» (1954).
  • На будівлі, в якій проходить боксерський двобій Бутча, висять оголошення наступних боїв: Кулідж проти Вілсона, і Вослер проти Мартінеза. Прізвища боксерів першого бою — натяк на президентів США Келвіна Куліджа й Вудроу Вілсона. Прізвища боксерів другого бою належать Раселу Вослеру та Джері Мартинезу, Тарантіновим друзям, з якими він разом працював у відеопрокаті.
  • Бутчів прадідусь купив годинник у Ноквілі, штат Тенесі. У цьому ж місті народився Квентін Тарантіно.
  • Якщо розмістити сцени фільму в хронологічному порядку, то першою буде сцена розмови в машині між Вінсентом і Джулсом; останньою — Бутч і Фабіяна сідають на Зедів мотоцикл; остання фраза фільму — «Зед мертвий, дитинко, Зед мертвий». Якщо розглядати хронологію подій щодо життя персонажів, то першою сценою стане сцена, в якій капітан Кунс розповідає маленькому Бутчу про золотий годинник.

Фабіяна говорить: «Будь-який час підходить для пирога». Таку саму фразу говорить Алабама в «Справжній любові» (1993), сценарій якої написав Квентін Тарантіно.

  • У персонажа Гарві Кейтеля у фільмі точно така сама робота, як у його ж персонажа в фільмі «Убивці» (1993).
  • У віддаленій сцені Вінсент говорить Мії, що одна з його фантазій полягає в тому, щоб його побила Емма Пил із серіала «Месники». *Пізніше, у 1998 році, Ума Турман виконала роль Емми Пил у повнометражній версії «Месників» (1998).
  • У сценарії сказано, що Бутч виступає в напівлегкій вазі. Однак, у фільмі супротивник Бутча, Вілсон, важить 210 фунтів (приблизно 95,3 кг), отже, Бутч — важкоатлет.
  • Зовнішній вигляд Мії Волес (Ума Турман) створено на основі персонажа Ганни Карини з «Банди аутсайдерів» (1964). «Банда аутсайдерів» — один з улюблених фільмів Квентіна Тарантіно.
  • Фільм, який дивиться Ланс по телевізору незадовго до появи Вінсента й Мії, — «Молодий без нареченої» (1947).
  • Спочатку Ума Турман відхилила пропозицію зіграти Мію Волес. Але Квентін Тарантіно настільки сильно бажав, щоб ця роль дісталася Умі, що він начитував їй сценарій по телефону. Врешті-решт, Турман погодилася.
  • Так що ж лежить у чорній валізці? З цього приводу є кілька теорій:
    1. Це може бути золотий костюм Елвіса.
    2. Найбільш розповсюджена теорія — в кейсі перебуває душа Марселаса Волеса. На думку авторів цієї теорії, диявол забирає душу людини через потилицю. Коли ми бачимо Марселасову шию, то її покриває пластир саме в тому місці, звідки Диявол забирає душу. Можливо, що Марселас продав свою душу Дияволу, що й собі пояснює комбінацію цифр, що потрібна для відкриття кейса — 666. Примітно, що, за словами Квентіна Тарантіно, пластир на шиї Марселаса не має нічого спільного з цією теорією. Справа в тому, що у Вінга Реймса є шрам на шиї, і він просто хотів його прикрити за допомогою пластиря.
    3. А, може, там лежить тільки двадцятиватова лампочка?
    4. За словами Роджера Евері, співавтора сценарію, спочатку планувалося, що в кейсі будуть діаманти. Але потім сценаристи відмовилися від цієї ідеї, вважаючи її не оригінальною і не цікавою. Евері й Тарантіно вирішили, що за весь фільм глядачі жодного разу не побачать, що лежить у валізці — кожен глядач буде вільний самостійно вирішувати, що ж там може бути.
    5. В інтерв'ю з Говардом Стерном у 2003 році Квентіна Тарантіно запитали про вміст кейса. Він відповів: «Там лежить те, що глядач хоче, щоб там лежало».
  • Фраза Мії Волес «Людині, якій подобається Елвіс, сподобається це місце» — заключна фраза вирізаної сцени, в якій Мія пояснює, що всіх людей можна поділити на людей, яким подобається Елвіс, і людей, яким подобається «Бітлз».

Коли Винсент і Ланс готуються зробити укол адреналіну Мії, на задньому плані можна помітити настільні ігри «Операція» (Operation) і «Життя» (Life).

  • На Джимі одягнена футболка з логотипом детройтської газети «Orbit». Квентін Тарантіно дав інтерв'ю цьому виданню під час промо-кампанії «Скажених псів» (1992).
  • Маленький Буч дивиться по телевізору «Клют Карго» (1959).
  • «Шевроле Малібу» 1964 року, на якому роз'їжджав Вінсент Вега, належить Квентіну Тарантіно. Автомобіль був викрадений під час зйомок фільму.
Джон Траволта та Самюель Л. Джексон у ролях Вінсента Вега та Джулса Вінфілда відповідно
  • У початковій сцені з Зайченям і Гарбузиком, за кадром можна почути Джулса, що говорить про те, що він вирішив зав'язати.
  • Есмеральда Віллалобос (Анджела Джоунс), водійка таксі, також з'являється в тридцятихвилинній короткометражці «Curdled» (1991), тільки там Джоунс зіграла чистильника. Квентін Тарантіно подивився цей фільм і вирішив включити в «Кримінальне чтиво» Есмеральду, тільки змінивши її професію з чистильника на водія таксі.
  • Пем Грір могла виконати роль дружини Ланса. Її кандидатуру відхилив Квентін Тарантіно, тому що він не міг уявити її в цій ролі.
  • Сюжет про передозування Мії та її оживлення за допомогою уколу адреналіна в серце — дослівне відтворення історії, розказаної в «American Boy: A Profile of Steven Prince» (1978), документальному фільмі, режисером якого був Мартін Скорсезе.
  • Семюель Л. Джексон пробувався на роль містера Помаранчевого в «Скажених псах» (1992), але роль дісталася Тіму Роту. Однак, Тарантіно був настільки вражений грою Джексона, що написав роль Джулса спеціально для нього.
  • Спочатку Квентін Тарантіно планував, що в сцені, де Гімпу сміється над прив'язаним до стільця Бутчем, гратиме «My Sharona» групи The Knack. Проте, права на використання пісні вже були продані для іншого фільму, «Реальність кусається» (1994).
  • Фільм, який дивиться Фабіяна, до того як прокидається Бутч, — «В'єтнамські ангели» (1970).
  • Існує стійкий міф, згідно з яким усі годинники у фільмі показують 4:20. Дійсно, всі годинники в ломбарді показують саме цей час. Проте, щонайменше, у двох сценах годинник показує інший час. У будинку Джіммі, коли він, Джулс і Вінсент п'ють каву на кухні, на годиннику 8:15. Друга сцена — коли Вінсент і Джулс забирають валізу, на годиннику 7:22. Примітно, що на сленгу 4:20 означає курити марихуану.
  • Роль Бутча могла дістатися Сильвестру Сталлоне, Міккі Рурку та Метту Діллону.
  • Джулсів гаманець насправді належить Квентіну Тарантіно. Напис на гаманці «Довбаний мудак» (Bad Motherfucker) — посилання на музичну тему з «Шафт» (1971).
  • Квентін Тарантіно хотів, щоб у фільм повернувся персонаж Майкла Медсена (Вік Вега) зі «Скажених псів» (1992), тому роль, що згодом дісталася Джону Траволті, була написана спеціально для Майкла. Але він не зміг взяти участь у фільмі через контрактні зобов'язання на інших проектах. Тарантіно довелося змінити ім'я персонажа з Віка на Вінсент. Через кілька років після виходу «Кримінального чтива» Тарантіно хотів зняти фільм про братів Вега за участю Джона Траволти і Майкла Медсена, в якому дія відбувалася б до подій, показаних у «Кримінальному читві» і «Скажених псах» (1992). Розробка проекту затягнулася, і, врешті-решт, Тарантіно відмовився від цієї ідеї.
  • Коли Бутч, тримаючи в руках самурайський меч, говорить Зеду: "Ти хочеш узяти гармату, чи не так Зеде? Ну ж бо, бери! Я хочу, щоб ти її взяв ". Те саме говорить шериф Чанс (Джон Вейн) в «Ріо Браво» (1959). «Ріо Браво» — один з улюблених фільмів Квентіна Тарантіно.
  • Декорації для ресторану "Jack Rabbit Slim`s" були створені під враженням від фільмів Елвіса Преслі - "Автострада" (1968) і "Червона смуга 7000"(1965).
  • Квентін Тарантіно писав сценарій фільму в Амстердамі, в основному, в номері готелю та кав'ярні «Betty Boop». Він жив в Амстердамі кілька місяців, а також залишив непогашений борг на суму $ 150 в одному з відеопрокатів. Швидше за все, таким довгим перебуванням в Амстердамі і пояснюється те, чому це місто так часто згадується в фільмі.
  • У сценарії фільму є діалог між Вінсентом і Мією, який так і не було знято. Під час діалогу Вінсент усвідомлює, що в Амстердамі вони обидва одвідували один і той самий гашиш-бар, «Кобра», а на стіні цього бару висить малюнок Мії.
  • Шрифт і колір тексту початкових титрів такий самий, як у «Жінці-поліцейській» (1974).
  • Деніель Дей-Льюїс хотів зіграти Вінсента Вегу, але його кандидатуру відкинув Квентін Тарантіно.
  • Роль Мії Волес могла дістатися Ізабеллі Роселіні, Мег Раян, Дерил Ганні, Джоан Кьюсак і Мішель Пфайфер.
  • На Труді (Брона Галлахер) одягнена футболка, на якій зображено ірландську рок-групу «The Frames». Брона зіграла в «The Commitments» (1991) разом з Гленом Хенсардом, лідером даної групи. Вони стали друзями. Брона пообіцяла Глену, що якщо вона отримає роль у «Кримінальному чтиві», то вона з'явиться у фільмі в їхній футболці.
  • Стіва Мартінеза (брата головного художника-оформлювача, Джеральда Мартінеза) у фінальних титрах зазначено в списку «Спеціальне спасибі». Річ у тому, що він намалював портрет Мії, який висить у будинку Марселаса.
  • Сцену в ресторані (на початку і в кінці фільму) знято у справжньому ресторані. Будинок, де проходили зйомки, незабаром після виходу фільму було зруйновано.
  • Коли Мія йде до вбиральні, щоб «підпудрити носика», вона каже: «Я сказала чорт! Чорт». Це посилання на пісню «The Pusher» з фільму «Безтурботний їздець» (1969).
  • Коли Вінсент уходить у будинок Мії, то одні із задніх дверей трохи прочинено. Це було зроблено, для того щоб не було видно віддзеркалення камери.
  • Спочатку передбачалося, що Стів Бушемі буде виконувати роль Джиммі, але через свої контрактні зобов'язання на інших проектах він не зміг цього зробити. Проте, він усе таки з'явився у фільмі в ролі-камео: Стів зіграв офіціанта, що приймає замовлення у Мії й Вінсента, в ресторані «Jack Rabbit Slim's».
  • На початку фільму, коли розмовляють Гарбузик і Зайченятко, можна помітити Вінсента, що входить у туалет.
  • З фільму видалено сцену, в якій Джулс намагається вирішити, що йому треба робити далі, в той час як Гарбузик і Зайченятко грабують ресторан. У цій сцені Джулс дістає пістолета, робить два постріли в Гарбузика. Потім він розвертається на сто вісімдесят градусів і тричі стріляє в Зайченятка. Після цього, ми знову бачимо Джулса, що розмовляє з Гарбузиком, і розуміємо, що вся стрілянина відбувалася в Джулсовій голові.
  • Спочатку Вінсент мав двічі вистрілити в Марвіна — перший раз випадково, другий постріл зроблено для того, щоб позбавити його мук. Квентін Тарантіно вніс зміни в цю сцену (у фільмі Вінсент стріляє в Марвіна один раз), бо вважав, що такий поворот сюжету буде кумедніший.
  • За словами Джона Траволти, деякі танцювальні викрутаси для сцени в "Jack Rabbit Slim`s "він запозичив у персонажа Адама Веста, Батусі, з «Бетмана»(1966).
  • Ума Турман набирала натхнення для танцю в «Jack Rabbit Slim`s» у герцогині з «Котів-аристократів» (1970).
  • Правильний хронологічний порядок епізодів фільму: Джулс і Вінсент; «Ситуація з Бонні»; Мія й Вінсент; «Золотий годинник».
  • Забравши свій золотий годинник, Бутч їде автом і слухає пісню «Flowers on the Wall» у виконанні «The Statler Brothers». У цій пісні є слова про капітана Кенгуру, що є натяком на статуетку кенгуру в Бутчевім будинку, на якій висів годинник. Також у цій пісні є рядок «… радий бачити тебе …» (It`s good to see you). Ми чуємо її саме тоді, коли Марселас Волес переходить дорогу перед Бутчевим автом. У цей момент ми вперше бачимо Марселасове обличчя.
  • Момент, коли Марселас переходить дорогу перед автом Бутча, дуже сильно нагадує сцену з «Психо» (1960), в якій начальник Меріон також переходить дорогу прямо перед її автом.
  • Слово «fuck» використовується у фільмі 271 разів.
  • Варто Вінсенту піти в туалет, як обов'язково трапляється щось погане.
  • У першому варіанті сценарію Вінсент і Ланс роблять Мії укол не адреналіном, а солоною водою — це традиційний наркоманський трюк при передозуванні.
  • Спочатку режисер інакше уявляв собі сцену вбивства Марвіна. Відповідно до початкового варіанту сценарію, Вінсент не вбив його випадковим пострілом, а лише прострелив горлянку, після чого Джулс і Вінсент вирішили не прирікати хлопця на довгу болісну смерть і застрелили його просто в авто. Але Філ Ламарр, виконавець ролі Марвіна, подумав, що після цього Вінсент і Джулс втратять повагу в очах глядачів, і поділився цим з режисером. Тарантіно погодився і зробив смерть від випадкового пострілу миттєвою.
  • У сцені в ломбарді показано першу сцену анального зґвалтування за всю історію студії «Дисней», якій належала студія Miramax films.
  • Назву Вінстона Вульфа запозичено в частого відвідувача відео-крамниці, в якій колись працював Тарантіно.
  • Зіграти у фільмі також могли актори: Сільвестер Сталлоне і Денієль Дей-Льюїс у ролі Вінсента; Пол Калдерон в ролі Джулса; Сільвестер Сталлоне, Міккі Рурк та Мет Ділан у ролі Бутча; Мішель Пфайфер, Мег Раян, Джоан Кьюсак, Ізабелла Росселіні, Дерил Ганна в ролі Мії і Джонні Деп і Кристіян Слейтер у ролі Гарбузика.
  • У першій сцені героїня Аманди Пламмер кричить: «Any of you fucking pricks move, and I'll execute every motherfucking last one of ya!» А в кінці фільму в тій самій сцені вона кричить уже трохи інакше: «Any of you fucking pricks move, and I'll execute every one of ya motherfuckers!»
  • Коли Вінсент розстібає футляр зі шприцем на квартирі Ленса, добре видно, що шприць скляний. А коли показують ін'єкцію крупним планом, він уже чомусь пластмасовий.
  • У дев'яностих роках героїн у Лос-Анджелесі продавали в кульках, а кокаїн — у пакетиках. Наркоторговець Ленс повідомив, що кульки в нього закінчилися, й тому продав герою Траволти героїн у пакетику. А Мія, витягнувши з Вінсентової кишені пакетика, вирішила що це кокаїн. Чому, власне, так відчайдушно його й занюхала.
  • Прізвище водійки таксі Есмеральди Вілла-Лобос, насправді належить хорошим друзям Квентіна Тарантіно Денні і Менні Вілла-Лобос.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Кінематографія Це незавершена стаття про кінематографію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.