Кристалін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кристаліни — клас білків, що входять до складу кришталика та рогівки ока людини та інших ссавців. Різні кристаліни мають різні функції у кришталіку, так, α- і β- кристаліни — молекулярні шаперони, що підтримують структуру білків кришталика і, отже, його прозорість. γ-кристалін — структурний білок кришталика.

Класифікація[ред.ред. код]

Крісталіни кришталика ока хребетних діляться на три групи: альфа, бета і гамма крісталіни. Розподіл на ці групи відповідає послідовності, в якій дані білки елюіруються (вимиваються) з колонки при хроматографії. Ці три групи також називають крісталінамі-убіквістамі. Бета-і гамма-крісталліни (такі як CRYGC) схожі за послідовностю амінокислот, за будовою і за розташуванням доменів, тому вони згруповані в одну групу — надсемейство βγ-крісталіни. Надродини α- і βγ-крісталінів представляють основні надродини білків, присутніх в кришталику ока. Крім цих крісталінів є й інші, таксон-специфічні крісталіни, які можна знайти лише в кришталику деяких організмів — наприклад, дельта, епсилон, тау, йота крісталіни. Альфа, бета і дельта крісталіни були знайдені в кришталику птахів і рептилій. Альфа, бета і гамма крісталіни були знайдені в кришталику всіх інших хребетних.