Критика (часопис)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Критика»
Обкладинка числа за липень-серпень, 2021
Країна видання Україна
Тематика літературознавство, політика, суспільство
Періодичність виходу раз на два місяці
Мова українська
Адреса редакції Кирилівська вул. 14/18, кв. 18, м. Київ
Головний редактор Григорій Грабович
Видавець Критика
Засновник Григорій Грабович
Засновано 1997
Передплатний індекс 33909 (в Укрпошта або в ДП «Преса»)
ISSN-L 1563-6461
ISSN 1563-6461
OCLC 309149458

Офіційний сайт

«Кри́тика» — сучасний український інтелектуальний часопис аналітичної есеїстики, публіцистики та рецензій, який із 1997 року видає в Києві видавництво «Критика» з ініціативи відомого літературознавця, історика культури, професора Гарвардського університету Григорія Грабовича. Видання часопису впродовж довгого часу підтримує Український науковий інститут Гарвардського університету. Часопис належить до європейської мережі культурологічних часописів «Eurozine».[1]

Концепція[ред. | ред. код]

Часопис було організовано за взірцем американського «New York Review of Books», англійського «Times Literary Supplement» та польського часопису «Kultura», що його видавав у паризькій еміґрації Єжи Ґедройць. Серед українських видань «Критика» вирізняється високим інтелектуальним рівнем і є розрахованим на широкі кола української інтелігенції для міждисциплінарного обговорення найістотніших соціальних, політичних і культурних проблем суспільства взагалі, а надто вітчизняної гуманітарної спільноти, як в актуальному, так і в історичному аспектах.

На сторінках видання часто відбуваються жорсткі дискусії з актуальних проблем української історіографії, літературознавства тощо. Найзапекліші дискусії викликали «креольська концепція», що її Микола Рябчук обстоював у книжках «Від Малоросії до України», «Дилеми українського Фауста» і «Дві України», перебіг правописної реформи та її публічної рецепції, обговорення перспектив феміністичної ідеології та ґендерних студій в Україні, феномен «національних містифікацій» (від Осіяна та «Слова о полку Ігоревім» до «Калевали» та «Велесової книги»), творення нового літературного канону, проблеми академічних стандартів, поширення корупції та практики плагіату в українській науці, колізії історичної пам’яті, «амнезії й амністії», зокрема з огляду на оцінки й інтерпретації Голодомору 1933 року, ювілеїв Володимира Щербицького, Переяславської ради, Волинської різанини 1943 року, німецько-радянської війни, а також на контроверсійні питання, пов’язані з відживленням в українському суспільстві радянської ностальгії та ксенофобії (зокрема антисемітської, антипольської, антизахідницької й антиросійської риторики) й поширенням серед культурних еліт ґрунтівсько-нативістичних настроїв.

Редакційна колегія та автори[ред. | ред. код]

Григорій Грабович, ініціатор часопису

Головний редактор часопису Григорій Грабович.

Відповідальною редакторкою в Україні є Юлія Бентя.

До першого складу редакційної колегії часопису увійшли

Згодом членами редколегії стали:

Часопис видається українською мовою в оригінальній редакційній орфографії, що періодично викликає критичні коментарі від читачів[2]. З 2018 р. часопис друкується в кольорі.

Третина авторів статей іноземці, серед яких багато науковців із світовим ім'ям таких як Умберто Еко, Славой Жижек, Едвард Кінан, Лешек Колаковський, Чеслав Мілош, Річард Пайпс, Едвард Саїд. Авторами є академіки з України та діаспори Дмитро Затонський, Дмитро Наливайко, Мирослав Попович, Ігор Шевченко, а також історики Володимир Ричка, Наталя Яковенко, Георгій Касьянов, літературознавці Юрко Прохасько, Богдана Матіяш, письменники Тарас Прохасько, Юрій Андрухович та Сергій Жадан.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. www.eurozine.com. Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 20 вересня 2009. 
  2. Ваші яйця тухлі!. Телекритика. Архів оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 29 січня 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]