Критська школа
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Критська школа — напрямок, так званого, пост-візантійського мистецства, що зберігав візантійський тип, та при цьому використовув елементи італійського живопису. Критська школа іконопису вважається найвищим щаблем розвитку візантійського іконопису.
Найвидатнішим майстром цієї школи вважається Феофан Стрелитзас Бафа, відомий також як Феофан Критський.
Іншим всесвітньо відомим художником критської школи був Доменікос Теотокопулос (1451 р.), що навчався у славетного іконописця Михайла Дамаскіна та уславився під іменем Ель Греко.[1]
Примітки [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Критська школа |
