Крит і Киренаїка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Римська провінція Крит і Киренаїка у складі Римської імперії.

Крит і Киренаїка (лат. Creta et Cyrene) — провінція Римської імперії заснована після адміністративної реформи Октавіана Августа та включала у себе острів Крит і місцевість Киренаїка — навколо старої грецької колонії Кирена на півночі Африки.

Провінція управлялася проконсулом, призначеним сенатом із відставних преторів. Центром провініції було місто на півдні Криту — Ґортин (грец. Γόρτυν).

Після наступної адміністративної реформи Діоклетіана, Крит і Киренаіку розділено на дві окремі провінції.

В наші дні провінції відповідає північний схід держави Лівія і Грецький острів Кріт.

Північна Киренаїка в цей період називалася Пентаполіс (дав.-гр. Πενντάπολις - «Пятиграддя»). Деякі автори виділяли на півдні Киренаїки землі насамонів (область проживання насамонів) і Авгіліі (район оазису Авгіла, сучас. Джалу). Також включала частину Мармарики і Сиртику. Всі разом ці області були частиною ширшого історичного регіону - Лівія, тому у багатьох античних авторів назви «Лівія», «Лівійський» додавалися до топонімів цієї місцевості (наприклад Лівійський Пентаполь).

Площа провінції - близько 250 000 км² (Киренаїка) і 8336 км² (Крит).

Адміністративне положення[ред.ред. код]

У 34 р. до н. е. Марк Антоній оголосив римську провінцію Киренаїка царством і віддав її у володіння дочки Клеопатри - Клеопатрі II Селені. Після тріумфу над Марком Антонієм у 29 р. до н. е. Октавіан Август повернув Киренаїку до складу Римської держави, і в 27 р. до н. е. разом з Крітом вона склала сенатську провінцію, управитель якої носив титул проконсула.

Географія[ред.ред. код]

Сучасна локація: частина провінції в Африці - північний схід території, відповідної сучасній державі Лівія ( муніципалітети Ель-Хізам-Ель-Ахдар, Ель-Джебал-Ель-Ахдар, Ель-Мардж, Ель-Губбіо, Бенгазі, Дерна і частково Адждабія, Ель-Бутнан, Ель-Вахат). Частина провінції на Грецькому Кріті - номи Ханія, Іракліон, Ласіті, Ретімно.

Життя провінції[ред.ред. код]

Суспільство[ред.ред. код]

Мармурова статуя римської епохи (місто Кирена)

Дві частини провінції - Киренаїка і Кріт, пов'язані були чисто формально, тому що історично й географічно ці області тяжіли до різних регіонів - Киренаїка відчувала сильний культурний вплив Єгипту та Сходу, а Кріт підтримував стосунки з материковою Грецією і зберігав численні грецькі традиції.

Кріт. До правління римлян був відсталою аграрною околицею, і питання що стосуються землеволодінь, як і скрізь були найбільш гострими. Частою судовою практикою того часу було вирішення земельних спорів міст між собою і з приватними власниками. Багато землі перебувала під імператорськими маєтками і у власності приватних римських землевласників (наприклад землі міста Кносса були приписані до міста Капуя в Італії).

На Криті було своє власне громадське об'єднання - xoivov, а в місті Гортіне існувало невелике об'єднання римських громадян - conventus. Не значною владою володіли старі ( республіканські) ​​ магістратури, які займалися питаннями міського благоустрою, влаштуванням видовищ та ігор, організацією культу імператорів і т. п.

Киренаїка. У цій частині провінції населення було більш різноманітно - до городян відносились елліни, найбільш численна і привілейована група (ним був відкритий доступ в гімнасії і Ефеби), сільськими жителями були в основному корінне лівійське населення. Також значна була частка іудейських переселенців. Римлян було мало, згадується перепис по якій римлян різного віку, які мають ценз в 2500 денаріїв, проживає всього 215 чоловік [1].

Форми політичних об'єднань в Киренаїці були скоріше етнічними: у еллінів був - corpus (організація яка несла відповідальність за державні повинності своїх членів), у євреїв - менш політизовані земляцтва. Римляни не мали в Киренаїці свого conventus, але згадуються деякі «таємні спільноти» - συνωμο (η) σίας [1]. Не збереглося згадки про місцеву організації, що представляє всю область - xoivov, хоча є відомості про послів від Киренаїки до Риму (в едиктах Августа з Кирени, у Тацита). Римське громадянство, що спочатку було привілеєм тільки римлян, поступово поширювалося серед усього населення, вже до едикту Каракалли у 212 р., значна частина міського населення Киренаїки користувалася його правами, але вже значно втратило своє значення.

Близьке сусідство з пустельними південними областями, населеними ворожими римлянам племенами, змушувало тримати тут постійні римські гарнізони, що викликало великий вплив на місцеві інститути влади.

Релігія[ред.ред. код]

Крит. Здавна тут процвітали овіяні ореолом старовини культи Зевса, Гермеса, Діктінни. За повідомленням Філострата (V. Ар. IV 34), храм Асклепія в Лебені залучав до III ст. прочан не тільки з усього Криту, але і з Лівії. Існувала також посада верховного жерця - sacerdos provinciae, який був служителем імператорського культу.

Економіка[ред.ред. код]

Крит. Втручання римлян в господарську діяльність полягала у розвитку землеробства і будівництві (водопроводи, громадські будівлі, прокладання доріг). Але в порівнянні з іншими провінціями в I-II ст. розмах римського будівництва на Криті був відносно невеликий. Деякі міста (Гортіна, Кносс) карбували свою монету (підтверджені знахідки - до сер. I ст.).

Киренаїка. Керуючий провінцією проконсул, відав також чеканкою монет в Киренаїці, які мали різні зображення і символи для кожної з областей.

Міста[ред.ред. код]

Міста римської епохи і значні будівлі залишені римлянами:

Кріт:

Міста Киренаїки із заходу на схід, * відмічені входили до Пентаполя:

Всередині країни:

Історія[ред.ред. код]

  • 46 р. — землетрус на Криті, після якого у ряді критських міст римлянами організовувалися значні відновлювальні роботи.

Примітки[ред.ред. код]