Крихкість

Руйнування (тріщина) крихкого скла

Кри́хкість (рос. хрупкость, англ. brittleness, нім. Sprödigkeit f, Brüchigkeit f, Zerbrechlichkeit f) — властивість матеріалу руйнуватися без помітної пластичної деформації.

Утворення крихкої тріщини і розвиток процесу крихкого руйнування пов'язані з появою малих локальних зон пластичної деформації. Відносні частки пружної і пластичної деформацій при крихкому руйнуванні залежать від властивостей матеріалу (характеру міжатомних і міжмолекулярних зв'язків, мікро- і кристалічної структури), швидкості зростання навантаження та виду напруженого стану.

Умовою зростання крихкої тріщини є порушення рівноваги між енергією пружної деформації, що звільняється при цьому, і приростом повної поверхневої енергії (включаючи і роботу пластичної деформації тонкого шару, що примикає до краю тріщини). Крихка міцність елементу з тріщиною обернено пропорційна $\sqrt{l}$, де l - половина довжини тріщини.

До крихких матеріалів належать скло, камені, бетон, чавун тощо.

Див. також

• Крихкість гірських порід
• Крихкість мінералів
• Випробування на удар
• Холодноламкість

Література

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.