Кришталева ніч

Розбиті вітрини

«Кришталева ніч» (нім. Kristallnacht, i Reichskristallnacht — «ніч битого скла») — назва першої, цілеспрямованої та керованої нациською державною владою Третього Рейху, масової акції прямого фізичного насильства та терору щодо євреїв на території Німеччини, що відбулася в ніч з 9 на 10 листопада 1938 року.

Хід подій [ред.]

Приводом до початку єврейських погромів стало вбивство в Парижі 17-річним польським євреєм Гершелем Грюншпаном 7 листопада 1938 радника німецького посольства Ернста фон Рата. У відповідь на цей акт, за підтримки нацистської влади, в ніч з 9 на 10 листопада в десятках міст Німеччини (включаючи територію Австрії та Судетської області) був організований єврейський погром.

Результати [ред.]

За одну ніч, в основному гітлерівської молоддю (гітлерюгенд), були убиті 91 євреїв^[1], сотні поранено та покалічено, тисячі піддалися приниженням і образам, близько 3,5 тис. арештовано і відправлено до концентраційних таборів Заксенгаузен, Бухенвальд та Дахау. У цю ж ніч були спалені або розгромлені 267 синагог, 7,5 тис. торгових і комерційних підприємств, сотні житлових будинків євреїв^[2]. Загальний збиток склав 25 млн рейхсмарок, з яких близько 5 млн припало на розбиті вітрини (звідси друга назва у традиційному перекладі «Кришталевої ночі» — «Ніч розбитих вітрин».)

Ініціатори [ред.]

Наказ про загальний єврейський погром був відданий особисто Гітлером, при організаційній участі Геббельса, Гейдріха та Гіммлера. Є думка ^[3], що Геббельс та Гіммлер організували цей погром без відома Гітлера, і він, дізнавшись про це, був незадоволений. Проте імперський керівник преси Отто Дітріх спростовує цю версію, стверджуючи, що саме Гітлер був ініціатором «кришталевої ночі». ^[4] Крім того, Хайнц Хене у своїй книзі «Чорний орден СС» стверджує, що «Кришталева ніч» стала для Гіммлера і Гейдріха повною несподіванкою. ^[5]

Назва [ред.]

Первісно акція не мала вищезгаданної назви. Назва «Кришталева ніч» з'явилася значно пізніше. Нациська пропаганда того часу доповідала про «Єврейську акцію», «Листопадову акцію», «Зондеракцію» та ін.^{[Джерело?]} Постраждалі від акції звали «Тиждень вбивств», «Бартоломеєва ніч» тощо.^{[Джерело?]} Безпосередні учасники з СА (штурмові загони) та Гітлерюгенд звали її на кшалт іншої нациської акції того часу, Рем-путчу — «Ніч довгих ножів».^{[Джерело?]}

Походження власне виразу в політичному лексиконі сучасної Німеччини є проблематичним, етично та історично недостатно обгрунтованим. Вважається, що словосполучення має походження з берлінського фольклору та має дещо евфемічну конотацію, що красивим словом «кришталь» прикриває брудний та кровавий характер злочину. Слово «Kristall» також переводиться з німецької як «скляний уламок».

Більш часто вираз став використовуватись у політичній лексиці після відзначення траурного ювілею з нагоди 50-річчя події у 1988 році. Політичні дебати про обґрунтованість використання саме цього словосполучення для позначення погрому не вщухають в сьогоднішній Німеччині і нині.