Кришталева ніч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Розбиті вітрини

«Кришталева ніч» (нім. Kristallnacht, i Reichskristallnacht — «ніч битого скла») — назва першої, цілеспрямованої та керованої нацистською державною владою Третього Рейху, масової акції прямого фізичного насильства та терору щодо євреїв на території Німеччини, що відбулася в ніч з 9 на 10 листопада 1938 року.

Хід подій[ред.ред. код]

Приводом до початку єврейських погромів стало вбивство в Парижі 17-річним польським євреєм Гершелем Грюншпаном 7 листопада 1938 радника німецького посольства Ернста фон Рата. У відповідь на цей акт, за підтримки нацистської влади, в ніч з 9 на 10 листопада в десятках міст Німеччини (включаючи територію Австрії та Судетської області) був організований єврейський погром.

Результати[ред.ред. код]

За одну ніч, в основному гітлерівською молоддю (гітлерюгенд), були убиті 91 євреїв[1], сотні поранено та покалічено, тисячі піддалися приниженням і образам, близько 3,5 тис. арештовано і відправлено до концентраційних таборів Заксенгаузен, Бухенвальд та Дахау. У цю ж ніч були спалені або розгромлені 267 синагог, 7,5 тис. торгових і комерційних підприємств, сотні житлових будинків євреїв[2]. Загальний збиток склав 25 млн рейхсмарок, з яких близько 5 млн припало на розбиті вітрини (звідси друга назва у традиційному перекладі «Кришталевої ночі» — «Ніч розбитих вітрин».)

Ініціатори[ред.ред. код]

Наказ про загальний єврейський погром був відданий особисто Гітлером, при організаційній участі Геббельса, Гейдріха та Гіммлера. Є думка [3], що Геббельс та Гіммлер організували цей погром без відома Гітлера, і він, дізнавшись про це, був незадоволений. Проте імперський керівник преси Отто Дітріх спростовує цю версію, стверджуючи, що саме Гітлер був ініціатором «кришталевої ночі». [4] Крім того, Хайнц Хене у своїй книзі «Чорний орден СС» стверджує, що «Кришталева ніч» стала для Гіммлера і Гейдріха повною несподіванкою. [5]

Назва[ред.ред. код]

Первісно акція не мала вищезгаданої назви. Назва «Кришталева ніч» з'явилася значно пізніше. Нациська пропаганда того часу доповідала про «Єврейську акцію», «Листопадову акцію», «Зондеракцію» та ін.[Джерело?] Постраждалі від акції звали «Тиждень вбивств», «Бартоломеєва ніч» тощо.[Джерело?] Безпосередні учасники з СА (штурмові загони) та Гітлерюгенд звали її на кшалт іншої нацистської акції того часу, Рем-путчу — «Ніч довгих ножів».[Джерело?]

Походження власне виразу в політичному лексиконі сучасної Німеччини є проблематичним, етично та історично недостатньо обґрунтованим. Вважається, що словосполучення має походження з берлінського фольклору та має дещо евфемічну конотацію, що красивим словом «кришталь» прикриває брудний та кривавий характер злочину. Слово «Kristall» також переводиться з німецької як «скляний уламок».

Більш часто вираз став використовуватись у політичній лексиці після відзначення траурного ювілею з нагоди 50-річчя події у 1988 році. Політичні дебати про обґрунтованість використання саме цього словосполучення для позначення погрому не вщухають в сьогоднішній Німеччині і нині.

Кришталева ніч у мистецтві[ред.ред. код]

  • Події Кришталевої ночі послужили основою концепції альбому Джона Зорна «Kristallnacht» (1993)
  • Події Кришталевої ночі послужили створення пісні KristallNacht російської панк рок гурту «Пурген»
  • Німецька пауер-метал група Masterplan написала пісню Crystal Night, присвячену подіям цієї ночі.
  • Шведська пауер-метал група Sabaton згадує цю подію як «Ніч розбитих вітрин» (Night of broken glasses) у своїй композиції Rise of Evil (про становлення Третього Рейху) і як «Кришталеву ніч 38-го року» (Crystal night of 38) у пісні The Final Solution (про Голокост).
  • Комікс-видавництвом Marvel випущена міні-серія X-Men-Magneto Testament, перший і другий випуск розповідають про подію погрому.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Frank Caestecker,Bob Moore Refugees from Nazi Germany and the Liberal European States. Berghahn Books, 2010. ст. 276
  2. Alan E. Steinweis Kristallnacht 1938. Harvard University Press, 2009. ст. 12
  3. Книга Ніколауса фон Бєлов "Nicolaus von Below «At Hitler's Side»
  4. Книга Отто Дітріха «12 років з Гітлером», Мюнхен, 1955.
  5. Хайнц Хёне. Чёрный орден СС. История охранных отрядов. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. — С. 303.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]



Політика Це незавершена стаття з політики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.