Кришталик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Будова очного яблука
Схематична будова ока
Фокусування світла кришталиком

Кришталик (лат. lens) — складова ока, двовипукла лінза із змінною фокусною віддаллю.

Кришталик складається із волокон кришталика, клітини яких не мають ядер. За формою волокна — довгі шестикутні призми. Цитоплазма клітин кришталика заповнена білком кристаліном. В кришталику немає кровоносних судин.

Разом із роговою оболонкою ока кришталик заломлює світло, фокусуючи його на сітківці. Показник заломлення світла в товщі кришталика поступово змінюється від 1,406 в центрі до 1,386 на периферії, що покращує оптичні характеристики лінзи. В залежності від віддалі до предмета, який потрібно розглянути, кришталик може міняти свою кривизну.

Зовні кришталик покритий тонкою прозорою еластичною капсулою кришталика (лат. capsula lentis), яка за допомогою циннової зв'язки прикріплена до війчастого (циліарного) тіла. При скороченні війчастого м'яза власне судинна оболонка зміщується вперед, війчасте тіло наближається до екватора кришталика, Цинова зв'язка послабляється і кришталик розпрямляється, збільшуючи свою кривизну. Як наслідок, здатність кришталика заломлювати світло зростає. При розслабленні війчастого м'яза війчасте тіло віддаляється від екватора кришталика. Війчастий поясок напружується, кришталик сплощується. Його здатність заломлювати світло зменшується.

Оптична сила кришталика міняється в залежності від кривизни. Її середнє значення — приблизно 15 діоптрій.

Див. також[ред.ред. код]