Кришталик
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кришталик (лат. lens) - cкладова ока, двовипукла лінза із змінною фокусною віддаллю.
Кристалик складається із волокон кристалика, клітини яких не мають ядер. За формою волокна - довгі шестикутні призми. Цитоплазма клітин кришталика заповнена білком кристаліном. В кришталику немає кровоносних судин.
Разом із роговою оболонкою ока кришталик заломлоє світло, фокусуючи його на сітківці. Показник заломлення речовини кришталика поступово змінюється від 1,406 в центрі до 1,386 на периферії, що покращує оптичні характеристики лінзи. В залежності від віддалі до предмета, який потрібно розглянути, кришталик може міняти свою кривизну.
Зовні кришталик покритий тонкою прозорою еластичною капсулою кришталика (лат. capsula lentis), яка за допомогою Цинової зв’язки прикріплена до війчастого тіла. При скороченні війчастого м’яза власне судинна оболонка зміщується вперед, війчасте тіло наближається до екватора кришталика, Цинова зв'язка послабляється і кришталик розпрямляється, збільшуючи свою кривизну. Як наслідок, здатність кришталика заломлювати світло зростає. При розслабленні війчастого м’яза війчасте тіло віддаляється від екватора кришталика. Війчастий поясок напружується, кришталик сплощується. Його здатнітсь заломлювати світло зменшується.
Оптична сила кришталика міняється в залежності від кривизни. Її середнє значення - приблизно 15 діоптрій.
[ред.] Дивіться також
 |
Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
