Крокодилячі сльози
Крокодилячі сльози, крокодилові сльози — фальшивий, нещирий вираз емоцій, лицемірний плач задля вдавання співчуття та/або горя.
Походження[ред. | ред. код]
Вислів походить зі стародавнього повір'я, що крокодили нібито плачуть під час поїдання здобичі. Колекція прислів'їв, котрі приписують Плутарху, свідчить, що фразеологізм був добре відомий ще в давнину: порівняння поведінки крокодила з людьми, які знищили чи прагнуть когось знищити, але потім публічно плачуть чи шкодують за своїми жертвами[1].
Біологічно на тілі у крокодилів немає потових залоз, рідина виходить через залози, розміщені біля очей що й стало приводом для виникнення міфу. Секрет залоз також виводить надлишок солей з організму крокодилів.
Використання[ред. | ред. код]
Термін також застосовується зокрема на означення побутово-звичаєвих явищ — як-то акторська гра у драматичних сценах чи плач плакальниць коли виникає потреба відтворити певний емоційний стан; тележурналістиці та політтехнологіях задля, на думку технологів, поглиблення створення ефекту співчуття до респондента; а також поведінки правопорушників під час затримання, досудового розслідування[2] тощо.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Physiologos: le bestiaire des bestiaires, Jérôme Millon, 2004, p.300.
- ↑ «Крокодилячі сльози»: Як народні обранці за мощі, картини та мільйони виправдовувалися. https://www.5.ua ((укр.)) . 1 листопада 2016. Архів оригіналу за 3 травня 2017. Процитовано 1 липня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Крокодилові сльози [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 772. — 1000 екз.