Кроманьйонці
Кроманьйонці — узагальнена назва людей, що жили в пізньому палеоліті і мали сучасний вигляд, вони вважаються предками європейців. Інша назва - неоантропи. Кроманьйонці є першими відомими представниками Homo sapiens у Європі. Перший кістяк кроманьйонця було знайдено в 1868 в печері Кро-Маньйон (Cro-Magnon) в департаменті Дордонь (Dordogne) у Франції. Вважається, що вони прийшли на зміну неандертальцям на Середньому Сході, в Африці, Європі й Азії близько 40 000 років тому і проіснували до 10 000 років тому. Важко вказати точний час та причину зникнення кроманьйонців. Вони мали сучасні форму кістяка і будову черепа. Відрізнялись від своїх сучасних нащадків тільки дещо більшим об'ємом мозку (приблизно на 4 %) і більш міцною будовою тіла.
Займалися полюванням на великих звірів - бізонів, мамонтів, оленів, печерного ведмедя і диких коней.
Кроманьйонці створювали наскельні малюнки, гравюри, скульптури, прикраси та музику.
Вчені припускають, що кроманьйонці вступали в контакти з неандертальцями і неодноразово пов'язують з ними причини зникнення неандертальців.
На території України кроманьйонці з'явилися близько 40 тисяч років тому.
Житло кроманьйонців, виготовлене з кісток мамонтів, що було знайдене біля Межирічі в 1965 році, експонується в Палеонтологічному музеї імені В. О. Топачевського в Києві.
[ред.] Див. також
|
|||||||||||||||||||||||
