Кропив'янкові
| Кропив'янкові | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Кропив'янка чорноголова (Sylvia atricapilla)
|
||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
|
||||||||||||
|
|
||||||||||||
|
|
||||||||||||
|
Кропив'янкові[1] або Славкові (Sylviidae) — велика родина птахів ряду Горобцеподібних. Разом з Дроздовими є найбільшою родиною ряду. Дуже близькі до родини Тимелевих (Timaliidae), через що чітке віднесення видів до тієї чи іншої родини досить ускладнене. На основі морфологічної та екологічної подібності до даної родини часто включають золотомушок; нерідко крпив'янкових об'єднують з Мухоловковими та Дроздовими у родину мухоловкових. За результатами молекулярних досліджень у останній час багато родів виводять з родини кропив'янкових до інших.
Зміст |
Морфологічні ознаки[ред.]
Довжина тіла від 7 до 28 см. Забарвлення неяскраве, з переважанням бурих, сірих, зеленувато-оливкових та рудуватих тонів, зрідка з пестринами, нижній бік тіла зазвичай світліший спини; у ряда тропічних форм забарвлення яскраве. У деяких виражений статевий диморфізм: самці забарвлені більш яскраво та контрастно, ніж самки. Відсутність строкатості у гніздовому наряді пташенят відрізняє кропив'янкових від близьких до них дроздових та мухоловкових. Тіло струнке, дещо видовжене, голова невелика. Дзьоб тонкий та гострий, іноді дещо загнутий донизу; ніздрі лише частково прикриті шкіряними «кришечками», у кутках роту у багатьох жорсткі щетинковидні пера. Ноги тонкі, з довгими пальцями, які несуть маленькі гострі кігті. Передня частина цівки вкрита декількома щитками. Оперення м'яке, рихле. Линяють двічі на рік: повністю після завершення розмноження та частково рано навесні. Крила заокругленої форми, першорядних махових пер 10, перше інколи сильно редуковане. Хвіст з 12, рідко з 10 стернових пер, сильно варіює у різних видів за формою та довжиною. Багато близьких видів ззовні практично не відрізняються між собою.
Поширення, місця існування, спосіб життя[ред.]
Поширені на усіх континентах, крім Антарктиди. Населяють ліси, зарості кущів та навколо водної рослинності на рівнинах і в горах, від тундри до пустель.
Кропив'янкові — потайні птахи з денним, присмерковим або (рідше) нічним способом життя. Багато видів мелодійно співають ( у деяких також старі самки). У видів, які ззовні дуже подібні, пісні добре відрізняються. Ряду видів властиве імітація звуків.
У позагніздовий період зустрічаються поодинці, парами або невеликими групами.
Особливості екології[ред.]
Форма гнізд та їхнє розташування сильно варіюють: від акуратних чашоподібних споруд, які розміщуються на гілках дерев і кущів або між вертикальними стеблами трави і очерету, до влаштованих на землі «наметів» з бічним входом. Забарвлення фону яєць та його рисунок дуже мінливі. У кладці 4—6 яєць; у деяких видів 2 кладки на рік. Моногами. Насиджують 11—14 днів та приблизно такий самий період вигодовують пташенят обидва партнери. Після вильоту з гнізд молодих ще декілька днів догодовують батьки.
Живляться дрібними безхребетними, рідше ягодами. Корм збирають у кронах дерев та кущів, серед трави, ловлять комах у повітрі, рідше на землі.
У помірній смузі усі види є перелітними.
Систематика[ред.]
Систематика родини значно відрізняється за різними класифікаціями. Традиційно родина включає близько 48 родів та близько 280 видів.
Роди:
- Abroscopus Baker, 1930 → Cettiidae
- Achaetops Roberts, 1922
- Очеретянка (Acrocephalus) Naumann & Naumann, 1811
- Amaurocichla Sharpe, 1892
- Amphilais Parker, 1984
- Arcanator Irwin & Clancey, 1986
- Bathmocercus Reichenow, 1895
- Bebrornis Sharpe, 1883
- Bradypterus Swainson, 1837 → Megaluridae
- Buettikoferella Stresemann, 1928
- Середземноморська очеретянка (Cettia) Bonaparte, 1834 → Cettiidae
- Chaetornis Gray, 1848
- Chamaea Gambel, 1847
- Chloropeta Smith, 1847
- Cincloramphus Gould, 1838 → Megaluridae
- Conostoma Hodgson, 1842
- Crocias Temminck, 1836
- Crossleyia Hartlaub, 1877
- Cryptosylvicola Goodman, Langrand & Whitney, 1996
- Cutia Hodgson, 1837
- Dromaeocercus Sharpe, 1877
- Dumetia Blyth, 1852
- Eremiornis North, 1900
- Eremomela Sundevall, 1850
- Graminicola Jerdon, 1863
- Graueria Hartert, 1908
- Hemitesia Chapin, 1948
- Берестянка (Hippolais) Conrad von Baldenstein, 1827
- Hylia Cassin, 1859 → Cettiidae
- Hyliota Swainson, 1837
- Illadopsis Heine, 1860
- Kenopia Gray, 1869
- Kupeornis Serle, 1949
- Leiothrix Swainson, 1832
- Кобилочка (Locustella) Kaup, 1829 → Megaluridae
- Macrosphenus Cassin, 1859
- Megalurulus Verreaux, 1869
- Megalurus Horsfield, 1821 → Megaluridae
- Melocichla Hartlaub, 1857
- Minla Hodgson, 1838
- Mystacornis Sharpe, 1870
- Neomixis Sharpe, 1881
- Nesillas Oberholser, 1899
- Newtonia Schlegel & Pollen, 1868
- Orthotomus Horsfield, 1821 → Cisticolidae
- Oxylabes Sharpe, 1870
- Panurus Koch, 1816
- Paradoxornis Gould, 1836
- Parophasma Reichenow, 1905
- Phyllolais Hartlaub, 1881
- Вівчарик (Phylloscopus) Boie, 1826
- Poliolais Alexander, 1903
- Randia Delacour & Berlioz, 1931
- Rhabdornis Reichenbach, 1853
- Scepomycter Grant & Mackworth-Praed, 1941
- Schoenicola Blyth, 1844 → Megaluridae
- Seicercus Swainson, 1837
- Sphenoeacus Strickland, 1841
- Stachyris Hodgson, 1844
- Stenostira Cabanis & Bonaparte, 1850
- Кропив'янка (Sylvia) Scopoli, 1769
- Sylvietta Lafresnaye, 1839
- Tesia Hodgson, 1837 → Cettiidae
- Thamnornis Milne-Edwards & Grandidier, 1882
- Tickellia Blyth, 1861
- Trichocichla Reichenow, 1890
- Urosphena Swinhoe, 1877
- Yuhina Hodgson, 1836
Примітки[ред.]
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список українських наукових назв птахів фауни України. — Київ—Львів: 2007. — 111 с. — ISBN 966-8734-08-4
Посилання[ред.]
- Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М.: Агропромиздат, 1991. — 311 с.
- Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М.: Наука, 1990. — 727 с.