Кросворд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сітка класичного кросворду (збережена поворотна симетрія)

'Кросворд (англ. Crossword — перетин слів) — одна з найпоширеніших у світі ігор зі словами. Існує багато періодичних видань, котрі спеціалізуються на кросвордах, їх також часто друкують у неспеціалізованих друкованих ЗМІ.'

Поява[ред.ред. код]

Кросворди стали популярними в середині 1920-х років. Є кілька версій того, де і коли вони були винайдені, можливо, прототипи сучасних кросвордів з'явилися ще в XIX столітті. На звання батьківщини кросвордів претендують Італія, Великобританія, США і ПАР.

Перший сучасний кросворд (під назвою «ворд-крос», Word-cross був створений Артуром Уїнном і опублікований у недільному номері газети «New York World» 21 грудня 1913. Перший кросворд російською мовою складено письменником В. В. Набоковим і опубліковано у додатку «Наш світ» до газети «Руль» у лютому 1925 року в Берліні. Вважається, що в СРСР вперше кросворд з'явився в журналі «Огонёк» у 1929 році.

Історія кросворду в Україні[ред.ред. код]

Радянські часи[ред.ред. код]

У радянських газетах кросворди, як і будь-які інші матеріали, неминуче повинні були мати ідеологічне виправдання. Зазвичай вважалося, що кросворд розширює кругозір читача і розвиває його ерудицію. Успішне і повне рішення кросворду, складеного з такою установкою, вимагало чималих знань (найчастіше зовсім неактуальних) та звернення до джерел у вигляді словників, енциклопедій і атласів.

Пострадянські часи[ред.ред. код]

Видання пострадянського часу були орієнтовані не на ідеологію, а на читацький попит. У центральних газетах з'явилися «фірмові» авторські кросворди, вирішення яких було швидше розвагою, ніж серйозною головоломкою.

Газетний бум кінця 1990-х виявив значний інтерес до розважальних видань, у тому числі й до інтелектуально-розважальних. З'явилися спеціалізовані «кросвордні» газети. Однак попит явно перевищував пропозицію і спровокував у 1999–2006 роках три хвилі «експансії» популярних за кордоном головоломок на український ринок.

Сканворди[ред.ред. код]

Першими були «скандинавські» кросворди, які швидко завоювали більшу популярність, ніж класичні. Але їх особливості призвели до того, що сканвордні видання ще менше, ніж кросвордні, могли претендувати на звання «інтелектуальних».

Японські головоломки[ред.ред. код]

Потім були взяті в обіг японські головоломки. «Малювання по числах», перейменоване в «японський кросворд», привернуло маси читачів до розгадування картинок, відірвавши солідну частину аудиторії кросвордних видань.

Інші[ред.ред. код]

Фасад-кросворд будинку у Львові

Потім підтягнулися інші цифрові головоломки — «судоку», «какуро», «Хосі», «футосікі» та інші. Вони не змогли обігнати за популярністю «японські кросворди», але також набрали свою аудиторію, відбираючи її в інших розважальних видань.

Сьогодення[ред.ред. код]

Класичні кросворди не змогли конкурувати з таким розмаїттям і втратили зароблений за радянських часів статус улюбленої читацької головоломки. Зараз вже важко знайти суто «класичні» кросвордні видання — частіше зустрічаються збірки з головоломок.

Загрозою всьому газетно-журнальному ринку кросвордів є поширення комп'ютерів та Інтернету. На відміну від інформаційних видань, розважальним журналам та газетам доводиться конкурувати не з блогами і стрічками новин, а з розважальними порталами і казуальними іграми. Спроби запровадити «паперові» головоломки в новий «електронний простір» робляться, але їх не можна назвати особливо успішними. Якщо японські цифрові головоломки більш-менш вдало вписуються в комп'ютерне середовище, то формат будь-якого з варіантів кросворду погано поєднується з новою ігровою парадигмою. Тому незрозуміло, чи зможуть кросворди пристосуватися до нових реалій або залишаться старомодною «головоломкою XX століття».

Різновиди кросвордів[ред.ред. код]