Кругообіг води
Кругоо́біг води́ — безперервний процес обертання води на земній кулі, що відбувається під впливом сонячної радіації і дії сили тяжіння.
Випаровування за рік з поверхні Світового океану 448 тисяч км³, з поверхні суші близько 71 тисяч км³, сума опадів — 519 тис. км³ при постійному вмісті води в атмосфері біля 13 тис. км³.
Зміст |
Поняття [ред.]
- Засновки
Три чверті поверхні земної кулі вкриті водою. Водну оболонку землі називають гідросферою. Більшу її частину становить солона вода морів і океанів, а меншу — прісна вода озер, річок, льодовиків, ґрунтові води та водяна пара.
На землі вода існує в трьох агрегатних станах: рідкому, твердому та газоподібному. Без води неможливе існування живих організмів. У будь якому організмі вода є середовищем, у якому відбуваються хімічні реакції, без яких не можуть жити живі організми. Вода є найціннішою та найнеобхіднішою речовиною для життєдіяльності живих організмів.
- Поняття
Постійний обмін вологою між гідросферою, атмосферою і земною поверхнею, що складається з процесів випаровування, перенесення водяної пари в атмосфері, її конденсації в атмосфері, випадання опадів і стоку, отримав назву кругообігу води в природі (вологообіг). Атмосферні опади частково випаровуються, частково утворюють тимчасові та постійні водотоки й водойми, частково просочується в землю і утворюють підземні води.
Види [ред.]
Розрізняють декілька видів вологообігу в природі.
- Великий, або світовий, кругообіг — водяна пара, що утворилася над поверхнею океанів, переноситься вітрами на материки, випадає там у вигляді атмосферних опадів і повертається в океан у вигляді стоку. У процесі вологообігу змінюється якість води: при випаровуванні солона морська вода перетворюється в прісну, а забруднена — очищається.
- Малий, або океанічний, кругообіг — водяна пара, що утворилася над поверхнею океану, сконденсується і випадає у вигляді опадів знову в океан.
- Внутрішньоконтинентальний кругообіг — вода, що випарувалась над поверхнею суходолу, знову випадає на суходіл у вигляді атмосферних опадів.
Зрештою, опади в процесі руху знову досягають Світового океану.
Швидкість [ред.]
| Ємність | Середній час оновлення |
|---|---|
| Океани | 3 200 років |
| Льодовики | від 20 до 100 років |
| Сезонний сніжний покрив | від 2 до 6 місяців |
| Ґрунтова кірка | від 1 до 2 місяців |
| Ґрунтові води: паводок | від 100 до 200 років |
| Ґрунтові води: заглиблені | 10 000 років |
| Озера | від 50 до 100 років |
| Річки | від 2 до 6 місяців |
| Атмосфера | 9 днів |
Швидкість перенесення різних видів води змінюється в широких межах, тому і періоди витрат, і періоди поновлення води також різні. Вони змінюються від декількох годин до декількох десятків тисячоліть. Запаси ґрунтової вологи мають приблизно річний період накопичення і витрат. Атмосферна волога, що утворюється при випаровуванні води з океанів, морів та суходолу й існує у вигляді хмар, поновлюється в середньому через вісім днів.
Води, що входять до складу живих організмів, поновлюються протягом декількох годин. Це найактивніша форма водообміну.
Період поновлення запасів води в гірських льодовиках становить близько 1 600 років, у льодовиках полярних країн значно більше — близько 9 700 років.
Повне поновлення вод Світового океану відбувається приблизно через 2 700 років.
Див. також [ред.]
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2008) |
