Крупське (Золотоніський район)
| село Крупське | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область |  Черкаська область |
| Район/міськрада | Золотоніський район |
| Рада | Крупська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 7121587001 |
| Картка на сайті ВР | Крупське |
  |
|
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1640-ві |
| Населення | 644 (на 2001 рік) |
| Площа | 2,13 км² |
| Поштовий індекс | 19760 |
| Телефонний код | +380 4737 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°42′13″ пн. ш. 32°12′49″ сх. д. / 49.70361° пн. ш. 32.21361° сх. д.Координати: 49°42′13″ пн. ш. 32°12′49″ сх. д. / 49.70361° пн. ш. 32.21361° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
111 м |
| Водойми | річка Кропивка |
| Відстань до обласного центру | 31 (фізична) км[1] |
| Відстань до районного центру | 16 км |
| Найближча залізнична станція | Пальміра |
| Відстань до залізничної станції | 8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 19760, Черкаська обл., Золотоніський р-н, с.Крупське, тел. 66-2-31 |
| Сільський голова | Черемис Григорій Григорович |
| Карта | |
  Крупське
|
|
 Крупське
|
|
Кру́пське — село в Україні, в Золотоніському районі Черкаської області, центр сільської ради. Населення — 644 чоловік (на 2001 рік).
Село розташоване в степу, на березі річки Кропивка за 16 км на північний схід від райцентру — міста Золотоноша та за 8 км від залізничної станції Пальміра. Загальна площа села — 213 га.
Зміст |
Історія [ред.]
За народними переказами назва села походить від першого поселенця на прізвище Круп. Це давнє українське поселення, навколо якого насипано 52 могили. У перших документах Крупське згадується на Боплановій карті (40-ві роки XVII століття).
Господарем земель села був поміщик Білокопитов, який мав у своєму володінні 4000 га землі.
1917 село увійшло до складу Української Народної Республіки. Спробу комуністичного перевороту здійснили терористичні загони білшовиків 16 січня 1918 року. Але населення не піддалося окупантам - ні російським, ні німецьким, які з'явилися тут разом із урядовцями Гетьмана Павла Скоропадського. На заклик Директорії УНР, селяни взяли участь у Золотоніському збройному повстанні 1918 року проти Української Держави Гетьмана Скороподаського.
1919 - чергова окупація села російськими більшовиками. Створено прокомуністичну сільську раду, першим головою якої став О. Л. Скрипник. В околицях села діяли українські повстанські загони, які до 1927 року робили владу комуністів у Крупському номінальною.
У 1930 році початкову школу було перетворено на семирічку, в якій комуністичні педагоги проводили жорстке ідеологічне зомбування.
Під час терористичної акції голодомору 1932—1933 років загинула 21 особа. Жертвою сталінського політичного терору стали 4 жителі. У довоєнні роки колгосп «Червона Зірка» досяг значних успіхів. Використовуючи підневільну працю, комуністи збирали високі врожаї зернових і технічних культур, поширювався так званий рух буряководів-п'ятисотенців.
З 19 вересня 1941 року по 22 вересня 1943 року село було зайнято німецькими військами. Близько 250 крупщан було насильно мобілізовано сталінськими загонами на німецько-радянську війну, з них 165 загинуло, 39 нагородили бойовими орденами та медалями із комуністичною символікою.
У післявоєнну п'ятирічку повернулося колгоспне рабство. За безцінь комуністична влада примушувала відбудувати колективне господарство. Колгосп ім. Крупської мав 2269 га землі, в тому числі 2169 га орної. Основним напрямом виробництва було вирощування зернових культур і тваринництво, допоміжний — буряківництво і технічні культури (коноплі, м'ята). Допоміжні підприємства — млин, лісопильня і ремонтні майстерні.
Станом на 1972 рік в селі мешкало 944 чоловіка, працювали восьмирічна школа, клуб на 150 місць, бібліотека з фондом 7,7 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячі ясла і садок, швейна і взуттєва майстерні, магазин. Посилився масовий відтік населення села до міст, де більшість вихідців ставала соціальним люмпеном.
1991 року село проголосувало за відновлення державної самостійності України. Закінчилася епоха окупацій.
Сучасність [ред.]
На території села розташовано два ставки з водним дзеркалом 75 га, новий Будинок культури на 450 місць, магазини, водопровід, критий тік, фельдшерсько-акушерський пункт з квартирою для медичних працівників, навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-III ступенів», дошкільна установа на 150 місць. Для селян збудовано лазню-сауну, для спеціалістів — житлові будинки.
Діє ПП «Крупське», що займається вирощуванням зернових культур (директор Володимир Барвет).
Джерела [ред.]
Посилання [ред.]
- ↑ maps.vlasenko.net(рос.)
Література [ред.]
- Історія міст і сіл Української РСР. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР.
Ресурси інтернету [ред.]
|
||||||||
