Крупське (Золотоніський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Крупське
Країна Україна Україна
Область Черкаська область Черкаська область
Район/міськрада Золотоніський район
Рада Крупська сільська рада
Код КОАТУУ 7121587001
Картка на сайті ВР Крупське 
Locator Dot2.gif
Розташування села Крупське
Основні дані
Перша згадка 1640-ві
Населення 644 (на 2001 рік)
Площа 2,13 км²
Поштовий індекс 19760
Телефонний код +380 4737
Географічні дані
Географічні координати 49°42′13″ пн. ш. 32°12′49″ сх. д. / 49.70361° пн. ш. 32.21361° сх. д. / 49.70361; 32.21361Координати: 49°42′13″ пн. ш. 32°12′49″ сх. д. / 49.70361° пн. ш. 32.21361° сх. д. / 49.70361; 32.21361
Середня висота
над рівнем моря
111 м
Водойми річка Кропивка
Відстань до обласного центру 31 (фізична) км[1]
Відстань до районного центру 16 км
Найближча залізнична станція Пальміра
Відстань до залізничної станції 8 км
Місцева влада
Адреса ради 19760, Черкаська обл., Золотоніський р-н, с.Крупське, тел. 66-2-31
Сільський голова Черемис Григорій Григорович
Карта
Крупське (Україна)
Крупське
Крупське
Крупське (Черкаська область)
Крупське
Крупське

Кру́пськесело в Україні, в Золотоніському районі Черкаської області, центр сільської ради. Населення — 644 чоловік (на 2001 рік).

Село розташоване в степу, на березі річки Кропивка за 16 км на північний схід від райцентру — міста Золотоноша та за 8 км від залізничної станції Пальміра. Загальна площа села — 213 га.

Історія[ред.ред. код]

За народними переказами назва села походить від першого поселенця на прізвище Круп. Це давнє українське поселення, навколо якого насипано 52 могили. У перших документах Крупське згадується на Боплановій карті (40-ві роки XVII століття).

Господарем земель села був поміщик Білокопитов, який мав у своєму володінні 4000 га землі.

1917 село увійшло до складу Української Народної Республіки. Спробу комуністичного перевороту здійснили терористичні загони більшовиків 16 січня 1918 року. Але населення не піддалося окупантам - ні російським, ні німецьким, які з'явилися тут разом із урядовцями Гетьмана Павла Скоропадського. На заклик Директорії УНР, селяни взяли участь у Золотоніському збройному повстанні 1918 року проти Української Держави Гетьмана Скороподаського.

1919  - чергова окупація села російськими більшовиками. Створено прокомуністичну сільську раду, першим головою якої став О. Л. Скрипник. В околицях села діяли українські повстанські загони, які до 1927 року робили владу комуністів у Крупському номінальною.

У 1930 році початкову школу було перетворено на семирічку, в якій комуністичні педагоги проводили жорстке ідеологічне зомбування.

Під час терористичної акції голодомору 19321933 років загинула 21 особа. Жертвою сталінського політичного терору стали 4 жителі. У довоєнні роки колгосп «Червона Зірка» досяг значних успіхів. Використовуючи підневільну працю, комуністи збирали високі врожаї зернових і технічних культур, поширювався так званий рух буряководів-п'ятисотенців.

З 19 вересня 1941 року по 22 вересня 1943 року село було зайнято німецькими військами. Близько 250 крупщан було насильно мобілізовано сталінськими загонами на німецько-радянську війну, з них 165 загинуло, 39 нагородили бойовими орденами та медалями із комуністичною символікою.

У післявоєнну п'ятирічку повернулося колгоспне рабство. За безцінь комуністична влада примушувала відбудувати колективне господарство. Колгосп ім. Крупської мав 2269 га землі, в тому числі 2169 га орної. Основним напрямом виробництва було вирощування зернових культур і тваринництво, допоміжний — буряківництво і технічні культури (коноплі, м'ята). Допоміжні підприємства — млин, лісопильня і ремонтні майстерні.

Станом на 1972 рік в селі мешкало 944 чоловіка, працювали восьмирічна школа, клуб на 150 місць, бібліотека з фондом 7,7 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячі ясла і садок, швейна і взуттєва майстерні, магазин. Посилився масовий відтік населення села до міст, де більшість вихідців ставала соціальним люмпеном.

1991 року село проголосувало за відновлення державної самостійності України. Закінчилася епоха окупацій.

Сучасність[ред.ред. код]

На території села розташовано два ставки з водним дзеркалом 75 га, новий Будинок культури на 450 місць, магазини, водопровід, критий тік, фельдшерсько-акушерський пункт з квартирою для медичних працівників, навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-III ступенів», дошкільна установа на 150 місць. Для селян збудовано лазню-сауну, для спеціалістів — житлові будинки.

Діє ПП «Крупське», що займається вирощуванням зернових культур (директор Володимир Барвет).

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]