Крушинка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Крушинка
Країна Україна Україна
Область Київська область Київська область
Район/міськрада Flag Wasilkowski Raion.JPG Васильківський район
Рада Крушинська сільська рада
Код КОАТУУ 3221484001
Locator Dot2.gif
Розташування села Крушинка
Основні дані
Засноване 1600
Населення 347
Територія 2,16 км²
Густота населення 160,65 осіб/км²
Поштовий індекс 08635
Телефонний код +380 4571
Географічні дані
Географічні координати 50°14′01″ пн. ш. 30°21′49″ сх. д. / 50.23361° пн. ш. 30.36361° сх. д. / 50.23361; 30.36361Координати: 50°14′01″ пн. ш. 30°21′49″ сх. д. / 50.23361° пн. ш. 30.36361° сх. д. / 50.23361; 30.36361
Відстань до обласного центру 25 км
Відстань до районного центру 5 км
Найближча залізнична станція Глеваха
Відстань до залізничної станції 4 км
Місцева влада
Адреса ради 08635, Київська обл., Васильківський р-н, с. Крушинка, вул. Київська 5, тел. 4-32-42
Сільський голова Боброніцький Василь Петрович
Карта
Крушинка (Україна)
Крушинка
Крушинка
Крушинка (Київська область)
Крушинка
Крушинка

Круши́нка — село у Васильківському районі Київської області. Населення — 347 жителів.

Назва[ред.ред. код]

Назва походить від такої легенди: Колись тут проходили християнські проповідники. Вони зайшли в село відпочити. Їм подали чай із крушиною. З тих пір село називається Крушинкою.

Розташування[ред.ред. код]

Село розташоване на півночі Васильківського району, за 1.5 кілометри на північ від передмістя Василькова. Фізична відстань до Києва — 11 км[1].

Сусідні населені пункти:

Rose des vents Глеваха Зелений Бір Rose des vents
Западинка (передмістя Василькова) N Рославичі
W    Крушинка    E
S
Борисів Залізне, Дерев'янки Мала Бугаївка, Велика Бугаївка

Історія[ред.ред. код]

Відома, як мінімум, з XVI століття. Через село проходила Білоцерківська дорога, яку часто використовували купці.
У другій половині XIX ст. село – у складі Великобугаївської волості Київського повіту Київської губернії Російської імперії. В селі було 75 дворів з 724 мешканцями, православна церква, постоялий будинок.[2] На початку XX століття село перебувало у складі Глеваської волості. Вже було 189 обійсть, мешкало 933 селян (у т.ч. – 468 чол., 465 жінок). Основним заняттям населення було землеробство (за трипільною системою), частина їздила на заробітки до Києва, працювала на найближчій залізничній станції Боярка та поштово-телеграфній станції у Бугаївці. Землі у власності перебувало 1061 десятин, у т.ч. – 33 десятини належало церкві. Діяли православна церква, церковно-парафіяльна школа, кузня, крамниця, фельдшерський пункт, 12 вітряків.[3]

Церква, згадана вище — це дерев'яна Миколаївська церква, збудована 1779 року. У 1929 році в селі був організований колгосп імені Чубаря.[4] У 1938 році колгосп був перейменований на колгосп імені Тельмана.

У роки Другої Світової війни село зазнало німецької та радянської окупацій. Селян примусово вивозили на роботи до Німеччини. Хоча, за словами односельчан, там умови праці інколи були навіть кращими, ніж в Радянському Союзі.

У 1975 році колгосп став називатися "Жовтневий".

Біля села були козацькі кургани XVI століття. Хоча їх і було до 200 одиниць, через активне розорювання полів залишилося тільки кілька.

Географія[ред.ред. код]

Селом протікає річка Крушинка. Біля села Мала Бугаївка вона впадає у річку Бугаївка, а далі в Стугну і в Дніпро.

Клімат[ред.ред. код]

Природа[ред.ред. код]

Село оточене дуже мальовничою природою, навіть асфальтований шлях до села із кремезними тополями, які було посаджено школярами у 60-ті роки минулого сторіччя.

Також біля села є сади, ставки та ліси — хвойні та різноманітні широколистяні. З кінця 90-х років минулого століття в лісах з'явилися лисиці та білки.

Мальовничий шлях до села від траси Васильків-Київ (влітку 2008).

Сади[ред.ред. код]

Біля села розташовані колишні колгоспні сади. Сади займають значну площу. Яблук було стільки багато у врожайні роки, що доводилося у середині 90-тих навіть шляхом телевізійної реклами запрошувати на збирання яблук. Хоча останніми роками (з кінця 90-их років) сад занедбано і тільки кілька фермерів, кожен по кілька кварталів взялися продовжувати вирощувати яблука. У цьому, 2008 році із однієї яблуні було до 11 мішків (по 30-40 кг) яблук.

Також є сливові та абрикосові посадки та груші. По периметру яблучних кварталів місцями ростуть горіхи.

У 2013 році був феноменальний урожай яблук, практично у всіх кварталах. Феноменальний, бо до цього у всіх закинутих кварталах вже кілька років не було яблук — яблуні виродилися.

Ставки[ред.ред. код]

Ставок Рябенкове влітку 2008.

Село має кілька ставків — Оленівка, Рябенкове та Дачне. На Дачному ставку водяться навіть черепахи та раки.

На Оленівці також колись траплялися раки.

Із Рябенкового витікає струмок, який зливається із таким же дамбовим струмком із Оленівки і тече аж за село, за дачі. Водяться жаби та мілка риба — піскарі, карасики. На Бусловці (район села) трапляються також і ондатри.

Іноді у воді плавають невеликі вужі.

Вулиці та планування села[ред.ред. код]

  • Київська — одна з найбільших (центральна) вулиць (від початку села при в'їзді із сторони станції Глеваха);
  • 40 років Перемоги — теж одна з найбільших (від рівчака до Колгоспної). Історична назва — Усова Гора;
  • Річна (біля кладовища);
  • Колгоспна (район колишнього колгоспу);
  • Лісова (йде на "Дачі");
  • Яблунева (біля ставка Рябенкове);
  • Слов’янська (від Яблуневої до Шкільної);
  • Шкільна (в центрі, починається від школи);
  • Вишнева (від Шкільної до Вишневого провулку);
  • Весняна (на початку села; там знаходяться нові котеджі);
  • Будівельників (нова вулиця від Лісової);
  • Спортивна (нова вулиця від Лісової);
  • Соснова (нова вулиця від Лісового провулка);
  • Провулок Лісовий (від вулиці Лісової до Соснової);
  • Провулок Фабричний (від Київської в сторону с. Зелений Бір, колишня «Фабрика»);
  • Провулок Польовий (від 40 років Перемоги до саду);
  • Провулок Вишневий (від Київської в сторону ставка Рябенкове).

Історичні райони[ред.ред. код]

Історичний район Усова Гора (вулиця 40 років Перемоги, 2013)

Здавна село поділося на кілька історичних районів:

  • Усова Гора;
  • Удодівщина;
  • Колгосп;
  • Бусловка;
  • Дачі.

Котеджні містечка[ред.ред. код]

З початку 2000-их біля села почали зводити котеджні містечка. Практично всі поля біля села вже викуплено і на них, практично на всіх, вже зростають новенькі будинки.

Одне з них (ще в процесі будівництва) — Котеджне містечко «KRUSHINKA VILLAGE» (http://krushinka.com.ua/). За генпланом має бути збудовано 120 котеджів. Загальна територія жилого масиву — 19,23 га. Площа забудови — 15,60 га.

У центрі містечка будуть:

  • ЖЕК (електрик, сантехнік);
  • спортивний майданчик, волейбольний майданчик, тенісні корти;
  • Міні-Маркет;
  • Кафе-Бар;
  • дитячий майданчик;
  • дитячий садок на 50 місць.

На 2013 рік будівництво значно сповільнилося.

Ще є котеджне містечко "Крушинський сад"[5] та Грінтаун.

Грінтаун вже практично здане в експлуатацію.[6] Розташоване на березі ставка Рябенкове. Має магазин, баню, сауну та спортивні майданчики. У планах спорудження каплички та дитсадка.

Економіка[ред.ред. код]

Завод «Кулиничі», 2013.

За періоду СРСР існував колгосп, що вирощував зернові, а також яблука в колгоспних садах. Також були ферми, на яких утримували значне поголів'я корів. З приходом Незалежності України, колгосп досить швидко розвалився. На жаль, фермерство практично не прижилося у селі, за поодинокими винятками. Сад прийшов в занепад. Землю почали розкрадати. Колишні колгоспні склади, що були у досить гарному стані, почали здавати під склади фірмам і кооперативам. З часом (десь із середини 2000-х) тут стали постійними орендарями приміщення меблева фірма і ще кілька фірм.

Завод «Кулиничі»[ред.ред. код]

Магазин заводу «Кулиничі», 2013.

На колишньому полі був збудований і зданий в 2012 році в експлуатацію хлібозавод «Кулиничі». На відкритті цього українсько-словенського спільного підприємства «Київський областний хлібопекарний комплекс» був присутній президент України Віктор Янукович,[7] Олександ Попов[8] та інші високопосадовці.[9]

Напроти заводу було відкрито фірмовий магазин «Кулиничі», де завжди можна купити різноманітну свіжу і смачну здобу,[10] та інші хлібопродукти. Також заводом було встановлено нову автобусну зупинку. А біля перетину доріг Крушинка-станція Глеваха та Київ-Васильків встановлено світлофор.

В 2013 році на заводі побував і прем'єр-міністр Микола Азаров.[11][11]

Транспорт[ред.ред. код]

Нова зупинка біля заводу «Кулиничі», 2013.

До села від міста Василькова — 6 км, від залізничного зупинного пункту Глеваха — 5 км, від траси Київ-Васильків — 4 км, від села Зелений Бір — 2 км.

За цим маршрутом курсує маршрутка. Вартість проїзду від 2 гривень (від села до траси) до 5 гривень до Василькова. Рух починається у 5.40, закінчується о 20-00. За день близько 10 рейсів (дані на 2012 рік).

Архітектура[ред.ред. код]

Раніше, як і повсюди в Україні, хати були під стріхою. На кінець 80-тих у селі ще було кілька таких хат. Остання така ще пережила 2000-чні.

З приходом Незалежності України активізувалося будівництво. В основному дач. Із середини 2000-х активно будувалися котеджі. Деяка частина встигла продатися, а частина (близько третини) залишилася недобудованою.

Сільрада[ред.ред. код]

Сільрада, центр села Крушинка, 17 травня 2013 року.

Знаходиться у центрі села, на вулиці Київській. Збудована наприкінці 90-их.

Магазини[ред.ред. код]

Ще із радянських часів у селі був Продмаг. Він і тепер працює, щоправда із оновленим, практично київським асортиментом. Розташований у центрі села, по вулиці Київській біля Сільради.

Ще один магазин, у народі просто генделик, біля так званого рівчака. І третій магазин (відкрито в 2008 році) знаходиться за селом.

Релігія[ред.ред. код]

Переважна більшість села — православні, прихожани Української православної церкви (Московського патріархату).

Церква[ред.ред. код]

Храм Воздвиження Чесного Хреста Господнього, центр села Крушинка, 2013.

У 1779 році була збудована дерев'яна Миколаївська церква. У період Радянської окупації, у 70-ті її було розвалено. На частині фундаменту зруйнованої церкви було збудовано школу.

Потім у 90-ті роки XX ст. було знову збудовано церкву, Храм Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Від школи залишився фундамент. Так історія повторюється.

12 грудня 2010 року, Блаженніший Митрополит Володимир, Предстоятель Української Православної Церкви, освятив храм[12][13][14]. Поруч з храмом побудована дзвіниця.[15]

Настоятель храму — ієрей Олександр Гайдай.[16]

Освіта[ред.ред. код]

Школа[ред.ред. код]

Школу було збудовано ще за радянських часів. У 90-ті вона практично зруйнувалася. У зв'язку з чим крушинських дітей перевели до нової школи в сусіднє село Зелений Бір.

Медпункт[ред.ред. код]

За радянських часів був медпункт з черговим лікарем. Але вже кілька років як приміщення в аварійному стані.

Культура[ред.ред. код]

Клуб[ред.ред. код]

У радянські часи в селі був клуб. Прямо у центрі села. Біля клубу була афіша, де анонсувалися події у клубі — кіно тощо. Після перебудови клуб занепав, а згодом розвалився.

Бібліотека[ред.ред. код]

Недалеко від школи у 80-ті роки було збудовано бібліотеку. Працювала бібліотека до середини 90-их. Далі її окультурили «по-західному» — почали показувати бойовики на відеомагнітофоні. Один фільм — 1 карбованець, що для того часу були великі гроші. З часом бібліотеку взяли в аренду місцеві жителі і зробили там шинок. Кілька разів мінялися хазяїни. А крім того біля нього були п'яні бійки. Зрештою, із середини 2000-их, приміщення пустує.

Пам'ятник Невідомому Солдату[ред.ред. код]

Пам'ятник полеглим у війні, центр села, 2013.
Пам'ятник Невідомому солдату, центр села, 2013.

Біля сільради (якраз перед тим місцем, де раніше була школа) меморіал односельчанам, що загинули у Другій Світовій війні. Два пам'ятні знаки — Срібний Солдат та великий ромбічний постамент із прізвищами крушинців, що віддали своє життя у Другій Світовій війні.

Сучасний стан[ред.ред. код]

Дитмайданчик у центрі села Крушинка, 2013.

З обранням нового голови — Боброніцького Василя Петровича, ситуація почала покращуватися. Так, в центрі села знову вночі з'явилося освітлення вулиць. Було відремонтовано на початку 2012 року частину дороги (біля так званого ровчака). У 2011 році вперше за останні роки крушинківці мали змогу зібратися на свято. Свято села. Із гуляннями, забавами, частуваннями та змаганнями серед молоді. Наступного року свято відбулося 15 вересня. [17]

У 2013 році продовжився плановий ремонт дороги — від ровчака до центру села. Також у центрі села було відкрито дитячий майданчик з гойдалкою та іншими дитячими спорудами.

Галерея[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

Народились[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. село Крушинка — Геопортал адміністративно-територіального устрою України
  2. (рос. дореф.) Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя. СанктПетербургъ. 1885. — V + 349 с.
  3. Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета — Кіевъ, 1900. — С. 123–124(рос.)
  4. http://aviatory.ucoz.com/index/istorija_sela_krushinka/0-40 Село Крушинка
  5. http://www.krushinskiysad.com.ua/kottedzhnyi-gorodok/ Коттеджный городок "Крушинский сад"
  6. http://green-town.com.ua/news/76-kottedjniy-gorodok-green-town-news Коттеджный городок Green Town продолжает строится
  7. Янукович открыл хлебопекарный комплекс
  8. Александр Попов отвечает на вопросы журналистов на территории хлебокомбината в селе Крушинка
  9. Александр Попов, Николай Азаров и Анатолий Присяжнюк
  10. Хлебобулочные изделия и пирожные на прилавке магазина ТМ «Кулиничи» в селе Крушинка
  11. а б 2 липня Микола Азаров відвідає Київський обласний хлібопекарський комплекс
  12. http://vera.at.ua/index/krushinka/0-35 Владика подарував собору ікону Божої Матері «Умиління».
  13. 13.12.2010. КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ. Предстоятель УПЦ освятив храм у селі Крушинка.
  14. Освячення Предстоятелем храму в с. Крушинка
  15. КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ. Предстоятель Української Православної Церкви освятив Хрестовоздвиженський храм у с.Крушинка.
  16. http://vera.at.ua/index/krushinka/0-35 Васильковское Благочиние Киевская Епархия
  17. http://crystal.in.ua/news/vasilkov/184-krushinka-vdsvyatkuvala-den-sela.html Крушинка відсвяткувала День села.
  18. http://www.misto.vn.ua/ua/archive/2010-10-06/days/2350 Мельник, А. Перший музей вчителя відкрили у Вінниці // Місто. – 2010. – 6 жовтня.

Джерела[ред.ред. код]

  • Облікова картка на офіційному веб-сайті Верховної Ради України
  • село Крушинка (сайт Української конфедерації журналістів).
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКА ДОРОГА
  • (рос. дореф.) Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя. СанктПетербургъ. 1885. — V + 349 с.
  • Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи. — К.: Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета, 1900. — 1985 с.