Крячок рябодзьобий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Крячок рябодзьобий
Номінативний підвид
Номінативний підвид
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Euraryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Мартинові (Laridae)
Підродина: Крячкові (Sterninae)
Рід: Рябодзьобий крячок (Thalasseus )
Вид: Крячок рябодзьобий
Біноміальна назва
Thalasseus sandvicensis
(Latham, 1787)
Поширення: жовтий - гніздовий, перелітний; зелений - зустрічається круглорічно; помаранчевий - взимку
Поширення: жовтий - гніздовий, перелітний; зелений - зустрічається круглорічно; помаранчевий - взимку
Синоніми
Sterna sandvicensis
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category: Thalasseus sandvicensis
ITIS logo.jpg ITIS: 176932
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 144242
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 126723
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Thalasseus sandvicensis

Крячок рябодзьобий (Thalasseus sandvicensis) — вид птахів родини Мартинових (Laridae). В Україні гніздовий, перелітний вид.

Морфологічні ознаки[ред.ред. код]

Sandwich Tern perched.jpg

Крячок відносно великих розмірів. Маса тіла 180–210 г, довжина тіла 36-41 см, розмах крил 98-105 см. У дорослого птаха в шлюбному вбранні верхня частина голови, де на потилиці знаходиться «чуб», чорна; спина, поперек, надхвістя і вся площина верху крил сірі; решта оперення біла; хвіст вилоподібний; дзьоб чорний, на кінці жовтий; ноги чорні; у позашлюбному оперенні лоб і передня частина тім'я білі. Молодий птах подібний до позашлюбного дорослого, але забарвлення спини і верхніх покривних пер на крилах строкате; дзьоб нерідко цілком чорний.

Дорослий рябодзьобий крячок від дорослого чорнодзьобого крячка відрізняється довшим двоколірним дзьобом і вилоподібним білим хвостом, молодий від молодого чорнодзьобого крячка — довшим дзьобом, темним верхом голови і темнішою строкатістю на спині і плечах.[1]

Поширення[ред.ред. код]

Суцільного ареалу крячок рябодзьобий не утворює, скрізь гніздиться спорадично, окремими колоніями. Гніздиться на європейському узбережжі Північного, Балтійського, Середземного, Чорного, Каспійського морів та Атлантики. В Центральній Європі рябодзьобий крячок перебуває з березня по вересень. Взимку зустрічається широко на узбережжях від Південної Європи до Південної Африки.

В Україні поширений в Причорномор'ї та Приазов'ї.[1]

Чисельність[ред.ред. код]

Чисельність в Європі оцінена в 82—130 тис. пар. Дві найбільші колонії розташовані на островах біля узбережжя Північного моря. Відмічене слабке скорочення чисельності. В Україні гніздиться 5—40 тис. пар. У межах Європи зимує понад 3200 особин[2].

В окремих колоніях характерне різке коливання чисельності, навіть до повного їх зникнення в окремі роки. Це пов'язано, ймовірно, як з перерозподілом особин між колоніями, так і з не гніздуванням окремих птахів.

Гніздування[ред.ред. код]

Статевої зрілості досягає у віці 3-4 років. Рябодзьобий крячок віддає перевагу гніздуванню не невеликих відкритих островах, утворюючи великі колонії. Колонії можуть нараховувати декілька тисяч пар, причому гніздяться ці птахи з дуже великою щільністю — на 1 квадратному метрі може розміщуватися до 10 гнізд. Моногами. Період гніздування з травня по липень. Гніздо являє собою невелику ямку діаметром близько 20 см, зроблену в піску. Самець і самка насиджують кладку з 1—2, рідше з 3 яєць протягом близько 24 діб. Розміри яєць в Західній Європі становлять 44—59х33—40 , в середньому 51×36 мм. Пташенята залишають гніздо через 2—5 днів, після чого тримаються групами — так званими «яслами». Проте самостійними стають через 4-5 тижнів. Але і після цього батьки їм інколи приносять корм.[3]

Живлення[ред.ред. код]

Рябодзьобий крячок — майже абсолютний іхтіофаг. Зрідка може поїдати дрібних ракоподібних (креветок) та дуже рідко — знесених у воду комах. Спектр живлення залежить від наявних у тому чи іншому місці видів риб. У Чорноморському заповіднику це головним чином бички, на Азовському морі — атерина, рідше тюлька.[3]

Загрози[ред.ред. код]

Потомство рябодзьобого крячка нерідко знищують інші види мартинів (сріблясті, жовтоногі, звичайні), воронові птахи. Значна кількість гнізд і пташенят гине в результаті штормів та затоплення від нагінних вітрів.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — ISBN 966-7710-22-X.
  2. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
  3. а б Птицы СССР. Чайковые / В.Д. Ильичев, В.А. Зубакин. — М: Наука, 1988.

Література[ред.ред. код]

  • Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К.: АН УРСР, 1957.