Кріовулканізм
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Знімок Тритона з космічного апарата Вояджер-2 (1989 рік). Темні плями - сліди виверження кріовулканів.
Кріовулкані́зм — вид вулканізму на деяких планетах та інших небесних тілах в умовах вкрай низьких температур довкілля. Замість розплавлених скельних порід кріовулкани вивергають воду, аміак, сполуки метану як у рідкому, так і в газоподібному стані.
Вперше кріовулканізм було виявлено на супутнику Нептуна Тритоні під час прольоту Вояджера-2. Поблизу південної полярної шапки супутника було помічено кілька темних плям. Як з'ясувалося це були газові струмені, що вириваються з жерл кріовулканів. На висоті близько 8 км вони згинаються і витягуються у довгі шлейфи (до 150 км).
Подібні явища було виявлено на Марсі[1], супутнику Сатурна Титані[2].
Посилання [ред.]
- ↑ «На Марсе нашли ледяные гейзеры». Русская служба Би-би-си.(рос.)
- ↑ «На Титане обнаружен углеводородный вулкан». 9.06.2005.(рос.)
| Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
