Кріоліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кріоліт, Гренландія.
Кріолітова копальня Івігтут, Гренландія, 1940
Кріолітова структура.

Кріоліт (рос. криолит, англ. cryolite; нім. Eisstein, Kryolith m – мінерал класу галогенідів, флуоридів.

Загальний опис[ред.ред. код]

Алюмофлуорид натрію острівної будови Na3[AIF6].

Теоретично містить 12,8% Al, 32,9% Na і 54,3% F.

Домішки: Si, Fe, Mg, K, Sr, Th.

Сингонія моноклінна.

Густина 2,95-3,01.

Твердість 2,5-3,5.

Крихкий.

Спайність відсутня.

Колір безбарвний, білий, сіруватий, жовтуватий, брудно-бурий майже до чорного, рідко рожевуватий або блідо-зеленуватий. Характерна фото- і рентгенолюмінесценція.

Блиск від скляного до жирного.

Спостерігається блакитна іризація.

Риса біла.

Злом нерівний.

Кріоліт — поширений типовий акцесорний мінерал метасоматично змінених лужних гранітів і полевошпатових альбітрибекітових метасоматитів, що містять рідкіснометальні (тантало-ніобієве, цирконієве, рідкіснометальне) зруденіння.

Велике родовище кріоліту - Івігтут. В Україні є на Волині. Застосовується в алюмінієвій, паперовій та гумовій промисловості.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]