Кріоніка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Cryo surgery.jpg

Кріо́ніка (від грец. κρύος — холод, мороз) — наука, що вивчає збереження людей,ембріонів або тварин при низьких температурах (як правило при температурі кипіння рідкого азоту −196°С) до настання біологічної смерті. За думкою вчених, попереднє насичення тіла пацієнта (або тільки його мозку/голови — у випадку нейрозбереження) кріопротектором і швидке його охолодження з наступним його збереженням при низьких температурах є достатніми умовами, що відкривають можливість для технологій майбутнього до повного відновлення особистості пацієнта і радикальної реконструкції його тіла. Небезпідставні надії кріонистів на майбутні технології поширюються не тільки на можливість реанімації кріонічних пацієнтів, але й повернення їм молодості, можливості народжувати, наділення їх безсмертям, що поріднює кріоніку з філософською течією трансгуманізмом.

Предметний і об'єктивний спосіб розгляду життєдіяльності, є характерним для кріоніки-науки, та відрізняє її від інших способів пізнання, таких як буденне, мистецьке, релігійне та філософське пізнання світу.

Сучасна кріоніка базується на науковому методі, тобто окремих способах побудови нових знань:

  1. Спостереження фактів і вимірювання, кількісний або якісний опис спостережень. В таких описах за необхідністю використовуються різні абстракції.
  2. Аналіз результатів спостереження — їхня систематизація, вичленення значимого і другорядного.
  3. Узагальнення (синтез) і формулювання гіпотез, теорій.
  4. Прогноз: формулювання наслідків із запропонованої гіпотези або прийнятої теорії за допомогою дедукції, індукції або інших логічних методів.
  5. Перевірка прогнозованих наслідків за допомогою експерименту (за термінологією Карла Поппера — критичного експерименту). Вже отримані результати з розморожування ембріонів та окремих внутрішніх органів (серця, великих судин, нирок).

Посилання[ред.ред. код]