Крішна
 |
|
Дхарма · Артха · Кама |
|
Веди · Упанішади |
|
Близькі теми
Космологія |
Крішна — (kṛṣṇa?- IAST, санскр. कृष्ण), можливі значення - «красень»,, «темний», «темно-синій» — одна з іпостасей Бога в індуїзмі i є аватарою Вішну, син Васудеви і Девакі — найвищий Бог.
Це надзвичайно популярна інкарнація Вішну. Культ Крішни настільки популярний, що його прихильники дивляться на нього не тільки як на просте втілення Вішну, але як на самого Всевишнього Господа. Породжений Васудевою і Девакі, він був принесений у житло Яшоди його батьком, щоб уникнути захоплення Крішни шуряком Васудеви (двоюрідним братом Девакі), царем Камсою (називний відмінок - Камса), якому було передвіщено, що восьма по рахунку дитина Девакі стане причиною його (Камси) смерті.
Усередині індуїзму поклоніння Крішні є частиною монотеїстичної традиції вайшнавізму, до якої належить більшість індуїстів.[1]В одних течіях вайшнавізму, Крішну шанують як найповнішу аватару Найвищого Бога Вішну, а в інших, що є частиною крішнаїзму, йому поклоняються як початкової іпостасі Бога, джерела світобудови й усіх аватар.[2]
У літературі індуїзму, Крішну описують як Бога, що зійшов на землю з духовного світу, щоб відновити Дгарму і виявити свої духовні ігри.[3]Крішна з'являється в різних образах: чарівного й грайливого Бога-дитини, хлопчика-пастуха корів, ідеального коханого, божественного героя-воїна і Верховної Особи Бога.[4][5][6] Життя, діяння й учення Кришни описують у таких священних писаннях індуїзму, як пурани Шрімад Бгаґаватам «Бгаґавата-пурана» і «Вішну-Пурана», «Харівамша» і «Махабхарата». В індуїстському мистецтві Кришну часто зображують як хлопчика-пастуха, що грає на флейті в компанії своєї коханої пастушка Радгі та інших ґопі, або як молодого воїна-принца, що дає філософські настанови в «Бгаґавад-гіті»[7] - одному з найшанованіших і цінних духовно-філософських текстів не тільки індуїзму, але й світової релігійно-філософської традиції.
У середній Індії Крішна — великий символ багатьох чеснот. Він найбільший державний діяч, воїн і герой, великий філософ і вчитель. Він великий тлумач «Божественної Пісні», Бгаґавад-Ґіти.
У традиції індуїзму узвичаєно вважати, що Крішна втілився на землі в кінці IV тисячоліття до н. е.[8][9]Ґрунтуючись на деталях, згаданих у священних текстах індуїзму і зроблених згідно з ними астрономічних та астрологічних розрахунках, точні дати явлення та відходу Крішни були визначені як 18 або 21 липня 3228 року до н. е. - 18 лютого 3102 року до н. е. Вважається, що в день відходу Кришни почалася Калі-юґа - епоха релігійного і морального занепаду.
Найраніші свідоцтва існування поклоніння Крішні в одній з його форм (Васудеви, Бала-Кришні або Ґопали) відносяться до V століття - V до н.е. - IV століття до н.е.[10][11][12]До IX століття рух Крішна-бгакті широко поширився в Південній Індії. В Північній Індії до XII століття сформувалися різні традиції крішнаізма і з'явилося регіональне поклоніння таким формам Кришни, як Джаґаннатга в Оріссі, Вітгоба в Махараштрі і Шрі Натгіджі в Раджастані.[13] Крішна-бгакті не є тільки індуїстською традицією, її елементи містяться ще й у джайнізмі, буддизмі й вірі Бахаі.[14]
Зміст |
Іконографія [ред.]
Кришну зазвичай зображують як чорного або темношкірого юнака, особливо це характерно для мурті Крішни в індуських храмах. В образотворчому мистецтві, Крішна часто постає як хлопчик або юнак у Вріндавані з шкірою синього або темно-синього кольору. Він одягнений в дготі жовтого кольору і, граючи на флейті, стоїть в характерній йому розслабленій позі зі схрещеними ногами, на шиї у нього гірлянда з квітів. Практично завжди Крішна зображається в оточенні корів, телят та дівчат-пастушок ґопі.
Крішна часто також зображується в момент, коли він дає настанови Арджуні в «Бгаґавад-Ґіті» на полі битви Курукшетра. У цих випадках, Крішна постає як юнак з типовими божественними рисами, характерними для індійського релігійного мистецтва. Крішну можна побачити з чакрою - одним з атрибутів Вішну - або з безліччю голів і рук, що являє свою вселенську форму Арджуні.
У храмових мурті, Крішна зображується стоячі в розслабленій позі в оточенні своїх супутників - свого брата Баларами (також відомого як Балабгадра), сестри Субгадри або з основними своїми дружинами-царицями Рукміні і Сатьябгамою. Часто Крішна зображується разом зі своєю возлюбленною ґопі Радгою як Радга-Крішна - образ, характерний для ряду традицій в індуїзмі. Наприклад маніпурські вайшнави ніколи не поклоняються одному Крішні, а завжди тільки Радга-Крішні.[15]Ця форма поклоніння також є відмінною рисою Ґаудія-вайшнавізма, рудра-сампрадаї[16]і німбарка-сампрадаї.[17][18]
Загальне [ред.]
Крішна повинен бути одягнений у червоне вбрання і мати дорогі прикраси. Він носить киріта-мукута. У кольорових зображеннях колір шкіри Крішни темно-синій .
Руки [ред.]
Має дві руки. Права рука тримає скривлений ціпок, у той час як ліва піднята і зігнута в лікті. Він може нести в цій руці мушлю.
Супутники [ред.]
Рукміні праворуч від Крішни. Вона має декоративну зачіску, прикрашену квітами. Несе квітку лотоса в лівій руці, у той час як права вільно звисає. Вона перша дружина Крішни. Сатьябгама (Satyabhama), інша дружина Крішни, з'являється праворуч від нього. Носить декоративну зачіску. Вона тримає квітку в правій руці, у той час як ліва вільно звисає донизу. Дружини Крішни можуть носити каранда-корону.
Венуґопал [ред.]
Крішна як Венуґопал (Venugopal, Venugopalan) — Крішна, що грає на флейті.
У цій формі головним атрибутом Крішни є флейта. Може мати дві або чотири руки. Дві руки — в них він тримає флейту, граючи на неї. Чотири руки — у двох передніх тримає флейту, у двох інших несе колесо (чакру) і мушлю (санкха). Відомий також як Ґопала.
Баларама [ред.]
Баларама — один із синів Вішну, брат Крішни, причому іноді обидва брата вважаються не дітьми, а аватарами — земними втіленнями самого Вішну.
Життєпис [ред.]
Давньоіндійський епос «Махабхарата» — найраніше джерелом про життя Крішни. «Бгаґавад-Ґіта», що являє собою вісімнадцять розділів з шостої книги («Бгішма-парви») «Махабхарата», містить настанови Крішни своєму другові і учневі Арджуні на полі битви Курукшетра. «Махабхарата» в основному описує пізній період життя Крішни. Докладний опис дитинства і юності Крішни міститься в «Шрімад Бгаґаватам» і «Харівамші», що є, на думку науковців, дальшим доповненням до «Махабхарати». Життєпис Крішни чи якісь деталі з нього можна зустріти практично в кожній з канонічних пуран.
Примітки [ред.]
- ↑ Major Branches of Hinduism
- ↑ Bryant 2007, p. 114 «The crucial verse in the Bhagavata the Krishna theologians utilize to justify the preeminence of Krishna over all other manifestations of godhead is 1.3.28».
- ↑ Marcus 2003, p. 27
- ↑ Mahony 1987, p. 333 «…perhaps Krishna’s various appereances as a divine hero, alluring God-child, cosmic prankster, perfect lover, and universal supreme being are the most dramatic».
- ↑ Hutchison 1969, p. 176 «Alongside the epic and supplementing it, a rich mythology grew up, celebrating Krishna, both as a warrior hero and a pastoral flutist calling women…»
- ↑ Archer 2004, p. 5
- ↑ Knott 2000, pp. 36,15
- ↑ Elst 1999«B індуїстській традиції згадується злиття п'яти планет (Сатурна, Юпітера, Марса, Венери, Меркурія, Сонця і Місяця), а також південного місячного вузла Кету (північний місячний вузол Раху, за визначенням, завжди стоїть протилежно) близько нерухомої зірки Реваті (Zeta Piscium) 18 лютого 3102 року до н. е. У цей день Крішна імовірно віддав свій останній подих, і традиційно він вважається початком так званої Калі-юґи, ери ворожнечі, найнижчої ери в спадковій черзі епох».
- ↑ Rosen 2007, p. 140
- ↑ Bhattacharya 1996, p. 1
- ↑ Gelberg 1983, p. 117
- ↑ Das 1980, p. 80
- ↑ Bryant 2007, p. 3
- ↑ McMullen 2000, p. 200
- ↑ Encyclopaedia of Indian Literature — p. 4290, Amaresh Datta, Mohan Lal, 1994
- ↑ The penny cyclopædia [ed. by G. Long]. 1843, p.390 [1]
- ↑ Ramesh M. Dave, K. K. A. Venkatachari, The Bhakta-bhagawan Relationship: Paramabhakta Parmeshwara Sambandha. Sya. Go Mudgala, Bochasanvasi Shri Aksharpurushottama Sanstha, 1988. p.74
- ↑ Valpey 2006, p. 52
Посилання [ред.]
- Крішна і його учення (рос.)
|
||||||||
|
|
|||||
