Ксенобіотики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Приклад ксенобіотиків (пластмаси)

Ксенобіо́тики (від грец. ξενος — «іноземець», βίος — «життя» і -τικός — суфікс прикметника) — чужорідні для біосфери хімічні речовини, що природно не синтезуються, не можуть асимілюватись організмами внаслідок чого не беруть участі у кругообігу речовин у природі, а тому накопичуються у зовнішньому середовищі (наприклад пластмаси). У вужчому значенні так називають речовини, що зазвичай присутні у природі у набагато менших кількостях, і, як правило, прямо або побічно породжені господарською діяльністю людини.

Типовими прикладами ксенобіотиків є ліки, що їх приймає людина, так само як і наркотики та інші подібні речовини. Часто термін ще більше звужують, зараховуючи до ксенобіотиків різноманітні забруднювачі, зокрема пестициди, мінеральні добрива, мийні засоби, радіонукліди, синтетичні барвники та інші.[1] Потрапляючи в навколишнє природне середовище, вони можуть спричиняти алергічні реакції, загибель організмів, мутації, знижувати імунітет, порушувати обмін речовин, порушувати хід процесів в природних екосистемах до рівня біосфери в цілому.

Вивчення перетворень ксенобіотиків шляхом детоксикації і деградації в живих організмах і в зовнішньому середовищі важливо для організації санітарно-гігієнічних заходів щодо охорони природи.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Mansuy D Metabolism of xenobiotics: beneficial and adverse effects // Biol Aujourdhui., 1 (2013) (207) С. 33-37. — DOI:10.1051/jbio/2013003. — PMID:23694723.


Колба Це незавершена стаття з біохімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.