Ксеноголосія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ксеноголосія — термін походить від грецького «ксенос» - чужий, «глосс» - мова, і означає, що людина раптово починає говорити на незнайомій для неї мові, іноді сучасній, іноді на стародавньому діалекті вимерлої мови, а то й зовсім на «нікому невідомій».

Випадки ксеноголосії[ред.ред. код]

Один із найвідоміших випадків, що стався в 1931 році, пов'язаний із дівчинкою під псевдонімом Розмарі. Ця дівчинка була здатна говорити на давній мові, а сама себе вважала Телекою Вентуї, яка мешкала в Давньому Єгипті за часів правління XVIII династії, тобто приблизно в 1400 році до нашої ери.

При аналізі мови Розмарі, яку відіслали відомому єгиптологу Говарду Халму, виявилося, що дитина зовсім не несе нісенітницю, а грамотно висловлюється на найдавнішому діалекті. Коли Халму пояснили, звідки взявся цей текст, він особисто приїхав переконатися в цьому. Вчений поставив їй кілька запитань та переконався, що дівчинка чудово обізнана про звичаї, мову і писемності єгиптян часів Аменхотепа III. Наприкінці у Халма розвіялися всі сумніви, і він дійсно відчув, що спілкується із стародавньою єгиптянкою[1].

Примітки[ред.ред. код]