Кубанська ГЕС-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кубанська ГЕС-1
Нижній б'єф Кубанської ГЕС-1
44°16′36″ пн. ш. 42°28′21″ сх. д. / 44.27672200002777458° пн. ш. 42.47269400002777218° сх. д. / 44.27672200002777458; 42.47269400002777218Координати: 44°16′36″ пн. ш. 42°28′21″ сх. д. / 44.27672200002777458° пн. ш. 42.47269400002777218° сх. д. / 44.27672200002777458; 42.47269400002777218
Країна Росія
Стан діюча
Річка Великий Ставропольський канал
Каскад Кубанський каскад ГЕС
Початок будівництва 1962
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1967-1968
Основні характеристики
Установлена потужність 37  МВт
Середнє річне виробництво 197,3  млн кВт·год
Тип ГЕС деріваційна
Розрахований напір 49.8  м
Характеристики обладнання
Тип турбін радіально-осьові
Кількість та марка турбін 2хРО75-В-250
Потужність гідроагрегатів 2х18,5  МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна
Власник РусГидро
Кубанська ГЕС-1. Карта розташування: Росія
Кубанська ГЕС-1
Кубанська ГЕС-1
Мапа
Мапа
CMNS: Кубанська ГЕС-1 у Вікісховищі

Кубанська ГЕС-1 або Куршавська ГЕС-1 — ГЕС, у складі Кубанського каскаду ГЕС. Розташована біля селища Октябрський Прикубанського району, на 63-му км Великого Ставропольського каналу. ГЕС почали будувати у 1962. Перший гідроагрегат ГЕС було задіяно у 1967 , другий — в 1968. У 1985 гідротурбіни були замінені. ГЕС побудована за дериваційного типу. Працює на стоці Великого Ставропольського каналу, водосховищ або басейнів регулювання не має.

Склад споруд ГЕС:

  • водоприймач;
  • двонитоковий напірний трубопровід довжиною 720 м;
  • будівля ГЕС довжиною 48 м;
  • відвідний канал;
  • холостий водоскид, що складається з оголовка, лотка довжиною 795 м, і водобійного колодязя;
  • відвідний канал холостого водоскиду довжиною 315 м;
  • шлюз-регулятор № 2 на Великому Ставропольському каналі;
  • ВРП 110 кВ.

Потужність ГЕС — 37 МВт, середньорічне вироблення — 197,3 млн кВт·год. У будівлі ГЕС встановлено 2 радіально-осьових гідроагрегати РО75-В-250 потужністю по 18,5 МВт, що працюють при розрахунковому напорі 49,8 м. Виробник гідротурбін — харківське підприємство «Турбоатом», генераторів — «Уралелектротяжмаш». Устаткування ГЕС застаріло і зношене (ступінь зносу 90%).

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]