Кубок чемпіонів КОНМЕБОЛ–УЄФА

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кубок Артеміо Франкі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кубок чемпіонів КОНМЕБОЛ–УЄФА
Засновано 1985
Конфедерація КОНМЕБОЛ і УЄФА
Кількість команд 2
Поточний чемпіон Аргентина Аргентина
Найбільше перемог Аргентина Аргентина (2)

Кубок чемпіонів КОНМЕБОЛ–УЄФА[1] (англ. CONMEBOL–UEFA Cup of Champions), раніше відомий як Кубок Артеміо Франкі (англ. Artemio Franchi Trophy) — змагання з футболу серед національних збірних, заснований 1985 року. Турнір складається з одного матчу за участю діючих чемпіонів Європи та Південної Америки і повинен проходити раз на чотири роки напередодні чемпіонату світу. Історична назва була на честь президента УЄФА Артеміо Франкі.

Історія[ред. | ред. код]

Кубок Артеміо Франкі[ред. | ред. код]

Турнір створений у 1985 році як Кубок європейських/південноамериканських націй, його також називали Кубком Артеміо Франкі через трофей змагання, названий на честь покійного Артеміо Франкі, колишнього президента УЄФА, який загинув у ДТП у 1983 році. Турнір організований спільно між КОНМЕБОЛ та УЄФА і мав формат міжконтинентального суперкубка між національними збірними, еквівалентний Міжконтинентальному кубку на клубному рівні, в якому грали переможці Кубка Європи/Ліги чемпіонів УЄФА та Кубка Лібертадорес[2]. Змагання мали проводитися кожні чотири роки, а місця проведення чергувалися між Європою та Південною Америкою[3]. Вперше був зіграний у 1985 році між переможцем Євро-1984, Францією, і володарем Кубка Америки 1983 року, Уругваєм. Франція приймала матч на «Парк де Пренс» у Парижі і перемогла з рахунком 2–0.

Через чотири роки змагання не відбулися, оскільки Нідерланди (переможець Євро-1988) та Уругвай (переможець Кубка Америки 1987 року) не змогли домовитися про дату матчу[4]. Тому наступний розіграш відбувся в 1993 році між володарем Кубка Америки 1991 року, Аргентиною, і переможцем Євро-1992, Данією. Аргентина приймала матч на стадіоні «Хосе Марія Мінелья» у місті Мар-дель-Плата і виграла в серії пенальті 5:4.

Кубок Артеміо Франкі можна вважати попередником Кубка короля Фахда/Кубку конфедерацій ФІФА, який вперше був зіграний у 1992 році, а з 1997 року став організовуватись ФІФА[5][6][7]. У турнірі брали участь переможці континентальних чемпіонатів та чемпіонату світу з футболу[8]. В результаті Кубок Артеміо Франкі було скасовано[9].

Після Кубка конфедерацій 2017 року ФІФА оголосила 15 березня 2019 року, що турнір буде скасовано[10], через що виникла ідея відновити Кубок Артеміо Франкі.

Кубок чемпіонів КОНМЕБОЛ–УЄФА[ред. | ред. код]

12 лютого 2020 року УЄФА та КОНМЕБОЛ підписали оновлений меморандум про взаєморозуміння, спрямований на посилення співпраці між двома організаціями. У рамках угоди спільний комітет УЄФА-КОНМЕБОЛ розглянув можливість проведення матчів між чемпіонами Європи та Південної Америки як для чоловічого, так і для жіночого футболу, а також для різних вікових груп[11]. 28 вересня 2021 року УЄФА та КОНМЕБОЛ підтвердили, що чемпіон Європи та володар Кубка Америки зустрінуться один з одним у міжконтинентальному матчі, причому угода охоплювала три видання, починаючи з 2022 року. 15 грудня 2021 року УЄФА та КОНМЕБОЛ знову підписали оновлений меморандум про взаєморозуміння до 2028 року, який включав конкретні положення щодо відкриття спільного офісу в Лондон та потенційну організацію різноманітних футбольних заходів[12]. 22 березня 2022 року УЄФА оголосила, що новою назвою Кубка Артеміо Франкі стане Кубок чемпіонів КОНМЕБОЛ–УЄФА[1].

Згодом було підтверджено, що матч між переможцем Євро-2020 Італією, та володарем Кубка Америки 2021, Аргентиною, відбудеться у Лондоні 1 червня 2022 року на стадіоні «Вемблі» і отримає назву Фіналіссіма 2022[13].

Список переможців[ред. | ред. код]

Кубок Артеміо Франкі[ред. | ред. код]

Рік Місце Фінальна гра
Переможець Рахунок 2-е місце
1985
Деталі
Франція Франція Франція Франція 2 — 0 Уругвай Уругвай
1993
Деталі
Аргентина Аргентина Аргентина Аргентина 1 — 1
(5:4 пен.)
Данія Данія

Кубок чемпіонів КОНМЕБОЛ–УЄФА[ред. | ред. код]

Рік Місце Переможець Рахунок Фіналіст
2022
Деталі
 Англія
«Вемблі», Лондон
Італія
Італія
0 — 3 Аргентина
Аргентина

Статистика[ред. | ред. код]

За збірною[ред. | ред. код]

Збірна Перемог Участей
Аргентина Аргентина 2 (1993, 2022)
Франція Франція 1 (1985)
Уругвай Уругвай 1 (1985)
Данія Данія 1 (1993)
Італія Італія 1 (2022)

За конфедерацією[ред. | ред. код]

Конфедерація Перемог Участей
КОНМЕБОЛ 2 1
УЄФА 1 2

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Finalissima 2022, Italy vs Argentina: Brand identity revealed. UEFA.com. Union of European Football Associations. 22 березня 2022. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 22 березня 2022. The CONMEBOL–UEFA Cup of Champions is the new name of the trophy that was the prize for this match in 1985 and 1993.
  2. Finalissima 2022, Italy vs Argentina: All you need to know. UEFA.com. Union of European Football Associations. 22 березня 2022. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022. This will be the third time the EURO holders have met their South American counterparts in a match organised by UEFA and CONMEBOL.
  3. France win new Artemio Franchi Cup. Bulletin officiel de l'UEFA. № 112. Union of European Football Associations. September 1985. с. 20. Together with the South American Confederation (CONMEBOL), a new competition has been introduced which is to be held every four years between the reigning national team champions of the two continents... In future, the venue will alternate between Europe and South America.
  4. Argentina win Artemio Franchi Cup. Bulletin officiel de l'UEFA. № 142. Union of European Football Associations. March 1993. с. 27. France were the inaugural winners in 1985; the winners of EURO 88, the Netherlands, and the South American championship winners, Uruguay, were unable to agree on a date for a match four years later.
  5. Aikman, Richard (30 липня 2008). Artemio Franchi honoured in Florence. UEFA.com. Union of European Football Associations. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  6. The story of the Confeds. ФІФА. 14 червня 2013. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 25 березня 2022.
  7. Hace 20 años, Maradona ganaba su último título con la Selección [Архівовано 16 лютого 2022 у Wayback Machine.] on Infobae, 24 February 2013
  8. Carter, Jon (5 червня 2009). A troubled tournament looks forward. ESPN. Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 15 грудня 2021.
  9. Vieli, André (2014). UEFA: 60 years at the heart of football (PDF). UEFA.com. Nyon: Union of European Football Associations. с. 169. Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2021. Процитовано 13 травня 2020.
  10. FIFA Council votes for the introduction of a revamped FIFA Club World Cup. FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 15 березня 2019. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 15 березня 2019.
  11. UEFA and CONMEBOL renew Memorandum of Understanding to enhance cooperation. UEFA.com. Union of European Football Associations. 12 лютого 2020. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 15 грудня 2021.
  12. UEFA and CONMEBOL renew and extend Memorandum of Understanding. UEFA.com. Union of European Football Associations. 15 грудня 2021. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 15 грудня 2021.
  13. European and South American champions meet in 'Finalissima' Wembley showdown. UEFA.com. Union of European Football Associations. 22 березня 2022. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 22 березня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]