Кування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Куванням називають спосіб обробки металів тиском з використанням універсального підкладного інструменту або ударників, якщо деформація нагрітого металу в певних напрямках не обмежується робочою поверхнею інструменту.

Гідравлічний прес

Заготовками для кування є злитки, блюми і вальцівки. До основних операцій кування належать:

  • видовження (протягування);
  • сплющування (осадка);
  • пробивання;
  • гнуття;
  • кручення;
  • рубання тощо.

Застосовуючи в певній послідовності окремі операції, можна виготовити кованки складної форми.

Кування — технологічний процес деформування нагрітого металу завдяки удару молота або тиску пресу. Вироби кування називаються поковками. При куванні водночас відбувається два процеси:

  • при кожному ударі молота або тиску преса метал деформується, змінюється його форма і розміри, структура (зерна витягуються і подрібнюються, метал ущільнюється);

Процес кування починається з розділення металу на мірні заготовки (механічні ножиці, пили, газова різка тощо). Одержані заготовки піддають нагріву для підвищення пластичності металу і зниження опору деформації, що дозволяє використовувати кувальні агрегати меншої потужності. Основним обладнанням ковальсько-штампувального виробництва є молоти, преси і інші машини. З настанням епохи персональних комп'ютерів виробництво складних і унікальних кованих виробів, як правило, супроводжується реалістичним 3D комп'ютерним моделюванням. Ця точна та відносно швидка технологія дозволяє накопичувати всі необхідні знання, обладнання та напівфабрикати для майбутнього виробу кування до початку виробництва[1]. Комп'ютерне 3D моделювання в наш час[Коли?] не рідкість навіть для невеликих компаній[2]

Примітки[ред.ред. код]


Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]