Кудринецький замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кудринецький замок
Замок Гербуртів
Кудринецький замок
Кудринецький замок
Статус: пам'ятка архітектури національного значення
Країна: Україна
Місце розташування: село Кудринці, Борщівський район, Тернопільська область
Географічні координати: 48°36′36″ пн. ш. 26°16′48″ сх. д. / 48.61000° пн. ш. 26.28000° сх. д. / 48.61000; 26.28000Координати: 48°36′36″ пн. ш. 26°16′48″ сх. д. / 48.61000° пн. ш. 26.28000° сх. д. / 48.61000; 26.28000
Будівник: Гербурт
Стан: в руїнах

Кудринецький замок — фортифікаційна споруда у селі Кудринці Борщівського району Тернопільської області.

До нашого часу збереглися: південна, західна і північна стіни; частина об'єму південної п'ятигранної башти на висоту трьох ярусів; північно-західна шестигранна в плані триярусна башта; частина надвратной башти. Всі башти мають прямокутні бійниці і кубла від балок між'ярусних перекриттів в кладці стін. Підземний хід, що починався у п‘ятигранній південній башті, зараз засипаний камінням і землею. Біля південної стіни простежується аркоподібний проріз. Це — невелика хвіртка, яку використовували для несподіваних нападів на ворога. Неглибока западина біля шестигранної вежі вказує на місце, де колись була криниця. Найбільша довжина замку всередині — 70 м, а ширина — 25 м. Стіни мають 1,5 м в товщину.

Історія[ред.ред. код]

Замок побудований з пісковика на початку XVII ст. польськими шляхтичами Гербуртами герба «Павенжа». Реконструйований в XVIII ст. Розташовувався на плато високої крутої гори, яку називають «Стрілкою», над р. Збруч. В плані неправильний чотиригранник з трьома кутовими баштами. З трьох боків мав природну перешкоду, утворену гірським рельєфом. Найбільш неприступною була східна сторона, надійно захищена обривистим схилом гори і річкою біля її підніжжя. Північна сторона, звернена до плоскогір'я, була основним вузлом оборони, захищалася штучним ровом, валом і двома баштами, одна з яких — чотирикутна в плані — була надворотньою. Крупні розміри і форма башт були максимально пристосовані для ведення фронтального і флангового вогню. Другий в'їзд у вигляді арочного отвору знаходився в південній стіні. Житлова будівля розташовувалася уздовж східної стіни замку.

Зведення замку в цьому місці було цілком виправданим: село лежало недалеко від молдавського кордону, на татарському Волоському шляху. Татари нападали на ці землі в XVI–XVII ст. часто.

Влітку 1648 року козацькі загони під керівництвом Максима Кривоноса та повсталі селяни вигнали коронний гарнізон з кудринецького замку. Також замок здобували турки в 1672 та 1694 роках.

На початку XVIII ст. замок було перетворено в резиденцію Гуменецьких. Кам‘яні мури та вежі відремонтували, до східної стіни прибудували житловий будинок із 6 кімнат.

Гуменецьких змінили нові власники — Козєбродські, за яких кудринецька фортеця перетворилася на своєрідний музей. Стіни палацу прикрасили родинні (і не тільки) портрети та старовинні меблі. Фрагменти кудринецької колекції експонуються зараз в залах Тернопільського обласного краєзнавчого музею.

Легенди[ред.ред. код]

  • Говорять про нещасну полонянку-дівчину, яку колись турки замурували живцем в одну з стін замку, з того часу її душа, не знаходячи спокою, начебто бродить там і тут. Місцеві жителі стверджують, що дух дівчини можна побачити в ясні місячні ночі.
  • Говорять, начебто власники замку залишили після себе великі скарби — і там де вони заховані, іноді під ногами гудить земля.

Література[ред.ред. код]

  • М. Й. Рутинський. Замковий туризм в Україні. Географія пам'яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження: Навчальний посібник.— Київ, 2007.— С. 162–163

Посилання[ред.ред. код]