Кузьма Василь Степанович

отець Василь Кузьма
Псевдо	Кузьма Василь Степанович
Народився	1 лютого 1891(1891-02-01) с. Романівка, нині Тернопільського району
Помер	7 листопада 1963(1963-11-07) (72 роки) м. Вінніпег
Країна	ЗУНР Канада
Діяльність	капелан Армії УНР
Alma mater	богословський факультет Львівського університетуd
Військове звання	майор
Конфесія	УГКЦ
Батько	Степан
Мати	Марія

о. Василь Степанович Кузьма (1 лютого 1891, Романівка, нині Тернопільський район — 7/12 листопада 1963, Вінніпег, Канада) — український релігійний, громадський діяч у Галичині, під час Визвольних змагань — в Україні, також на Лемківщині, в Польщі, Словаччині, Австрії, Канаді.

Життєпис

Народився 1 лютого 1891 року в с. Романівка (нині Тернопільський район) в сім'ї заможних селян Степана та Марії Кузьмів.

Закінчив гімназію в Тернополі (1910), навчався на богословському факультеті Львівського університету (мав високі оцінки).

Рукоположений на священника 1914 р. Служив у Тернополі в церкві Різдва Христового. Був духівником армії Австро-Угорщини (майор). Арештований російською окупаційною владою, висланий до Росії. Повернувся додому після падіння царату Російської імперії.

31 жовтня 1918 австрійський комендант Тернопільського ґарнізону заявив, що, згідно з наказом зі Львова, передає українцям військову і цивільну владу. В ґарнізоні не було жодного українського старшини, тому комендант попросив підписати протокол про передачу влади капелана майора о. Василя Кузьму. Із постанням ЗУНР у 1918 р. командант (комісар) військового гарнізону м. Тернополя, згодом духівник УГА.

Під час перебування в січні 1919 р. Симона Петлюри в м. Тернополі отримав пропозицію стати духівником греко-католиків Дієвої Армії УНР, капеланом. Через військові дії часто змінював місцеперебування. У Жмеринці провадив просвітницьку роботу.

В листопаді 1919 р. захворів на тиф, лікувався в Проскурові, де 1 січня 1920 р. арештований поляками. До кінця квітня 1920 р. просидів у Тернопільській в'язниці (повторно перехворів тифом).

Від 1920 р. у Львові (служив у церкві Преображення, Соборі Святого Юра), у 1923—1938 рр. в м. Краків (був військовим капеланом для українських вояків польського війська). У вересні 1930 р. врятував жителів Романівки від пацифікації. Від 1938 р. душпастир у м. Новий Сонч (Лемківщина). У 1944—1948 р. у Словаччині та Австрії.

У 1948 р. емігрував до Канади. Співпрацював із журналом «Нива». Переклав українською «Берестейську Унію», видав «Альманах Українських Богословів». Автор споминів (рукопис). Проживав у селі Ґрімзбі, помер 7/12 листопада 1963 року в парафіяльному будинку, яким опікувались українські монахині. Похований на «Цвинтарі Всіх Святих» у Вінніпеґу.

Джерела

• Весна Х., Пиндус Б. Кузьма Василь Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 269. — ISBN 966-528-199-2.
• о. Лебедович І. Полеві духовники УГА: у 45 річчя участи у Визвольних Змаганнях [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.]. — Вінніпег, 1963. — 327 с.

Посилання

• Тернопільське обласне радіо. Українські державники: повернення (цикл передач, 09.11.2013). Василь Кузьма — перший голова українського Тернополя, 1918 рік [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.].