Кузьмук Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кузьмук Олександр Іванович
Кузьмук Олександр Іванович

Віце-прем'єр-міністр України
Час на посаді:
25 травня 2007 — 18 грудня 2007
Президент   Віктор Ющенко
Попередник Володимир Радченко

Час на посаді:
24 вересня 2004 — 3 лютого 2005
Президент Леонід Кучма, Віктор Ющенко
Попередник Євген Марчук
Наступник Анатолій Гриценко

Час на посаді:
11 липня 1996 — 24 жовтня 2001
Президент Леонід Кучма
Попередник Валерій Шмаров
Наступник Володимир Шкідченко

Народився 17 квітня 1954(1954-04-17) (60 років)
Дятилівка, УРСР
Звання Генерал армії України
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Богдана Хмельницького I ступеня
Орден Богдана Хмельницького II ступеня
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден Данила Галицького
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Іменна вогнепальна зброя
Державна премія України в галузі науки і техніки
Медаль Жукова
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «В пам'ять 1500-річчя Києва»
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012

Олекса́ндр Іва́нович Кузьму́к (*17 квітня 1954, Дятилівка) — український політик, генерал армії України (23.08.1998), кандидат військових наук (2005); депутат Верховної Ради України, член фракції Партії регіонів (з 11.2007), член Комітету з питань національної безпеки і оборони (з 12.2007).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 17 квітня 1954 (с. Дятилівка, Славутський район, Хмельницької обл.); українець; батько  — Кузьмук Іван Федорович (п. 1973) — військовослужбовець,заступник командувача 1-ї гвардійської загальновійськової армії, начальник вищого військового училища, генерал-майор; мати  — Раїса Михайлівна (п. 1981); дружина  — Людмила Леонідівна — економіст, бере активну участь в програмі «Діти України»; син  — Іван (1975) — військовий медик; дочка Марія (1985) — студентка.

Освіта: Харківське гвардійське вище танкове командне училище (1975); Військова академія бронетанкових військ, командний факультет (1983); Академія ЗС України, почесний магістр державного військового управління; Міжнародний інститут управління, бізнесу і права, бакалавр економіки.

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Партії регіонів, № 41 в списку. На час виборів: Віце-прем'єр-міністр України, б/п.

03.2006 кандидат в народні депутати України від Партії «Відродження», № 3 в списку. На час виборів: народний депутат України, б/п.

З квітня 2002 по березень 2005 — Народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 129 Миколаївська область, висунутий Виборчим блоком політичних партій «За єдину Україну!». За 22.86 %, 12 суперн.

На час виборів: в розпорядженні Президента України (в кадрах Міністерства оборони України), б/п. член фракції «Єдина Україна» (05.- 06.2002), член фракції партій ППУ та «Трудова Україна» (06.2002-04.04), член фракції політ. партії «Трудова Україна» (04.-12.2004), позафракцією (12.2004 — 01.05), уповноважений представник групи «Воля народу» (01.-03.2005), уповноважений представник фракції ПППУ (03.-12.2005), позафракцією (13 — 16.12.2005), член групи «Довіра народу» (12.2005), член фракції політичної партії «Відродження» (з 12.2005), член Комітету з питань національної безпеки і оборони (з 06.2002).

09.1975-10.78 — командир танкового взводу,

10.1978-09.79 — командир танкової роти,

09.1979-09.80 — заступник начальника штабу танкового полку.

09.1980-06.83 — слухач, Військова академія бронетанкових військ.

06.1983-08.84 — командир батальйону танків і спеціальних машин танкового полку забезпечення навчального процесу академії,

09.1986-07.88 — командир танкового полку забезпечення навчального процесу академії.

07.1988-05.90 — заступник командира мотострілецької дивізії.

05.1990-06.92 — начальник штабу — заступник командира мотострілецької дивізії.

06.1992-12.93 — командир мотострілецької дивізії.

Військову службу проходив в Групі радянських військ в Німеччині, Білоруському, Московському, Ленінградському, Прикарпатському, Одеському військових округах.

12.1993-10.95 — командир 32-го армійського корпусу, старший військовий начальник в АР Крим.

10.1995-07.96 — командувач Національної гвардії України.

11.07.1996-24.10.2001 — Міністр оборони України; член Ради національної безпеки і оборони України (08.1996-12.2001, 10.2004-02.05).

24.09.2004-03.02.05 — Міністр оборони України. 25.05.-18.12.2007 — Віце-прем'єр-міністр України. Радник Прем'єр-міністра України на громад. засадах (06.2003-02.05). Радник Президента України (поза штатом) (до 06.2006). член Комісії з доопрацювання та узгодження проектів Кримінального, Кримінально-процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України (07.1998-11.2001).

Генерал-лейтенант (08.1995), генерал-полковник (12.1996).

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків Волинську різанину 1943 року. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[1]

Захоплення: мисливство, рибальство, колекціювання іст. зброї.

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: Міністри оборони України
11 липня 199624 жовтня 2001
Наступник:
Шмаров Валерій Миколайович
10 жовтня 19948 липня 1996
Шкідченко Володимир Петрович
12 листопада 200125 червня 2003
Попередник: Міністри оборони України
24 вересня 20043 лютого 2005
Наступник:
Марчук Євген Кирилович
25 червня 200323 вересня 2004
Гриценко Анатолій Степанович
4 лютого 200518 грудня 2007