Куксгафен
| Куксгафен Cuxhaven |
||||
|---|---|---|---|---|
|
|
||||
| Основні дані | ||||
| Країна | ||||
| Регіон | Нижня Саксонія | |||
| Населення | 51 249 осіб (31 грудня 2008) | |||
| Площа міста | 161,91 км² | |||
| Густота населення | 317 осіб/км² | |||
| Поштові індекси | 27472, 27474, 27476, 27478 | |||
| Телефонний код | 04721 - 04724 | |||
| Географічні координати | 53°51′40″ пн. ш. 08°41′40″ сх. д. / 53.86111° пн. ш. 8.69444° сх. д.Координати: 53°51′40″ пн. ш. 08°41′40″ сх. д. / 53.86111° пн. ш. 8.69444° сх. д. | |||
| Часовий пояс | UTC+1, влітку - UTC+2 | |||
| Висота над рівнем моря | 2 м | |||
| Міста-побратими | ||||
| Міська влада | ||||
| Адреса | Rathausplatz 1, 27472 Cuxhaven | |||
| Веб-сторінка | www.cuxhaven.de | |||
| Мер міста | Арно Штабберт (нім. Arno Stabbert) | |||
Куксгафен (нім. Cuxhaven) — містечко на півночі Німеччини у федеральній землі Нижня Саксонія, адміністративний центр однойменного району. Розташований на узбережжі Північного моря у гирлі р. Ельба. Куксхафен простягається на 14 км з заходу на сіхд, і на 7 км з півночі на південь. Це популярний курорт Північного моря, щорічно місто відвідує близько 1,3 млн. туристів. Символ міста, відомий як Кугельбаке — це сигнальна вежа, яка у давнину використовувалася як маяк. Дерев'яний межевий знак у гирлі Ельби, що відокремлює річку від моря, також знайшов відображення у гербі міста.
Зміст |
Історія [ред.]
Хоча археологічні знахідки на місці сучасного Куксгафену датуються 4-м тисячоліттям до н. е., містечко Куксгафен порівняно молоде. Рітцебюттель (нім. Ritzebüttel), сучасна частина Куксгафена, у давнину належала землі Гадельн і спочатку була ексклавом герцогства Саксонського, а після його фактичного династичного розподілу у 1296 році перейшла під владу герцогства Сакс-Лауенбурзького.
У 1394 році війська вільного міста Гамбург захопили фортецю Рітцебюттеля і зробили її своїм опорним пунктом для контролювання естуарію Ельби, який з'єднував місто з відкритим морем. 4 березня 1872 року Рітцебюттель об'єднався з портовою частиною Гамбургу - Куксгафеном, утворивши містечко Куксгафен. Після об'єднання містечко стало вкрай важливим з військової точки зору. З 1883 року там розташовувався перший морський флот Німеччини, а Форт Кугельбаке та інші прибережні фортеці захищали Кільський канал.
До 1905 року населення Куксгафена збільшилося до 10 тис. осіб, внаслідок чого 15 березня 1907 р. Куксгафен отримав статус міста. Згідно з Актом про Великий Гамбург 1937 року Куксгафен перейшов під юрисдикцію регіону Штаде пруської провінції Гановер.
У роки Першої світової війни Куксгафен-Нордхольц, маючи на свої території ангари для дирижаблів, був одним з основних німецьких військових повітряно-морських баз.
У період з 1945 по 1964 роки поблизу Куксгафена проводилися численні випробовування ракетної зброї.
У 1972 році кілька сусідніх муніципалітетів об'єдналися в район Куксгафен, а 1977 року місто Куксгафен втратило свій статус міста і стало центром однойменного району.
Географія [ред.]
Куксгафен розташований на півночі Нижньої Саксонії, на узбережжі Північного моря. Місто з двох боків оточене морем. Більша частина Куксгафена знаходиться нижне рівня моря, тому важливу роль у житті міста грають захисні дамби.
Природа [ред.]
Просторі ділянки узбережжя Північного моря, що затоплюютсья під час припливів — ватти — розташовані на території національного парку «Нижньосаксонські ватти» (нім. Niedersächsisches Wattenmeer). Флора і фауна ваттів вкрай унікальні: нарівні з альпійським високогір'ям регіон навколо Куксгафена є одним з останніх ареалів дикої природи, що збереглися в Європі.
Дюни та пустища, притаманні Куксгафену та пляжній зоні Заленбурга, утворилися ще в льодовиковий період. Між суходолом і ваттом часто утворюються солончакові луки. Під час припливу вони регулярно затоплюються морською водою, внаслідок чого рослини та тварини пристосувалися до виживання у важких умовах. улітку на солончакових луках виводять пташенят птахи узбережжя.
Клімат [ред.]
Клімат тут досить суворий та прохолодний. у зимовий період досить вітряно та прохолодно, але температура не опускається нижче 0 °C. Улітку, починаючи з середини липня до кінця серпня, повітря прогрівається до 20-25 °C.
Економіка [ред.]
Куксгафен — другий за важливістю порт Німеччини, центр рибальства та місце приписки кораблів. Другою важливою галузззю економіки Куксгафену є туризм. За рахунок особливого морського клімату Куксгафен є популярним місцем відпочинку, а також лікування людей із захворюваннями легеневої системи.
Цікаві місця [ред.]
Головними історичними пам'ятками регіону є відома фортеця Alte Liebe (Старе кохання), фортеця Рітцебюттель та маяк Кугельбаке — символ міста. Також цікавими є стара Мореплавна школа, краєзнавчий музей та місцевий зоопарк з великою колекцією морських тварин. Туристів приваблюють природні пам'ятки регіону — ватти та піщані пляжі.
Історичні пам'ятки [ред.]
- городище Judenfriedhof
- курган „Twellberg“
- курган „Galgenberg“
- курган „Spanger Berg“
- курган „Wanhödener Berg“
- курган в Гудендорфі
- мегаліти Hohensteine
- гамбурзький маяк
Музеї [ред.]
- музей рибальства
- музей-форт Кугельбаке
- Морський музей
- краєзнавчий музей
- музей муніціпалітету
- музей підводних човнів
- музей загиблих кораблів
- музей-фортеця Рітцебюттель
- плавучий маяк - останній з плавучих маяків Ельби
- музей Йоахима Рінгельнатца, німецького поета та художника
Церкви [ред.]
- Церква св. Миколая в Альтенбрусі (нім. St.-Nicolai-Kirche). Збудована у 13 сторіччі у готичному стилі, названа на честь святого Миколая, єпискома, покровителя Куксгафена. У 1727 році церкву було перебудовано. Дорогоцінні готичні гробниці 15 сторіччя є одними з найважливіших історичних реліквій північної Німеччини. У церкві знаходиться орган, встановлений у 1497-1498 роках і відремонтований у 1727-1728 роках.
- церква св. Якова в Людінгворті (нім. St.-Jacobi-Kirche). Збудована у 13 сторіччі у готичному стилі. Хори були добудовані у 1609 році, цегляна башта — у 17 сторіччі. Готичний «крилатий» вівтар був створений у 1420-1430 роках і є одним з найстаріших у регіоні. Орган періоду раннього бароко був збудований у 1598-1599 роках майстром Антонієм Вільде, а в 1682-1683 році Арп Шнітгер та Андреас Вебер його модифікували.
- церква св. Мартіна в Рітцебюттелі (нім. Martinskirche). Збудована у 1816-1819 роках.
- римсько-католицька парафіяльна церква св. Марії
Міста-побратими [ред.]
Велика Британія, Пензанс
Данія, Нуук
Ісландія, Гапнарфйордур
Франція, Ванн]
Польща, Піла
Португалія, Ільяво
Іспанія, Віланова де Аруза
Німеччина, Бінц
Німеччина, Засснітц
Росія, Мурманськ
Галерея [ред.]
Посилання [ред.]
- Куксхафен (рос.)
- Куксхафен и побережье (рос.)
| Ця сторінка недостатньо або зовсім не категоризована чи категорії, що є на сторінці, не існують. (жовтень 2012) |
