Кулик Леонід Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леонід Олексійович Кулик

Леоні́д Олексі́йович Кули́к (* 19 серпня 1883, Дерпт — 14 квітня 1942, Спас-Деменськ) — російський і радянський мінералог, фахівець з вивчення метеоритів. Піонер практичного дослідження Тунгуського метеориту.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Дерпті (нині Тарту, Естонія). Батьки Л.Кулика — вихідці з України. Мати Софія Кирилівна Серединська народилася в Херсоні.

У 1903–1904 навчався у Петербурзькому лісовому інституті, далі в Казанському університеті (1905), Петроградському військовому училищі (1914). У 1924 закінчив Ленінградський університет за спеціальністю «мінералогія».

З Лісового інституту майбутній вчений був відрахований за участь у студентських протестах. 1911 року, працюючи помічником лісничого на Уралі, знайомиться з Володимиром Вернадським, який підтримав прагнення майбутнього вченого вивчати метеорити. З 1912 працював у мінералогічному музеї Петербурзької АН.

З початком Першої світової війни Л.Кулик командирується до Петербурзького військового училища й випускається з нього корнетом. На фронті йому присвоюється звання поручика. За участь у боях нагороджений орденами Станіслава та Анни.

За дорученням Комітету військово-технічної допомоги військового відомства займається геологорозвідкою й 1917 року командирується в Центральну науково-технічну лабораторію військового відомства. У громадянську війну потрапляє в Сибір. 1919 року працює асистентом на кафедрі мінералогії Томського університету, пізніше викладачем. Після демобілізації повертається в Петроград й з 1920 продовжує займатися метеоритикою під керівництвом В. І. Вернадського.

У 1921 з ініціативи Кулика при мінералогічному музеї був створений Метеоритний відділ, який став важливим центром метеоритики в СРСР. 1935 року Л.Кулику присуджується вчений ступінь кандидата геолого-мінералогічних наук. Після організації в 1939 Комітету з метеоритів АН СРСР Кулик став його першим ученим секретарем. На початку Великої Вітчизняної війни вступив добровольцем до народного ополчення, був поранений і загинув, потрапив у полон і помер від висипного тифу в місті Спас-Деменську Смоленської області.

Науковий доробок[ред.ред. код]

Був одним з організаторів метеоритних досліджень в СРСР. Здійснив численні поїздки в різні місця країни для вивчення обставин падіння і пошуків метеоритів, у 1921–1922 керував метеоритною експедицією АН СРСР. Кулик склав перший метеоритний каталог АН СРСР.

Виявляв особливий інтерес до вивчення місця і обставин падіння Тунгуського метеорита (30 червня 1908). У 1927–1939 організував і очолив 6 експедицій на місце падіння Тунгуського метеорита. Виявив радіальний характер суцільного вивалу лісу в місці падіння, наполегливо шукав залишки метеорита, організував за сприяння О. Шмідта та І. Папаніна аерофотозйомку місцевості для детальнішого вивчення характеру вибуху, яким супроводжувалося падіння метеорита.

Ім'ям вченого названо кратер на Місяці та мала планета Сонячної системи.

Література[ред.ред. код]