Кулиничі (Харків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кулиничі (смт))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кулиничі
Харків
Загальна інформація
Район (у місті) Немишлянський район міста Харкова
Площа 2,49
Населення 2982 (01.01.2020)[1]
Транспорт

Кулиничі́ — місцевість у Немишлянському районі Харкова, розташована на сході міста, колишнє селище, яке було приєднане до Харкова у 2013 році.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Місцевість Кулиничі розміщена на правому березі річки Немишля, вище за течією на відстані 1 км розташована місцевість Бражники. На річці зроблена велика загата — Кулиничівський ставок. На півночі розташовано ботанічний сад. До селища примикає великий масив дачних ділянок. Поруч проходять автомобільні шляхи Т 2104 і М03 (E40) — Харківська окружна дорога.

Населення[ред. | ред. код]

1959 року мешкало близько 3,6 тис. осіб, 1970 — 2,5 тис. осіб, 1979 —– 2,9 тис. осіб, а 1999 — 3,2 тис. осіб.[2]

Назва[ред. | ред. код]

За народними переказами, тут першим оселився козак Кулинич. Існують інші версії щодо походження назви: від птаха кулика; від давньоруського слова «кулич» — місце з ярами та вибалками.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Поселення засноване у другій половині 1670-х років. У другій половині XVIII століття Кулиничі належали харківському козацькому полковнику Григорію Квітці, згодом — Покровському монастирю. Григорій Квітка збудував у селі пивоварний завод, що від 1882 року перебував у власності інженера, громадського діяча І. Грищенка. Від створеного ним зразкового маєтку «Україна» веде історію нинішній інститут тваринництва НАНУ. Під час воєнних дій 1918—1920 років влада неодноразово змінювалася. Селяни зазнали сталінських репресій. Від жовтня 1941 до серпня 1943 село перебувало під німецькою окупацією. На фронтах Другої світової війни воювало 119 місцевих, з них 42 загинуло.[2]

3 червня 1957 року село Кулиничі отримало статус селища міського типу.

6 вересня 2012 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про зміну і встановлення меж міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області» згідно з якою 2602,49 га території Кулиничівської селищної ради, у тому числі й смт Кулиничі, увійшли в межі міста Харкова.[3]

24 жовтня 2012 року Харківська міська рада надала нові назви вулицям колишнього селища.[4]

5 березня 2013 року Харківська обласна рада ухвалила рішення про виключення смт Кулиничі, селища Перемога та сіл Бражники, Заїки і Затишшя Харківського району з облікових даних[5] та їх включили у межі Харкова. При цьому Кулиничівська селищна рада була ліквідована тільки у 2020 році, і їй були підпорядковані села Бай­­рак, Благодатне, Бобрівка, селища Елітне, Зернове, Кутузівка, Момотове, Прелесне, Слобідське.

Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році в Кулиничах від російських обстрілів постраждало кілька житлових будинків, поліклінника та дитячий садок.[6]

Відомі люди[ред. | ред. код]

На кладовищі Кулиничів похований уродженець цього селища Якимов Олександр Валерійович — солдат Збройних сил України, учасник боїв за Слов'янськ під час російсько-української війни. Загинув під час бою з російськими диверсантами.

Економіка[ред. | ред. код]

  • ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничі», заснований 1994 року Ю. В. Мисиком.[7] Нині до складу компанії входить 10 спеціалізованих хлібопекарських комплексів в Харківській, Київській, Полтавській областях.[8] Продуктивність підприємств становить 450 тонн хлібобулочних виробів на добу.[9] У 2019 році в Кулиничах введено в експлуатацію млин, обладнаний новітнім обладнанням компанії BUHLER потужністю переробки 300 тонн на добу.[10]
  • Дослідне господарство «Українка» науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся.
  • Дослідне господарство «Елітне» науково-дослідного інституту рослинництва, селекції та генетики ім. Юр'єва.
  • Інститут тваринництва Національної академії аграрних наук України.
  • ТОВ «Кулиничі-Будінвест».
  • Науково-виробниче підприємство «SINTA».
  • ТОВ «С. А. Н.»

Інфраструктура[ред. | ред. код]

В Кулиничах функціонують:[2]

  • Харківська дитяча школа мистецтв № 7 (до 2013 року — Кулиничівська школа естетичного виховання);
  • Харківська загальноосвітня школа І-III ступенів № 175 «Кулиничівська» (до 2013 року — Харківська ЗОШ I-III ступенів № 175);
  • ДЮСШ;
  • ДНЗ;
  • Будинок культури (будівля згоріла внаслідок пожежі) був розміщений у приміщенні селищної ради за адресою вул. 7-ї Гвардійської Армії, 14.
  • Бібліотека;
  • Кулиничівський історико-краєзнавчий музей.[11]

Меморіали, пам'ятники[ред. | ред. код]

В Кулиничах встановлено пам'ятники Тарасові Шевченку, «Скорботна мати» та «Невідомому солдату».[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
  2. а б в г д Л. І. Савинська Кулиничі [Архівовано 21 червня 2020 у Wayback Machine.] / ЕСУ
  3. Постанова Верховної Ради України від 6 вересня 2012 року № 5215-VI «Про зміну і встановлення меж міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області»
  4. Рішення Харківської міської ради від 24.10.2012 року № 907/12 «Про впорядкування найменувань» [Архівовано з першоджерела 27 лютого 2013.]
  5. Рішення Харківської обласної ради № 678-VI від 5 березня 2013 року «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Харківської області». Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 11 березня 2013. 
  6. Харків: окупанти гатять по лікарням та дитячим садочкам (фото). Главком | Glavcom (укр.). 4 квітня 2022. Процитовано 15 листопада 2023. 
  7. Мисик Володимир Юрійович. Біографія. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020. 
  8. Офіційна сторінка підприємства. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020. 
  9. Хлібокомбінат «Кулиничі», Харків. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020. 
  10. Група компаній «Кулиничі» запускає млин в сел. Кулиничі Харківської області. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020. 
  11. Кулиничівський історико-краєзнавчий музей. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020. 

Джерела[ред. | ред. код]