Куллінан (алмаз)
| Куллінан | |
 | |
| Маса | 621,35 грам і 0,62 кг[1] |
|---|---|
| Названо на честь | Thomas Cullinand |
| Власник | the Crown[d] |
| Країна походження |
 ПАР |
| З матеріалу | Cullinan Id, Cullinan IId, Cullinan IIId, Cullinan IVd, Cullinan Vd, Cullinan VId, Cullinan VIId, Cullinan VIIId і Cullinan IXd |
| Дата відкриття (винаходу) | 26 січня 1905[1][2] |
| Місце відкриття | Premier Mine |
 Куллінан у Вікісховищі | |
«Куллінан» — найбільший з відомих алмазів з первинною вагою 3106 каратів (621,2 грами) і розмірами 9,8 см × 5,7 см × 6,7 см, знайдено 1905 року на копальні «Прем'єр» у Південній Африці.[3][4] в провінції Гаутенг неподалік від Преторії[5]. Як встановили учені, «Куллінан» — уламок ще більшого каменя, досі не ідентифікованого.
Історія[ред. | ред. код]
Діамант був подарований урядом бурської республіки Трансвааль британському королю Едварду VII як вдячність за надання колонії самоврядування після закінчення Англо-бурської війни. Король доручив огранювання знаменитій голландській фірмі "I.J Asscher diamond company" (нині "Royal Asscher Diamond Company")[6]. Над ограновуванням найбільшого алмазу працював засновник компанії, найкращий гранильник Європи Джозеф Ашер. Він мав унікальне вміння «відкрити» камінь: для цього потрібно було знайти на поверхні алмазу точку, пришліфувавши яку, можна «зазирнути всередину» алмазу і розрахувати один удар, який дозволить розбити камінь по вже наявних тріщинах і звільнити його від сторонніх включень. В алмазі «Куллінан» були тріщини, тому з нього не можна було виготовити один гігантський діамант. У 1908 році Ашер вивчав унікальний алмаз кілька місяців, перш ніж зробити на ньому ледь помітну подряпину. Після цього в присутності кількох знаменитих ювелірів в урочистій тиші Ашер приставив до подряпини на алмазі стамеску і вдарив по ній молотком, відразу втративши свідомість від хвилювання. Але розрахунок виявився правильним - прийшовши до тями, Ашер завдав ще кілька ударів по отриманих уламках. В результаті з «Куллінана» він отримав: 2 дуже великі монолітні блоки, 7 середніх і близько ста дрібних осколків чистої води блакитно-білого кольору[7].
На огранювання отриманих від «Куллинана» уламків пішло два роки: всього було виготовлено 2 величезних, 7 великих та 96 дрібних діамантів, їх загальна маса склала 1063,65 карата[8].
З алмазу виготовлено 105 діамантів, найбільший («Великі Зірки Африки») — «Куллінан I» 530,2 карата і «Куллінан II» (317,4 карата), загальна вага всіх діамантів 1063,65 карат.
Після розділення каменя Куллінан I прикрасив Британський державний скіпетр, а Куллінан II — корону Британської імперії.
Названий на честь Томаса Куллінана, який відкрив родовище[9].
До 1985 року Куллінан I був найбільшим діамантом у світі, поки не знайшли алмаз Золотий Ювілей, який перевершує Зірку Африки на 15 каратів. Але якщо враховувати вагу Куллінан I без огранювання він буде більше Золотого Ювілею.
Після смерті королеви Єлизавети ІІ у ПАР посилилися голоси, які вимагають Велику Британію повернути діамант. Понад 6 000 людей підписали петицію з проханням повернути «Велику зірку Африки» та виставити її у Південноафриканському музеї.[10]
Основні діаманти[11][ред. | ред. код]
| Назва | Вага, карат | Форма | Використання |
|---|---|---|---|
| Куллінан I[12] | 530,2 | грушеподібна (англ. pear) |
Встановлено у Скіпетрі з Хрестом (також відомому як Скіпетр Едуарда VII). Також може використовуватись як підвіска з Куллінаном II як брошкою. |
| Куллінан II | 317,4 | прямокутна подушка (англ. rectangular cushion) |
Встановлено у передній частині обруча Корони Британської імперії. Може використовуватись з Куллінан I як брошка. |
| Куллінан III[13] | 94,4 | грушеподібна (англ. pear) |
Спочатку був встановлено нагорі корони королеви Марії Текської. Зараз висить з Куллінан IV у брошці. |
| Куллінан IV[14] | 63,6 | квадратна подушка (англ. square cushion) |
Спочатку був встановлено у передній частині обруча корони королеви Марії Текської. Зараз висить з Куллінан III у брошці. |
| Куллінан V | 18,8 | серце (англ. heart) |
Встановлений у центрі брошки та формує частину корсажа з діамантів та смарагдів Намиста Делі Дурбар (англ. Delhi Durbar Parure). |
| Куллінан VI | 11,5 | овальна (англ. marquise) |
Початково подарований Едвардом VII королеві Александрі. Після його смерті вона віддала камінь королеві Мері і вона його встановила як кулон, що звисає з Намиста Делі Дурбар. |
| Куллінан VII | 8,8 | овальна (англ. marquise) |
Звисає з брошки, яка містить Куллінан VIII та формує частину корсажу Намиста Делі Дурбар. |
| Куллінан VIII | 6,8 | подушка (англ. cushion) |
Встановлено в центрі брошки та формує частину корсажу Намиста Делі Дурбар. |
| Куллінан IX | 4,4 | грушеподібна (англ. pear) |
Встановлено у перстень. |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://www.slateafrique.com/631139/botswana-decouverte-du-plus-gros-diamant-depuis-un-siecle
- ↑ https://www.newyorker.com/magazine/2020/02/03/the-woman-shaking-up-the-diamond-industry
- ↑ Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.). c. 88
- ↑ Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1. с. 207–210
- ↑ Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.), с. 89
- ↑ History. Royal Asscher. Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
- ↑ Мілашев, 1981, с. 39.
- ↑ Мілашев, 1981, с. 40.
- ↑ Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1. , с. 207–210
- ↑ ПАР закликає Велику Британію повернути 500-каратний діамант з королівського скіпетра. Громадське радіо (укр.). Процитовано 16 вересня 2022.
- ↑ Інформація отримана з "The Queen’s Jewels. The Personal Collection of Elizabeth II", стор. 72-77.
- ↑ Також відомий як «Велика Зірка Африки»
- ↑ перша з Менших Зірок Африки
- ↑ друга з Менших Зірок Африки
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Кравчук П. А. Географический калейдоскоп. – Киев: Радянська школа, 1988. ISBN 5-330-00384-9.
- В. А. Мілашев. Алмаз. Легенди та дійсність / А. Н. Олійников. — 2. — Ленінград : Надра, 1981. — С. 38.
|
