Кулієв Кайсин Шувайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кулієв Кайсин Шувайович
карач.-балк. Къулийланы Шууаны жашы Къайсын
Народився 1 листопада 1917(1917-11-01)
село Верхній Чегем, Терська область, тепер Чегемський район Кабардино-Балкарії, [[Республіка Горців Кавказу]]
Помер 4 червня 1985(1985-06-04) (67 років)
Чегем, КБАССР РСФСР, СССР, тепер Кабардино-Балкарія, РФ
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність поет
Alma mater ГІТІС,
Літературний інститут імені Горького
Мова творів карачаєво-балкарська
Роки активності 1937—1985
Членство СП СРСР
Партія КПРС
Автограф
Нагороди Орден Леніна Орден Вітчизняної війни II ступеня

CMNS: Кулієв Кайсин Шувайович у Вікісховищі

Кулієв Кайсин Шувайович (карач.-балк. Къулийланы Шууаны жашы Къайсын, 1 листопада 1917(19171101), село Верхній Чегем, тепер Кабардино-Балкарія, РФ — 4 червня 1985, Чегем, РФ) — балкарський радянський поет, народний поет Кабардино-Балкарської АРСР (1967).

Біографія[ред. | ред. код]

Друкуватися почав 1937. Учасник Другої світової війни. Член КПРС з 1944 року. Депутат Верховної Ради СРСР 5 і 9—10-го скликань. Нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни II ступеня, іншими орденами, медалями.

Твори[ред. | ред. код]

У ліричному циклі «Мої сусіди» (видано 1957 року) створив образи радянських людей-трудівників. Вірші років Другої світової сійни — «про патріотизм і мужність радянських людей». Цикл «Пісні ущелин» (1947—51) — про історичне минуле балкарського народу. У 1956—1960 роках написав «Горянську поему про Леніна». Автор збірок «Поранений камінь» (1964), «Мир дому твоєму» (1966), «Книга землі» (1972, Державна премія СРСР, 1974) та інших. Перекладач творів Т. Шевченка, присвятив йому вірш «Поет народу» (1939).

Українські переклади[ред. | ред. код]

  • Поезії. — К., 1977.

Література[ред. | ред. код]