Куми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 40°50′31″ пн. ш. 14°03′21″ сх. д. / 40.84194° пн. ш. 14.05583° сх. д. / 40.84194; 14.05583

Залишки акрополя Кум

Куми (грец. Κύμη, лат. Cumae) — стародавнє місто в Кампанії. Перша давньогрецька колонія[1].

Історія[ред.ред. код]

Монета з Кум із зображенням Сцилли, 420—380 рр. до н. е.

Засноване у 750 р. до н. е. вихідцями з Халкіди на чолі з ойкістом Мегасфеном. Участь в експедиції взяли і мешканці евбейського містечка Кими (їх очолював Гіппокл), на честь якого місто нібито і отримало свою назву. Вважається першою грецькою колонією у материковій Італії. Завдяки вигідному розташуванню місто швидко зростало, і вже через кілька років — разом з метрополією заснувало власні колонії — зокрема Занклу. Кумськими колониями були також Дікеархія, Путеоли, Палеополь, Неаполь.

Храм Зевса, перетворений на християнський баптистерій
Вхід до печери Сивіли, відомий як Грот Кумської Сивіли[2]

Культурний вплив Кум на мешканців Середньої Італії, особливо римлян, був величезним, зокрема саме через куманців вони запозичили у греків абетку. Храм Аполлона із славетною кумською Сивілою вважався італійським аналогом Дельф.

У 524 р. до н. е. пережили навалу навколишніх племен, інспіровану і очолену етрусками з Капуї. Керівник місцевого ополчення Аристодем, здобувши перемогу над нападниками, здійснив переворот и встановив в Кумах тиранію.

У 474 р. до н. е. Гієрон I на чолі об'єднаних грецьких сил здобув під Кумами вирішальну перемогу над етрусками. У 421 р. до н. е. місто захопили сусідні племена осків, Куми стають самнітськими, а ті греки, які залишилися живими, перебираються до Неаполя.

У 341 р. до н. е. Куми переходять під контроль Риму. У 338 р. до н. е. мешканці міста отримують римське громадянство (щоправда, без права голосу), у 215 р. до н. е. Куми стають римською муніципією, а з часів імператора Августа римською колонією.

Під час Другої пунічної війни місто витримало облогу військ Ганнібала. Під час Готської війни Юстініана Куми кілька разів переходили з рук в руки. Спочатку місто захопив Велізарій, потім повернув під готський контроль Тотила, і врешті решт здобув Нарсес.

Зруйновані у 1207 р. неаполітанцями — як покарання за перетворення Кум на «гніздо розбійників».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]